АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2952/2010 Головуючий 1 інстанції – Фаріна Н.Ю.
Категорія 26 Доповідач – Гайдук В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2010 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Гайдук В.І.
суддів Ремеза В.А., Прозорової М.Л.
при секретарі Панченко Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка на рішення Тернівського міського суду від 18 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -
встановила:
У листопада 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди у сумі 15 000 грн., посилаючись на те, що тривалий час знаходився у трудових відносинах з шахтою “Дніпровська”, правонаступником якої є ВАТ “Павлоградвугілля” і отримав виробничу травму. Відповідно до висновку МСЕК від 23.05.2005 йому встановлено 15% втрати професійної працездатності, тому позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Тернівського міського суду від 18 лютого 2010 року стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3 000 грн., в решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Фонд просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що згідно висновку МСЕК від 23.05.2005 позивачу було встановлено втрату працездатності в розмірі 15%, а тому він має право на відшкодування моральної шкоди і обов'язок по проведенню такого відшкодування законом покладено на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Тернівка.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Положення ст. ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.
За змістом ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Встановлено, що 15% втрати професійної працездатності у зв'язку із професійним захворюванням було встановлено ОСОБА_1 вперше висновком МСЕК від 23.05.2005.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", так і Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
За таких обставин, суд обґрунтовано, відповідно до вимог ст.ст.21,28 вищезазначеного Закону стягнув з Фонду на користь позивача моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
Доводи відповідача правильність висновків суду не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням вимог норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка відхилити.
Рішення Тернівського міського суду від 18 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.
Судді