АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1804/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Кухар С.В.
Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейко В.О., суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.
при секретарі Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2010 року по справі за позовом Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Запорізької міської ради, третя особа: ОП ЗМБТІ, Міністерство транспорту та зв’язку України про визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», треті особи: Запорізька міська рада, ОП ЗМБТІ, Міністерство транспорту та зв’язку України про повернення земельної ділянки у користування та знесення самочинних забудов -
ВСТАНОВИЛА :
24.02.2006 року УДППЗ “Укрпошта” в особі Запорізької дирекції звернулося до суду із позовом до Запорізької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно.
В позові зазначило, що згідно з паспортом технічної інвентаризації Запорізького міського бюро технічної інвентаризації за адресою АДРЕСА_1 розташоване домоволодіння на земельній ділянці площею 600 кв. м, яке складається з наступних будівель та споруд: літ. А-житловий будинок, літ. Г-літня кухня, літ. Д-сарай, літ Е-вбиральня, літ. Ж-душ, № 1, 3-огорожа, № 2 водопровід, літера Б-поштове відділення № 77, літ. З-сарай, літ. И-вбиральня, № 4-огорожа.
16.05.1968р. Запорізькою міською радою народних депутатів було прийнято рішення № 229 “Про здавання власного домоволодіння ОСОБА_5, яке розташоване у м. Запоріжжі по вул. Закарпатській, буд. 33, під поштове відділення 2-го Травневого селища та надання жилої площі ОСОБА_5 та ОСОБА_6”, у відповідності до якого будівля під літ. Б була передана для розміщення відділення поштового зв»язку, та була взята на баланс Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта», а згодом цим підприємством на баланс взято також об’єкти нерухомості за літ. З, И, огорожа № 4, які розташовані на земельній ділянці площею 300 кв. м, якою користується підприємство поштового зв»язку та сплачує за це земельний податок.
Всі інші будівлі за цією адресою, а саме літ. А, Г, Д, Е є власністю сім»ї ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, яка користується іншою частиною земельної ділянки розміром 300 кв.м.
Згідно з витягом з чергового кадастрового плану м. Запоріжжя передача земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 будь-кому з користувачів не відбувалась, правовстановлюючі документи не видавались, орендні відносини не оформлялись. Власником цієї земельної ділянки є Запорізька міська рада.
Посилаючись на ст.ст. 328, 376, 392 ЦК України та вважаючи себе законним набувачем об»єктів нерухомості під літ. Б, З, И, № 4 - огорожа за адресою АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі на підставі рішення виконкому Запорізької міської ради № 229 від 16.05.1968р., позивач просив суд визнати право власності на зазначені об»єкти нерухомості, розміщені на земельній ділянці 300 кв. м за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України ( у повному господарському відданні Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта”).
ОСОБА_2, в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, та ОСОБА_3 звернулись до суду з зустрічним позовом до Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта», в якому, посилаючись на те, що в договорі купівлі-продажу спірного домоволодіння за придбаними ними будівлями закріплено земельну ділянку площею 600 кв. м, але частина землі площею 300 кв. м безпідставно знаходиться в користуванні Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта» та на ній розташовані самочинні будівлі під літ. Б, З, И, просили суд повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 300 кв. м, зобов»язавши відповідача привести її в належний стан шляхом знесення самовільних будівель.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2010 року в задоволенні позову УДППЗ «Укрпошта» відмовлено повністю.
Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково. Повернуто у користування ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельну ділянку площею 300 кв. м, розташовану у м. Запоріжжі по АДРЕСА_1, на якій розташовано самочинно збудований будинок 2 (літ. Б, З, И, огорожа № 4).
В іншій частині позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – відмовлено.
Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції звернулось до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті їх позовних вимог.
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 рішення суду першої інстанції в частині, якою їм було відмовлено в задоволенні позовних вимог, не оскаржували.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі та з»явились у судове засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, але тільки щодо зміни мотивувальної частини оскаржуваного рішення.
Судом установлено, що на підставі рішення виконкому Запорізької міської ради народних депутатів № 6 від 26.02.1955р. «Про відвід земельної ділянки» ОСОБА_7 на праві безстрокового користування надано земельну ділянку 2-ге Першотравневе селище квартал 37 місце 18 площею 600 кв. м.
29.12.1955р. на підставі вказаного рішення між ОСОБА_7 та виконкомом Запорізької міської ради народних депутатів трудящих в особі завідуючого міськкомунгоспом було укладено договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва приватного житлового будинку на праві приватної власності, згідно якого ОСОБА_7 на праві безстрокового користування надано земельну ділянку 2-ге Першотравневе селище квартал 37 місце 18 площею 600 кв. м для будівництва одноповерхового будинку / Т. 3 а.с. 92, 93/. Збудований на цій ділянці ОСОБА_7 житловий будинок літ. А з господарськими будівлями літ. Г, Д, Е було введено в експлуатацію та зареєстровано за ОСОБА_7
В подальшому вказаній земельній ділянці була присвоєна поштова адреса АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі та її площа увесь час складає 600 кв. м. Даних про вилучення 300 кв. м землі у ОСОБА_7 та передання їх ОСОБА_5, ОСОБА_8 або будь-яким іншим особам не мається.
З матеріалів цивільної справи та інвентарної справи на домоволодіння за цією адресою не можливо встановити, ким та на якій підставі на земельній ділянці, що знаходилась в безстроковому користуванні ОСОБА_7, у 1962 році збудовано будівлю під літ. Б, у 1980р. збудовані будівлі під літ. З, И, які не пройшли реєстрацію і значаться у інвентарній справі як самочинні до теперішнього часу.
16.05.1968р. Запорізькою міською радою народних депутатів було прийнято рішення № 229 “Про здавання власного домоволодіння ОСОБА_5, яке розташоване у м. Запоріжжі по вул. Закарпатській, буд. 33, під поштове відділення 2-го Травневого селища та надання жилої площі ОСОБА_5 та ОСОБА_6” / Т. 1 а.с. 7/, у відповідності до якого будівля під літ. Б була передана для розміщення відділення поштового зв»язку, та була взята на баланс Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта», а згодом цим підприємством на баланс взято також об’єкти нерухомості за літ. З, И, огорожа № 4. Вилучення частини земельної ділянки у ОСОБА_7 при передачі будівель та надання її разом з передачею будівель пошті у відповідності до вимог закону в цей час також не відбувалась.
В 1993 році ОСОБА_7 помер, та його дружина ОСОБА_9 04.02.1994р. оформила право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями як співвласниця майна подружжя, а Ѕ частину - в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ставши одноосібним власником домоволодіння, розташованого на земельній ділянці площею 600 кв. м за адресою АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі. Згідно виданого ОСОБА_9 свідоцтва про право власності на цій земельній ділянці розташовано приналежні їй: житловий будинок літ. А, літня кухня літ. Г, сарай літ. Д, туалет літ. Е, а також не належні їй будівля пошти літ. Б та сарай В, які реєстрацію не проходили.
Після смерті ОСОБА_9 право власності на зазначене домоволодіння в порядку спадкування зареєструвала за собою її спадкоємиця ОСОБА_10, яка 07.12.2001р. за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу продала будинок ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 / Т. 1 а.с. 79/. Згідно цього договору продавець продала, а покупці придбали житловий будинок по АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 600 кв. м, в рівних частках. Придбаними будівлями в договорі значаться: жилий будинок літ. А, літня кухня Г, сарай Д, вбиральня Е, душ Ж, паркани № 1, 3, водопровід № 2. Покупці зареєстрували право власності на це домоволодіння по 1/3 за кожним.
Відповідно до ст. 30 ЗК УРСР 1990р., який діяв на той час, при переході права
власності на будівлю чи споруду разом з цими об»єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.
Отже, від ОСОБА_7 до всіх інших осіб, які на законних підставах ставали власниками спірного домоволодіння, зокрема, до останніх співвласників ОСОБА_4, перехо-
дило право користування земельною ділянкою площею 600 кв. м.
За таких обставин, посилання апелянта на те, що ОСОБА_4 користуються земельною ділянкою безпідставно є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах законодавства, діючого у відповідний період виникнення правовідносин.
Згідно матеріалів справи, фактично ОСОБА_4 користуються земельною ділянкою площею 300 кв. м, а інша частина площею 300 кв. м без законних підстав знаходиться в користуванні Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта». Знаходження в користуванні частини земельної ділянки за вищевказаною адресою площею 300 кв. м не заперечується УДППЗ «Укрпошта», яке також визнає, що ця земельна ділянка власником в особі Запорізької міської ради їм в користування не виділялась.
Отже, суд зробив вірний висновок про порушення прав ОСОБА_4 УДППЗ «Укрпошта» щодо зайняття частини земельної ділянки, яка надана в користування під їх домоволодіння.
УДППЗ «Укрпошта» в первісному позові просило визнати право власності на об»єкти нерухомості літ. Б, З, И за державою в особі Міністерства транспорту і зв»язку України, посилаючись на ст.ст. 328, 376, 392 ЦК України в ред. 2003р.
Відмовляючи в позові УДППЗ «Укрпошта», суд першої інстанції вмотивовував свої висновки тим, що в даному випадку не можна визнати право власності на самочинні споруди на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України, оскільки ці об»єкти нерухомості збудовані не позивачем та земельна ділянка під ці об»єкти позивачеві не надавалась.
Проте з такими висновками суду в частині їх мотивації погодитись не можна.
Згідно з пп. 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей кодекс набирає чинності з 1 січня 2004р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов»язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
З огляду на вищевикладене судом безпідставно застосовані до спірних правовідносин вимоги ст. 376 ЦК України, оскільки спірні споруди побудовані в 1962р. та в 1980р.
Статтею 105 ЦК УРСР (яка була чинна на той час) передбачено, що громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубими порушеннями основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його.
Згідно ч. 2 ст. 105 ЦК УРСР за позовом виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів такий будинок чи його частина можуть бути безоплатно вилучені судом та зараховані до фонду місцевих Рад або за рішенням місцевих Рад чи за рішенням виконкому знесені громадянином, який здійснив самочинне будівництво, або за його рахунок.
Таким чином, самовільно споруджені в той час будинки чи інші господарські будівлі не можуть бути об»єктом права власності.
Позивачами не надано доказів щодо передачі спірних самочинних будівель у відповідності до ч. 2 ст. 105 ЦК УРСР до фонду місцевих Рад, якими можуть бути тільки рішення суду, постановлене за позовом виконкому про безоплатне вилучення цих будівель та зарахування їх до фонду місцевих Рад. Отже, рішенням виконкому Запорізької міської ради № 299 від 16.05.1968р. без рішення суду фактично було здійснено незаконне передання під поштове відділення самочинних будівель, про що свідчать також матеріали інвентарної справи, де спірні об»єкти нерухомості під літ. Б, З, И до теперішнього часу значаться як такі, що не пройшли реєстрацію.
Зважаючи на зазначене, остаточні висновки суду першої інстанції про неможливість визнання права власності на спірні самочинні об»єкти нерухомості є вірними, але рішення суду підлягає зміні в частині мотивування відмови в позові. Слід вважати відмову в задоволенні позову УДППЗ «Укрпошта» на підставі наведеної вище мотивації та у відповідності до ст. 105 ЦК УРСР.
Апелянт зазначає в скарзі, що судом не вирішені позовні вимоги Міністерства транспорту та зв»язку - третьої особи, яка заявила самостійні позовні вимоги про визнання права власності на спірне майно.
Однак ці ствердження суперечать матеріалам справи, згідно яких вбачається, що ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2009р. відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою Міністерства транспорту та зв»язку України / Т. 3 а.с. 61/, і ця ухвала Міністерством транспорту та зв»язку України не оскаржена.
Беручи до уваги все вищезазначене, колегія вважає, що рішення суду у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині мотивування відмови в позові УДППЗ «Укрпошта».
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції – задовольнити частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2010 року цій справі змінити.
Відмовити в задоволенні позову Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта» з підстав, зазначених в мотивувальній частині цього рішення апеляційного суду Запорізької області.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1804/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Кухар С.В.
Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/ вступна та резолютивна частини/
13 квітня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейко В.О., суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.
при секретарі Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2010 року по справі за позовом Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Запорізької міської ради, третя особа: ОП ЗМБТІ, Міністерство транспорту та зв’язку України про визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», треті особи: Запорізька міська рада, ОП ЗМБТІ, Міністерство транспорту та зв’язку України про повернення земельної ділянки у користування та знесення самочинних забудов -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Запорізької дирекції – задовольнити частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2010 року цій справі змінити.
Відмовити в задоволенні позову Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта» з підстав, зазначених в мотивувальній частині цього рішення апеляційного суду Запорізької області.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :