22-ц/804/2561/20

2-1285/05

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2020 року м. Маріуполь

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Мальцевої Є.Є., Лісового О.О., Пономарьової О.М.,

секретар - Сидельнікова А.В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

заінтересована особа - Великоновосілківський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 серпня 2019 року, ухвалену у складі судді Дурач О.А., за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Великоновосілківський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про видачу дублікату виконавчого документу,

В С Т А Н О В И В:

03 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документу. Вимоги вмотивовані тим, що у 2005 році Великоновосілківський районний суд Донецької області видав виконавчий документ за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання доньки. Після ухвалення рішення нею було отримано виконавчий лист, який в подальшому було втрачено. Просила видати дублікат виконавчого листа у справі про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини.

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого документу задоволено. Ухвалено видати дублікат виконавчого листа № 2-1285/05, виданого Великоновосілківським районним судом Донецької області 17 листопада 2005 року на виконання рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17 жовтня 2005 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходів), щомісячно, до повноліття дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 15 вересня 2005 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа. В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки судом не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи; суд першої інстанції безпідставно видав дублікат виконавчого листа. Вважає, що оригінал виконавчого документу втрачено державним виконавцем, тому лише виконавець має звернутися до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, а не стягувач, оскільки, як вбачається зі справи, виконавче провадження закінчено на підставі статті 37 Закону України «Про виконавче провадження.

Також судом першої інстанції ОСОБА_2 не було надано можливості на ознайомлення з матеріалами справи та не було повідомлено належним чином про розгляд справи відповідно до вимог закону.

Відзив на апеляційну скаргу, в порядку визначеному ст.360 ЦПК України, не подано, але ОСОБА_1 направила до апеляційного суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, де зазначила, що вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що відповідає вимогам закону і не підлягає скасуванню з підстав, зазначених в апеляційній скарзі. Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 дійсно було направлено виклик до суду за невірно вказаною адресою, але у сільській місцевості, де проживають сторони, всі мешканці знають одне одного, тому вважає, що листоноша вручив повістку з викликом до суду на 20.08.2019 року саме ОСОБА_2 ..

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та представник Великоновосілківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

З огляду на зазначене, відповідно до статті 372 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав, які б свідчили про неможливість розгляду справи у даному судовому засіданні, колегія суддів розглядає справу буз участі вказаних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, боржника ОСОБА_2 , який просив задовльнити його апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Зі справи вбачається, що 17 жовтня 2005 року Великоновосілківським районним судом Донецької області постановлено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яким позовні вимоги задоволено та вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходів), щомісячно, до повноліття дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9 справи № 1285/05).

17 листопада 2005 року на виконання даного рішення було видано виконавчий лист, за заявою позивача, що сторонами не спростовується (а.с. 10 справи № 1285/05).

Виконавче провадження №1439767 було закінчено 06 грудня 2007 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення (а.с. 22).

Незважаючи на вказані обставини, боржник ОСОБА_2 оплачував добровільно аліменти на утримання дитини.

За повідомленням Великоновосілківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, виконавче провадження у відділі відсутнє.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що існують передбачені законом підстави для видачі такого документа, оскільки оригінал виконавчого документу втрачено.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 431 ЦПК України передбачає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.п. 17.4 п. 17 розділу Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Для видачі дубліката виконавчого документа необхідна наявність факту втрати такого та звернення із заявою до закінчення строку, встановлено для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно із ч.3 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, яка діяла на час видачі виконавчого листа) передбачено, що рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред`явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі -Закон № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Частиною третьою статті 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Таким чином, зі справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суд з заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до §§ 51-53 рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою захисту законних прав стягувача та виконання судового рішення, яке набрало законної сили, при тому, що оригінал виконавчого листа був втрачений, заява про видачу дубліката виконавчого листа підлягає задоволенню.

Також колегія суду вважає, що задоволення вимог ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, в першу чергу буде відповідати інтересам неповнолітньої дочки сторін - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, не грунтуються на законі і на обставинах справи, не мають жодної правової мотивації.

Посилання ОСОБА_2 на те, що при розгляді заяви ОСОБА_1 були допущені порушення норм процесуального права, оскільки питання вирішено за заявою стягувача ОСОБА_1 , а не державного виконавця, є неспроможними, зважаючи на вимоги процесуального законодавства, які регулюють порядок вирішення даного питання та допускають розгляд заяви про видачу дубліката виконавчого листа за відсутності сторін (ст.3 ЦПК України, п.п. 17.4 п. 17 розділу Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»).

Разом з тим ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на те, що його не було повідомлено належним чином про розгляд справи.

Перевіривши такі доводи, колегія суддів встановила наступне.

Суд першої інстанції розглянув заяву ОСОБА_1 20 серпня 2019 року в 08-00 год у відкритому судовому засіданні.

Учасники справи були повідомлені про розгляд справи телефонограмами. Так, в матеріалах справи є телефонограма, де зазначено, що ОСОБА_2 особисто на номер телефону НОМЕР_1 прийняв телефонограму за №790, відправленою секретарем судового засідання, про дату та час розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого листа на 08-00 год 20.08.2019 року. (т. 1 а.с.203).

Крім того, ОСОБА_2 було направлено поштове відправлення з викликом до суду для участі в судовому засіданні на 08-00 год. 20.08.2019 року за адресою АДРЕСА_1 .(т.2 а.с. 209).

Однак матеріали справи містять дані ОСОБА_2 , які він вказував особисто: і його адреса відрізняється від той, що вказана у судовому виклику: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.153).

Таким чином, неможливо не погодитися з тим фактом, що ОСОБА_2 не був повідомлений про розгляд справи. Твердження заявника ОСОБА_1 про те, що боржник був обізнаний про розгляд справи, оскільки проживає у невеликому населеному пункті, нічим не підтверджені, носять характер припущень, тому доводів апеляційної скарги про неналежне повідомлення учасника справи про судовий розгляд не спростовують.

Згідно з статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. При цьому порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Тому у відповідності із положеннями статті 376 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

У зв`язку із скасуванням ухвали суду першої інстанції, з урахуванням вищенаведених доводів про обгрунтованість заяви про видачу дублікату виконавчого документу, колегія суддів ухвалює у справі нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 ..

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, ст.376 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 серпня 2019 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого документу задовольнити. Видати дублікат виконавчого листа № 2-1285/05, виданого Великоновосілківським районним судом Донецької області 17 листопада 2005 року на виконання рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17 жовтня 2005 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходів), щомісячно, до повноліття дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 15 вересня 2005 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 25 серпня 2020 року.

Судді Є.Є. Мальцева

О.О. Лісовий

О.М. Пономарьова