АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2956 /2010                                                                                                    Головуючий 1 інстанції – Ніколаєва І.К.

Категорія 26                                                                              Доповідач – Гайдук В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 квітня 2010 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :    

головуючого судді                             Гайдук В.І.

суддів                         Ремеза В.А., Прозорової М.Л.

при секретарі                     Панченко Д.Б.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»  (далі ВАТ «Павлоградвугілля») про відшкодування моральної шкоди, –

встановила:

У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди у сумі 150 000 грн., посилаючись на те, що тривалий час знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Павлоградвугілля» та працював на підпорядкованих йому підприємствах і захворів на професійне захворювання. Відповідно до висновку МСЕК від 24.06.2009 йому встановлено 65% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, тому позивач просив суд задовольнити його позов у повному обсязі.

 Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2010 року стягнуто з ВАТ «Павлоградвугілля» на користь позивача моральну шкоду в розмірі 6500 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ «Павлоградвугілля» просить скасувати рішення суду  та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції та задоволення його позову в повному обсязі, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія судів вважає, що рішення суду підлягає зміні з наступних підстав.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що за час роботи позивач отримав професійне захворювання, через що вперше позивачу за висновком МСЕК від 24.06.2009 встановлено 65% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності, безстроково.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п. 22 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію абз. 4 ст. 1, підп. «є» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а Законом України № 717-V від 23.02.2007 року ч. 3 ст. 34 вище зазначеного Закону № 1105-XIV виключена.  

Ураховуючи те, що на час виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди – 24.06.2009 – зазначені положення ст.ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які передбачали відшкодування моральної шкоди не діяли, відповідно до ст. 2371 КЗпЗ України обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди судом обґрунтовано покладено на підприємство, з вини якого заподіяно моральну шкоду.

Присуджений розмір страхової виплати судом першої інстанції належним чином вмотивований з урахуванням усіх обставин, що визнані судом істотними, відповідно до засад цивільного законодавства та ст.2371 КЗпП України.

Між тим,  ухвалюючи рішення в частині розподілу судових витрат, суд першої інстанції безпідставно  з вимог про відшкодування моральної шкоди стягнув з ВАТ «Павлоградвугілля» в дохід держави інформаційно-технічний збір у сумі 50 грн., тоді як відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу І Постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року №825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1258» зі справ з розгляду позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи розмір інформаційно-технічного збору складає 15 грн., а тому колегія суддів вважає, що сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повинна бути зменшена до  15 грн., у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні, а апеляційна скарга ВАТ «Павлоградвугілля» частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, –

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» - задовольнити частково.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2010 року в частині стягнення витрат на інформаційно-технічний розгляд справи змінити, зменшивши стягнуту суму до 15 (п’ятнадцяти) грн.

В решті рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від              22 лютого 2010 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення, і протягом двох місяців може бути оскаржено до Верховного Суду України.

Головуючий

Судді