Справа № 2а-150/2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді БОБРОВСЬКОГО І.М.
при секретарі ЗАЦЕПІНІЙ І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в місті Києві про визнання протиправним рішення інспектора ДПС та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УДАІ ГУМВС України в місті Києві про визнання протиправним рішення інспектора ДПС молодшого сержанта ОСОБА_2 та скасування постанови серії АА № 370781 від 14.01.2010 року. Мотивує свої вимоги тим, що 14.01.2010 року о 10.42 год. на своєму автомобілі НОМЕР_1 на Столичному шосе в м.Києві рухався у другій з чотирьох полос, коли був зупинений працівником ДАІ, який вказав, що він рухався зі швидкістю 91 км/год. та склав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП і виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255.00 грн.. Вважає, що постанова незаконна, так як він не допускав порушень правил дорожнього руху і рухався зі швидкістю 78 км/год..
В судове засідання позивач не з’явився, направив до суду заяву в якій просить слухати справу у його відсутність.
Відповідач – УДАІ ГУМВС України в місті Києві, в судове засідання не з’явився, просить слухати справу без участі представника відповідача у зв’язку з відсутністю належного фінансування, що дає можливість розглянути справу у його відсутність на підставі наявних доказів, у відповідності до ч.4 ст.128 КАС України.
Інспектор ДПС 3 взводу 1 батальйону ДПС полку ДПС ОСОБА_3 України в місті Києві сержант міліції ОСОБА_2 направив до суду письмове заперечення, в якому вказав, що 14.01.2010 року, згідно дислокації ніс службу на перехресті Столичного шосе та вул. Заболотного в місті Коєві, де було зупинено автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який в населеному пункті перевищив максимальне обмеження швидкості руху, порушивши п.12.4 Правил дорожнього руху.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно до постанови серії АА № 370781 від 14.01.2010 року, ОСОБА_1 14.01.2010 року о 10.42 год., на Столичному шосе в місті Києві керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 91 км/год, перевищивши обмеження швидкості на 31 км/год, швидкість вимірювалась приладом «Візир» № 0711155, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху і його визнано винним в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255.00 гривень.
Згідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною четвертою даної статті передбачено, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний надати суду всі документи і матеріали, які у нього маються і можуть бути використані, як докази по справі.
Позивач заперечує проти змісту постанови, указує на відсутність об’єктивних доказів скоєння ним правопорушення.
Оскільки відповідач в судове засідання не з’явився та інших доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не надав, суд вправі вирішити справу на підставі доказів, що є в ній.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26 лютого 2009 року №77, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.04.2009 року за №374/16390, яка розроблена відповідно до вимог КУпАП і встановлює порядок провадження у справах про адміністративні провадження, та порядок їх обліку, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АА № 148060 від 14.01.2010 року позивач вказує, що не згоден з показниками приладу, рухався зі швидкістю 78 км/ год. Проте працівником ДПС не були запрошені та допитані свідки правопорушення, а пояснення не долучені до матеріалів справи.
Слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, що могли б істотно вплинути на прийняте у справі рішення – не тільки порушує права правопорушника, передбачені ст. 268 КУпАП, але й призводить до того, що при прийнятті рішення про накладення адміністративного стягнення не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП.
Крім того, згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку суду продемонстрований інспектором ДПС позивачу прилад «Візир», на якому були встановлені показники швидкості 91 км/год, не може бути доказом скоєння правопорушення оскільки за його допомогою неможливо встановити, який саме автомобіль рухався з перевищенням швидкості.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість доводів позивача ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що позивача не обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності у зв’язку з чим вважає за необхідне визнати протиправним рішення інспектора ДПС 3 взводу 1 батальйону ДПС полку ДПС ОСОБА_3 України в місті Києві сержанта міліції ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення серії АА № 370781 від 14.01.2010 року за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в місті Києві про визнання протиправним рішення інспектора ДПС та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.
Постанову серії АА № 370781 від 14.01.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255.00 грн., скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Южноукраїнського міського суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: І.М. Бобровський