ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2020Справа № 910/9928/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

за участі третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

за участі третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Національний банк Грузії

про стягнення 18 388 910,51 Євро, що станом на 25.07.2019 за курсом НБУ становить 522 707 686,69 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 29.07.2020,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2019 року Департамент автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії (далі - позивач, Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - відповідач, Банк) про визнання права користування та визнання договору про стягнення 18 388 910,51 Євро, що станом на 25.07.2019 за курсом НБУ становить 522 707 686,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані настанням гарантійного випадку за банківською гарантією № GA/13/2106/SS від 12.12.2013, що за твердженнями позивача, є підставою для здійснення виплати гарантійного платежу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/9928/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво " Альтком" (далі - третя особа, Товариство), підготовче засідання призначено на 06.09.2019 та встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших доказів.

17.10.2019 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові заперечення на клопотання про залучення третьої особи.

У призначене судове засідання 23.10.2019 з`явились представники позивача та просили відмовити у залученні третьої особи - Національного банку Грузії, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відповідачем не обґрунтовано на які права та обов`язки може вплинути рішення в цій справі.

Представник відповідача у призначеному судовому засіданні підтримав своє клопотання про залучення третьої особи та надав пояснення щодо заперечень Департаменту.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво " Альтком" не направило свого представника для участі в судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлене належним чином, причини неявки суду не повідомили.

За наслідками судового засідання 23.10.2019 судом була постановлена ухвала, якою було залучено до участі в справі Національний банк Грузії (The National Bank of Georgia) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та відкладене підготовче засідання на 18.12.2019. Вказаною ухвалою суду також було зобов`язано позивача в строк до 05.11.2019 надати суду 4 (чотири) екземпляри нотаріально засвідченого перекладу грузинською мовою ухвали суду від 23.10.2019, позовної заяви та прохання про вручення судових та позасудових документів для направлення Міністерству юстиції Грузії для вручення Національному банку Грузії.

05.11.2019 на виконання ухвали суду від 23.10.2019 від Департаменту надійшли 4 (чотири) екземпляри нотаріально засвідченого перекладу грузинською мовою ухвали суду від 23.10.2019, позовної заяви та прохання про вручення судових та позасудових документів.

Ухвалою від 08.11.2019 подані нотаріально засвідченого перекладу грузинською мовою ухвали суду від 23.10.2019, позовної заяви та прохання про вручення судових та позасудових документів для належного повідомлення Національний банк Грузії (The National Bank of Georgia) направлені до Міністерства юстиції Грузії, через Міністерство юстиції України в особі Головного територіального управління юстиції у місті Києві, провадження у справі № 910/9928/19 зупинено до надходження відповіді від Міністерства юстиції Грузії або іншого компетентного органу запитуваної Держави Грузії на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

02.12.2019 до канцелярії суду надійшов лист Національного банку Грузії з поясненнями та додатками.

18.12.2019 під час підготовки матеріалів справи до розгляду в підготовчому засіданні судом було встановлено необхідність поновлення провадження у справі. Ухвалою від 18.12.2019 поновлено провадження у справі.

У підготовче судове засідання 18.12.2019 прибули представники позивача та відповідача та надали пояснення. Судове засідання проводилося у присутності вільного слухача.

За наслідками підготовчого засідання 18.12.2019 суд ухвалив проводити підготовче провадження у справі № 910/9928/19 в розумні строки, зобов`язати позивача надати пояснення та докази відповідно до наведеного в ухвалі переліку, повторно витребувати у відповідача інформацію у вигляді довідки банку, банківських виписок або ж письмові пояснення з викладенням обставин, які унеможливлюють виконання ухвали суду. Підготовче засідання відкладено на 15.01.2020.

02.01.2020 до канцелярії суду представником відповідача подано повідомлення про неможливість виконання ухвали суду від 18.12.2019.

03.01.2020 до канцелярії суду представником позивача подано заяву про долучення документів на виконання ухвали суду від 18.10.2019.

15.01.2020 до канцелярії суду представником відповідача подано клопотання про витребування доказів.

За результатами підготовчого засідання 15.01.2020 суд ухвалив запропонувати позивачу надати письмові пояснення/заперечення щодо клопотання відповідача, відкласти підготовче засідання на 05.02.2020. Також встановлено строк для подачі письмових доказів, клопотань, заяв, пояснень - до 03.02.2020.

Ухвалою від 29.01.2020 у зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці призначене на 05.02.2020 підготовче засідання у справі було призначено на 26.02.2020.

03.02.2020 до канцелярії суду представником позивача подано заперечення на клопотання про витребування доказів.

26.02.2020 безпосередньо перед початком судового засідання представником відповідача було подано до канцелярії суду клопотання про витребування доказів. Ухвалою від 26.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів, поданих до суду 15.01.220 та 26.02.2020, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 18.03.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Джарти В. В. на лікарняному судове засідання 18.03.2020 не відбулося.

Ухвалою від 13.04.2020 розгляд справи № 910/9928/19 по суті в судовому засіданні призначено на 29.04.2020.

27.04.2020 до канцелярії суду представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю дотримання карантинних заходів, введених постановами Кабінету Міністрів України, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16 березня 2020 року 9/рс-186/20.

Ухвалою від 29.04.2020 у зв`язку з неявкою представника відповідача розгляд справи по суті було відкладено на 27.05.2020.

27.05.2020 безпосередньо перед початком судового засідання представником відповідача до канцелярії суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи аналогічне за змістом та мотивуванням клопотанню від 27.04.2020.

У судове засідання 27.05.2020 для розгляду справи по суті прибули адвокати позивача та просили суд розпочати розгляд справи по суті оскільки уповноважені представники позивача систематично ігнорують судові засіданні саме у даній справі, водночас відвідують інші судові засідання. Також адвокати позивача зазначили, що представник відповідача не позбавлений права приймати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції із застосуванням відповідного програмного забезпечення.

Судом було розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово позивача та, з огляду на неявку представника відповідача, зачитано відзив на позовну заяву.

Розгляд справи по суті був відкладений на 10.06.2020, про що була постановлена відповідна ухвала суду.

У судовому засіданні 10.06.2020 була оголошена перерва до 29.07.2020.

Під час судового засідання 29.07.2020 представники позивача виступили із заключними словами та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У свою чергу представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Інші учасники не направили своїх представників для участі в судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення у даній справі прийняте в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2013 року між Департаментом автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії (надалі - замовник, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "АЛЬТКОМ" (надалі - підрядник, третя особа) укладено Контракт № EWHG/CW/ICB-01 на виконання робіт з будівництва ділянки дороги Самтредія - Гріголеті Лот 1 - км. 0+000-км.11+500 (надалі- Контракт).

Відповідно до п. 4.2. Контракту підрядник отримує (за свій рахунок) забезпечення виконання Контракту для належного виконання зобов`язань на суму, зазначену у Відомостях про Контракт, та у валюті(-ах) Контракту або у вільно конвертованій валюті, прийнятій для Замовника. Якщо сума не вказана у Відомостях про Контракт, цей пункт не застосовується. Підрядник надає забезпечення виконання Контракту Замовнику протягом 28 днів після отримання листа про прийняття і надсилає копію Інженеру. Забезпечення виконання Контракту видається банком або фінансовою установою, що мають високу репутацію, обраними Підрядником, і складається за формою, до додається до Спеціальних умов, як передбачено Замовником у Відомостях про Контракт, або в іншій форм, затвердженій Замовником.

12.12.2013 ПАТ "Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний банк" (далі- гарант, відповідач, Банк) видав банківську гарантію за вимогою № GА/13/2106/SS на забезпечення виконання підрядником зобов`язань за Контрактом (далі - банківська гарантія).

Відповідно до умов банківської гарантії Гарант безвідклично зобов`язується виплатити Бенефіціару (Департаменту) у Євро будь-яку суму або суми, що не перевищують 20 356 027,70 Євро (словами: двадцять мільйонів триста п`ятдесят шість тисяч двадцять сім Євро 70 центів), (включаючи 10 178 013,85 Євро (словами: десять мільйонів сто сімдесят вісім тисяч тринадцять Євро 85 центів) та євро-еквівалент суми 23 024 702,93 Ларі (словами: двадцять три мільйони двадцять чотири тисячі сімсот два Ларі 93 тетрі), після одержання Банком належної вимоги Бенефіціара, що підтверджується заявою Бенефіціара, або в самій вимозі, або в окремому підписаному документі, що супроводжує або ідентифікує вимогу, про те, що Принципал (Товариство): (a) використав авансовий платіж на цілі, інші, ніж витрати та мобілізацію щодо Робіт, або (b) не повернув авансовий платіж відповідно до умов Контракту, із зазначенням суми, яку Принципал не повернув.

Вимога за цією може бути пред`явлена після надання Гаранту довідки банку Бенефіціара (Департаменту), що підтверджує, що вищевказаний авансовий платіж був зарахований Принципалу на його рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ «Промінвестбанк».

Сторонами було погоджено, що дія даної гарантії закінчується не пізніше дати отримання нами копії проміжного платіжного сертифікату, що підтверджуватиме, що дев`яносто (90) процентів Прийнятої Ціни Контракту, за вирахуванням попередніх сум, було погоджено до оплати, або на дату 24 січня 2018 року, в залежності від того, яка з цих подій настане раніше. Відповідно, вимога щодо оплати за даною гарантією повинна бути отримана Банком за вказаною адресою не пізніше цієї дати.

У подальшому Додатком № 1 від 17.03.2017 строк пред`явлення банківської гарантії був продовжений до 24.07.2019.

На виконання положень пункту 14.2 розділу Контракту "Загальні Умови", Позивачем на кореспондентський рахунок Відповідача було перераховано авансовий платіж у розмірі 19 891 760 (дев`ятнадцять мільйонів вісімсот дев`яносто одна тисяча сімсот шістдесят) Євро 73 центи, для подальшого перерахування на рахунок Товариства № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ "Промінвестбанк".

Перерахування авансового платежу відбувалось на підставі платіжних доручень наступними траншами: 24.12.2013 - 1 035 052 (один мільйон тридцять п`ять тисяч п`ятдесят два) Євро 26 центів; 27.12.2013-7 590 383 (сім мільйонів п`ятсот дев`яносто тисяч триста вісімдесят три) Євро 21 цент; 27.12.2013 - 7 090 851 (сім мільйонів дев`яносто тисяч вісімсот п`ятдесят один) Євро 41 цент; 31.12.2013 - 980 074 (дев`ятсот вісімдесят тисяч сімдесят чотири) Євро 17 центів; 31.12.2013 - 158 984 (сто п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) Євро 03 центи; 08.01.2014 - 1 552 578 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят вісім) Євро 38 центів; 09.01.2014 - 1 483 837 (один мільйон чотириста вісімдесят три тисячі вісімсот тридцять сім) Євро 27 центів.

05.12.2017 у зв`язку з неповерненням Товариством авансового платежу відповідно до умов Контракту, Позивач звернувся до Відповідача із вимогою щодо виконання Банківської гарантії на загальну суму 18 229 819 (вісімнадцять мільйонів двісті двадцять дев`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) Євро 45 центів.

14.12.2017 Відповідач надіслав відповідь на вимогу, відповідно до якої відмовився виконати умови Банківської гарантії у зв`язку з відсутністю довідки з банку Позивача з підтвердженням, що авансовий платіж був зарахований на визначений рахунок Альткому у ПАТ "Промінвестбанк", а також посилаючись на використання Позивачем факсимільного відтворення підпису при оформленні вимоги щодо виконання Банківської гарантії.

16.02.2018 листом №2-05/470 банк Позивача підтвердив, що авансовий платіж був перерахований на кореспондентський рахунок ПАТ "Промінвестбанк", для подальшого перерахування на рахунок Товариства № НОМЕР_1 .

15.03.2018 Позивач звернувся до Відповідача із повторною вимогою щодо виконання Банківської гарантії на загальну суму 18 388 910 (вісімнадцять мільйонів триста вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот десять) Євро 51 цент та надав лист №2 - 05/470 від банку Позивача від 16.02.2018.

30.03.2018 Позивачем була отримана наступна відмова Відповідача на повторну вимогу від 15.03.2018.

16.10.2018 листом №2 - 05/3573 банк Позивача зазначив, що матиме змогу надати довідку з підтвердженням, що авансовий платіж був зарахований на визначений рахунок Альткому у ПАТ "Промінвестбанк" лише після отримання достовірного підтвердження, що авансовий платіж було зараховано ПАТ "Промінвестбанк" на відповідний рахунок Альткому (із зазначенням сум та дат).

14.03.2019 Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, а саме - щодо розкриття Відповідачем інформації щодо фактичного зарахування авансового платежу на підставі Контракту на рахунок Альткому № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ "Промінвестбанк".

31.05.2019 рішенням Шевченківського районного суду м. Києва заяву Позивача про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, а саме - щодо розкриття Відповідачем інформації щодо фактичного зарахування авансового платежу на підставі Контракту на рахунок Альткому № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ "Промінвестбанк", задоволено в повному обсязі.

Як стверджує Позивач, станом на дату звернення до господарського суду із даним позовом, Відповідач відмовляється виконувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2019.

З огляду на зазначене, Позивач вказує, що Відповідач систематично ухиляється від виконання Банківської гарантії, що, в свою чергу, порушує права та законні інтереси Позивача та зумовило звернення із даним позовом до суду.

Відповідач у свою чергу проти позову заперечує, оскільки всупереч умовам Гарантії Позивачем разом з вимогою платежу не була надана довідка банку бенефіціара (Позивача) про зарахування авансового платежу на рахунок Принципала, вимога платежу по Гарантії повернення авансу була визнана Банком неналежною (такою, що не відповідає умовам гарантії), у зв`язку з чим Банк відмовив Позивачу у здійсненні платежу по Гарантії повернення авансу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, щодо позову господарський суд дійшов висновку про наступне.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як встановлено судом, на виконання умов Контракту № EWHG/CW/ICB-01 від 12.12.2013, що був укладений між Департаментом автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "АЛЬТКОМ", ПАТ "Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний банк" було видано банківську гарантію від 12.12.2013 за вимогою № GА/13/2106/SS на забезпечення виконання підрядником зобов`язань за Контрактом.

Згідно з положеннями статті 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Суд зазначає, що гарантія може забезпечувати як грошове так і не грошове зобов`язання боржника, оскільки законом не встановлено будь-яких обмежень щодо можливості застосування такого способу забезпечення в залежності від правової природи основного зобов`язання.

При цьому, відповідальність гаранта перед кредитором носить виключно грошовий характер. При порушенні боржником основного зобов`язання гарант повинен лише сплатити грошову суму відповідно до умов гарантії, а не виконати забезпечене зобов`язання в натурі (передати товар, виконати роботи, надати послуги, тощо).

Так, за змістом статті 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Крім загальних норм цивільного законодавства, що регулюють питання банківської гарантії, такий вид забезпечення виконання зобов`язань також регулюється Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 639 (далі- Положення №639)

Так, відповідно до №639 (в редакції, діючої на дату видачі Гарантії повернення авансу - 12.12.2013): принципал - особа, за заявою якої надається гарантія (п. 2 розділу І Положення №639).

Для отримання гарантії принципал подає до банку-гаранта заяву про надання гарантії (п. 1 глави 1 розділу II Положення №639).

Разом із заявою про надання гарантії принципал подає до банку-гаранта такі документи: копію договору або іншого документа, який згідно із законодавством України має силу договору (за наявності), у якому може бути передбачено надання гарантії (п. 6 глави 1 розділу II Положення №639).

Банк-гарант повинен перевірити, чи відповідає інформація, що зазначена в заяві про надання гарантії, інформації, зазначеній у договорі або іншому документі, який згідно із законодавством України має силу договору (п. 7 глави 1 розділу II Положення №639).

Після прийняття банком-гарантом рішення про надання гарантії відповідальний працівник банку-гаранта готує проект договору про надання гарантії (з урахуванням вимог статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг») і відповідно до внутрішніх банківських положень банку-гаранта подає його принципалу для підписання. Якщо заява про надання гарантії має силу договору про надання гарантії, а саме в заяві про надання гарантії передбачені всі умови, за якими надається гарантія, і ця заява погоджена з банком-гарантом (погодження здійснюється шляхом підписання керівником чи уповноваженою особою банку-гаранта, яка має право підпису таких документів, з проставленням відбитка печатки), то договір про надання гарантії може не складатися (п. 1 глави 2 розділу II Положення №639).

Таким чином, як вбачається з зазначеного, видачі гарантії передує отримання гарантом інструкцій принципала (боржника), які містяться в заяві про надання гарантії, яка має силу договору, або є невід`ємною частиною договору (у випадку укладення договору про надання гарантії), на підставі яких на погоджених сторонами умовах (сума, строк дії гарантії, умови платежу по гарантії тощо) гарант видає гарантію на користь кредитора (бенефіціара).

При цьому, інформація зазначена принципалом (боржником) в заяві про надання гарантії перевіряється банком-гарантом на предмет її відповідності умовам договору або іншого документа, який згідно із законодавством України має силу договору, в забезпечення якого надається гарантія (основне зобов`язання принципала (боржника) перед бенефіціаром (кредитором).

12.12.2013 ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» (Принципал) надано до Банку Заяву про надання гарантії, яка містила інструкції Банку щодо видачі гарантії повернення авансу на користь Roads Department of the Ministry of Regional Development and Infrastructure of Georgia (Позивач), як забезпечення виконання Принципалом своїх зобов`язань з повернення авансового платежу Позивачу, у випадку невиконання Принципалом умов Контракту №EWHG/CW/ICB-01 від 12.12.2013, укладеного між Принципалом та Позивачем.

Заява про надання гарантії від 12.12.2013 серед іншого містила наступну умову «Гарантія видається відповідно до форми гарантії, яка є додатком до цієї заяви».

Додаток до Заяви про надання гарантії від 12.12.2013 містив текст гарантії повернення авансу, яка мала бути надана Банком згідно з інструкціями Принципала.

Текст гарантії повернення авансу, якій містився в Додатку до Заяви про надання гарантії від 12.12.2013, включав наступну умову: «Вимога за цією гарантією може бути пред`явлена після надання Гаранту довідки з банку Бенефіціара, що підтверджує, що авансовий платіж був зарахований Принципалу на його рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ «Промінвестбанк».

Отже, умови Гарантії повернення авансу щодо надання разом з вимогою платежу по гарантії довідки банку бенефіціара (Позивача) про зарахування авансового платежу на рахунок Принципала, відкритий у ПАТ «Промінвестбанк», були визначені Принципалом самостійно в Заяві про надання гарантії від 12.12.2013, і складали складову інструкцій Принципала згідно з якими Банком мала бути видана гарантія.

Крім того, на виконання Положення №639, Банком була проведена перевірка інформації, зазначеної Принципалом в Заяві про надання гарантії від 12.12.2013, на предмет її відповідності умовам Контракту №EWHG/CW/ICB-01 від 12.12.2013, укладеного між Принципалом та Позивачем, в забезпечення якого мала бути видана гарантія.

За результатами перевірки було встановлено, що додатком до Спеціальних умов Контракту №EWHG/CW/ICB-01 від 12.12.2013, укладеного між Принципалом та Позивачем, сторони визначили форму (текст) гарантії повернення авансу, яка мала б бути надана Позивачу.

Текст гарантії повернення авансу, який містився в додатку до Спеціальних умов Контракту №EWHG/CW/ICB-01 від 12.12.2013, включав наступну умову:

«А demand under this guarantee may be presented as from the presentation to the Guarantor of a certificate from the Beneficiary's bank stating that the advance payment referred to above has been credited to the Applicant on its account number at »,

що в перекладі на українську мову означає наступне:

«Вимога за цією гарантією може бути пред`явлена після надання Гаранту довідки з банку Бенефіціара, що підтверджує, що авансовий платіж був зарахований Апликанту на його рахунок № у .».

Таким чином, умови гарантії повернення авансу, які передбачають надання разом з вимогою платежу по гарантії довідки з банку бенефіціара (Позивача) про зарахування авансового платежу на рахунок Принципала, були погоджені Позивачем та Принципалом шляхом викладення тексту гарантії повернення авансу з зазначеною умовою в додатку до Спеціальних умов Контракту №EWHG/CW/ICB-01 від 12.12.2013.

На виконання інструкцій Принципала, викладених в Заяві про надання гарантії від 12.12.2013, за формою (текстом), визначеною Принципалом, та у повній відповідності з умовами Контракту №EWHG/CW/ICB-01 від 12.12.2013, укладеного між Принципалом та Позивачем, Банком була видана Гарантія повернення авансу.

Умови Гарантії повернення авансу згідно з інструкціями Принципала та умовами Контракту №EWHG/CW/ICB-01 від 12.12.2013, укладеного між Принципалом та Позивачем, в забезпечення якого видана гарантія, передбачають серед іншого наступне:

«Вимога за цією гарантією може бути пред`явлена після надання Гаранту довідки з банку Бенефіціара, що підтверджує, що авансовий платіж був зарахований Апликанту на його рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ «Промінвестбанк».

Відповідно до п. 9 глави 2 розділу II Положення №639 якщо банк-гарант не отримав протягом строку дії гарантії відмову від банку бенефіціара або від бенефіціара про прийняття умов гарантії, то гарантія вважається прийнятою бенефіціаром.

Враховуючи те, що Банк не отримував від Позивача відмови про прийняття умов Гарантії повернення авансу, вважається, що Позивач погодився та повністю прийняв умови Гарантії повернення авансу.

05 грудня 2017 року Позивач звернувся до Банку із вимогою платежу по Гарантії повернення авансу.

Відповідно до ст. 563 ЦКУ вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

Згідно ч. 2 ст. 564 ЦКУ гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії (ч. 1 ст. 565 ЦКУ).

Відповідно до ст. 24 (а) Уніфікованих правил для гарантій за вимогою, в редакції МТП №758 (далі - Правила №758), яким підпорядковується Гарантія повернення авансу, якщо гарант встановить, що вимога по гарантії є неналежною (не відповідає умовам гарантії), він має право відхилити таку вимогу

Враховуючи те, що всупереч умовам Гарантії повернення авансу Позивачем разом з вимогою платежу не була надана довідка банку бенефіціара (Позивача) про зарахування авансового платежу на рахунок Принципала, вимога платежу по Гарантії повернення авансу була визнана Банком неналежною (такою, що не відповідає умовам гарантії), у зв`язку з чим Банк відмовив Позивачу у здійсненні платежу по Гарантії повернення авансу.

Твердження Позивача про те, що Банк, відмовляючи у здійсненні платежу по Гарантії повернення авансу, на підставі того, що Позивачем разом з вимогою не надане підтвердження банку бенефіціара (Позивача) про зарахування авансового платежу на рахунок Принципала, порушує основні засади цивільного законодавства, є безпідставними та не обґрунтованими з огляду на наступне.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності - одні з керівних принципів цивільного права, згідно яких здійснюється цивільно-правове регулювання суспільних відносин та які визначають характер поведінки учасників з точки зору необхідності сумлінного здійснення ними своїх цивільних прав і виконання цивільних обов`язків, шанування прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства, турботи про власні права й інтереси, а також права та інтереси інших учасників з метою недопущення їх порушення, закріплення можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 922/2878/17.

Як вбачається, однією із ознак добросовісної та розумної поведінки учасника цивільних правовідносин є врахування інтересів іншої сторони правочину або учасника правовідношення.

Враховуючи те, що умова Гарантії повернення авансу згідно якої разом з вимогою платежу по гарантії бенефіціар має надати довідку (підтвердження) банку бенефіціара (Позивача) про зарахування авансового платежу на рахунок Принципала, була включена на виконання інструкцій Принципала, визначених ним в заяві про надання гарантії, та у відповідності з умовами Контракту №EWHG/CW/ICB-01 від 12.12.2013, укладеного між Принципалом та Позивачем, здійснення Банком платежу за Гарантією при відсутності такої довідки (підтвердження) порушувало б права та інтереси Принципала, за дорученням якого і видавалась Банком гарантія, а поведінка Банку мала би ознаки такої, що порушує баланс між сторонами.

Отже, Банк при відмові у здійсненні платежу по Гарантії повернення авансу з причини не надання Позивачем довідки (підтвердження) банку Позивача про зарахування авансового платежу на рахунок Принципала, діяв добросовісно, дотримуючись основних засад цивільного законодавства.

Щодо правомірності відмови в задоволені першої вимоги платежу по Гарантії повернення авансу згідно із статтею 207 Цивільного кодексу України, яка встановлює вимоги до письмової форми правочину, суд відзначає наступне.

Для встановлення правової природи вимоги кредитора (бенефіціара) до гаранта про сплату грошової суми за гарантією необхідно визначити правову природу самої гарантії, що не можливо без аналізу правовідносин, пов`язаних з наданням гарантії та виконанням зобов`язаними особами своїх обов`язків згідно з умовами гарантії.

Згідно частини 2 статті 200 Господарського кодексу України зобов`язання за банківською гарантією виконуються лише на письмову вимогу управненої сторони (бенефіціара).

Відповідно до пункту 2 глави 4 Положення № 639 одержана вимога бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.

Стаття 20 Правил №758 визначає, що коли гарант встановить, що вимога є належною (відповідає умовам гарантії), він зобов`язаний платити.

Отже, вимога платежу по гарантії є тим юридичним фактом з настанням якого у гаранта виникає обов`язок перед кредитором (бенефіціаром) щодо сплати кредитору (бенефіціару) певної грошової суми згідно з умовами гарантії.

Отримана гарантом вимога платежу по гарантії, яка відповідає умовам гарантії, перетворює потенційні зобов`язання гаранта перед кредитором (бенефіціаром) щодо сплати грошової суми згідно з умовами гарантії на реальні грошові зобов`язання (грошовий борг) гаранта перед кредитором (бенефіціаром).

Так як вимога платежу по гарантії за своєю правовою природою є правочином, то до неї поширюються загальні положення про правочин, визначені законодавством України.

05.12.2017 Позивач звернувся до Банку із вимогою платежу по Гарантії повернення авансу.

При вчинені вимоги платежу Позивач використав факсимільне відтворення підпису особи на документі.

Відповідно до частини 2 статті 563 ЦК України вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

Вимоги до письмової форми правочину, визначені в статті 207 ЦК України, встановлюють, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Враховуючи те, що можливість використання факсимільного відтворення підпису при оформлені вимоги платежу по гарантії законом та актами цивільного законодавства не встановлена, а також відсутність письмової згоди Позивача та Банку на використання факсимільного відтворення підпису на вимозі платежу по Гарантії повернення авансу, така вимога платежу була визнана Банком такою, що не відповідає вимогам законодавства України в частині недотримання письмової форми, в якій має бути вчинена вимога платежу по гарантії.

Крім цього, згідно п. 1 глави 4 Положення №639 банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара вимогу, має переконатися в достовірності цієї вимоги. У разі отримання вимоги від бенефіціара банк-гарант (резидент) повинен перевірити справжність підписів на вимозі.

Однак, використання Позивачем факсимільного відтворення підпису на вимозі платежу по Гарантії повернення авансу унеможливило перевірку Банком справжності підпису на вимозі.

З системного аналізу викладеного слідує, що 14.12.2017 Банк, діючи у повній відповідності з вимогами законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умовами Гарантії повернення авансу, правомірно відмовив Позивачу в задоволені вимоги платежу по Гарантії повернення авансу, у зв`язку з невідповідністю вимоги платежу законодавству України, яким регулюється Гарантія повернення авансу.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

З системного аналізу викладеного суд дійшов висновку про те, що сам по собі намір позивача отримати виплату за Гарантією, не може нівелювати обов`язку Департаменту надати повний пакет документів для отримання такої виплати та не може бути покладений в основу позовних вимог про стягнення гарантійного платежу.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Керуючись викладеними нормами чинного законодавства, беручи до уваги той факт, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності тих обставин з якими законодавець передбачає застосування зобов`язальних дій до відповідача щодо здійснення виплати за Гарантією, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за участі третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" та за участі третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Національний банк Грузії про стягнення 18 388 910,51 Євро, що станом на 25.07.2019 за курсом НБУ становить 522 707 686,69 грн відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані з розглядом позову, покладаються на Департамент автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20.08.2020.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ