Копія :

      Справа № 2-15/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2010 року       Великобагачанський районний суд Полтавської області

в складі головуючого – судді     Лисенко Н.В.

при секретарі -                             Ситник О.В.

з участю представника позивача – ОСОБА_1

відповідачки                                     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_3  (правонаступники ОСОБА_2 і ОСОБА_4)   про стягнення заборгованості за послуги електрозв’язку, -  

в с т а н о в и в :

    Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» звернулося 11.09.2009 року до Великобагачанського районного суду з позовом до ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за послуги електрозв’язку.  

         Як вбачається з позову, згідно договору про надання послуг електрозв’язку №49 від 20.09.2006 року, укладеного між ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 5 Полтавської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Миргород) та ОСОБА_3, позивач надавав відповідачу послуги електрозв’язку (місцевий телефонний зв’язок та надання міжміських телефонних розмов) по користуванню телефоном, номер телефону 9-27-31.

           З виписки з картки абонента   ОСОБА_3 та розрахунком заборгованості  за період з 01.09.2008 року до 5.02.2009 року підтверджується надання послуг електрозв’язку в період з 01.09.2008 року по 05.02.2009 року  на загальну суму 1187 грн. 74 коп., в тому числі послуг місцевого телефонного зв’язку надано на суму 807 грн. 70 коп., послуг міжміського телефонного зв’язку – на суму 381 грн. 04 коп., а також підтверджується їх часткова оплата відповідачем.

        Як вказує позивач, протягом вересня місяця 2006 року – лютого місяця 2009 року ОСОБА_3 було частково здійснено оплату отриманих послуг в період з 01.09.2006 року по 05.02.2009 року в розмірі 833 грн. 62 коп., з них оплачено вартість наданих послуг по користуванню місцевим телефонним зв’язком на загальну суму 592 грн. 15 коп., послуг міжміського телефонного зв’язку на загальну суму 241 грн. 47 коп. Отже, як вказується в позові, ОСОБА_3  не сплатила вартість наданих послуг електрозв’язку в 2008-2009 роках на загальну суму 355 грн.12 коп.                                                                                                                                            

         Посилаючись на те, що ОСОБА_3 в добровільному порядку не сплачує заборгованості за послуги електрозв’язку, позивач звернувся до суду і просив суд стягнути з відповідачки  ОСОБА_3 на його користь заборгованість за послуги електрозв’язку в сумі 416 грн. 63 коп. (з урахуванням встановленого індексу інфляції) та стягнути сплачені судовий збір в розмірі 51 грн. та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Ухвалою судді Хорольця В.В. від 30.09.2009 року по цивільній справі відкрито провадження.

           В ході розгляду справи судом було встановлено та підтверджено матеріалами, що містяться в справі, що відповідачка ОСОБА_3 померла 28 квітня 2008 року.  

          Ухвалою суду від 13.10.2009 року до участі у справі як правонаступників відповідача ОСОБА_3 залучено спадкоємців першої черги - дітей померлої ОСОБА_3 ОСОБА_4  та ОСОБА_2, які прийняли спадщину ( а.с.28).

       Ухвалою суду від 12.01.2010 року справа прийнята до провадження судді Лисенко Н.В., оскільки 04.11.2009 року у судді Хорольця В.В. закінчилися повноваження в межах п’ятирічного терміну ( а.с. 40)..  

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлений позов підтримав, в своїх поясненнях посилався на обставини, що в ньому викладені і просив його задовольнити.

         Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала  частково лише за половину  платежів за міжміські телефонні  розмови за  квітень 2008 року,  вона пояснила в судовому засіданні, що  в квітні 2008 року телефоном користувались вона , її  брат  ОСОБА_4 і члени його сім’ї, бо мати вже була в тяжкому стані,  нею не погашена  заборгованість за надані послуги електрозв’язку  через те, що після смерті матері ОСОБА_3 ними користувалася не  вона, а її брат ОСОБА_4, який  чинив  перешкоди в користуванні нею цим житловим будинком.

      Відповідач ОСОБА_4 в судові  засідання  9 лютого 2010 року та 26 березня 2010 року не з’явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином  (рекомендованими листами з зворотнім повідомленням), письмових заперечень до суду не подав.

      Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку приходить до висновку, що позов відкритого акціонерного товариства «Укртелеком до  ОСОБА_3, правонаступниками якої є  дочка ОСОБА_2 і син ОСОБА_4,  про стягнення заборгованості за послуги електрозв’язку підлягає частковому  задоволенню з таких підстав.

          Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

         Судом встановлено, що 20.09.2006 року між ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 5 Полтавської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Миргород) та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір № 49  про надання послуг електрозв’язку (а.с.а.с.2-4) і вона була споживачем телекомунікаційних послуг.

          Відповідно до п. 4.1 даного договору, послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

          Згідно п.4.3 цього договору, споживач (в даному випадку ОСОБА_3Я.) зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови та інші послуги, надані по телефону (а.с.а.с.3-4).

         Телефон  ОСОБА_3Я був встановлений  за її заявою, номер телефону  9-27-31 ( а.с. 2).

         Телефон знятий через заборгованість 05.02.2009 року( а.с. 7).

         Розрахунком заборгованості (а.с.8), витягом з  картки  абонента ОСОБА_3 ( а.с. 6). та випискою нарахувань та оплати  за період з 01.01.2006 року по 5.02.2009 року( а.с. 5) підтверджується надання послуг електрозв’язку на загальну суму 1188 грн. 74 коп., в тому числі послуг місцевого телефонного зв’язку надано на суму 807 грн. 70 коп., послуг міжміського телефонного зв’язку – на суму 381 грн. 04 коп., а також підтверджується їх часткова оплата відповідачем.

      Відповідачами  не оплачено  на час подання позову   вартість  послуг електрозв’язку на суму 355 грн. 12 коп., ця заборгованість виникла за  час з   квітня 2008 року  по 5 лютого 2009 року.

      Попередження щодо заборгованості  відповідачами отримані 23.12.2008 року та 06.02.2009 року ( а.с.а.с. 7-8).

          Відповідно до ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», п. 5.1 «Правил користування місцевим телефонним зв’язком», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.1997 року № 385 та п. 145,146 «Правил користування міжміським та міжнародним телефонним зв’язком», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 року, зазначені послуги підлягають оплаті не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.

        Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

        Суд приймає до уваги розрахунок заборгованості за послуги електрозв’язку ( а.с. 8), з якого  вбачається, що на 01.05. 2008 року борг складав 89 грн. 11 коп., з них 68 грн. 82 коп. – нараховано за міжміські розмови за квітень 2008 року,   Строк оплати за ці  послуги -  20.05.2008 року.

      В житловому будинку, що належав померлій ОСОБА_3, на час її смерті  проживали і були зареєстровані  спадкоємці померлої за законом ОСОБА_2 і ОСОБА_4 з сім’єю, які  в той час користувалися  телефоном разом з померлою ОСОБА_3,  ці обставини ніким не оспорюються.

     ОСОБА_3 померла 28.04.2008  року ( а.с. 22). З повідомлення  Великобагачанської державної нотаріальної контори  вбачається, що  після її смерті спадщину  прийняли діти померлої  ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які мешкають в с. Велика Багачка Полтавської області, вул. Піонерська, 6 і проживали постійно разом з померлою на час смерті (а.с. 26).

    Ніхто з спадкоємців  ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_2  ні повідомив позивача про смерть абонента ОСОБА_3

    З наданих суду документів вбачається, що  члени сім’ї померлої  ОСОБА_3 продовжували користуватися телефоном 9-27-31  до 05.02.2009 року.

   З повідомлення позивача від 22.03.2010 року вбачається, що письмових звернень про пошкодження телефону 9-27-31  не надходило.

    Відповідачка ОСОБА_2  стверджує, що  не користується зазначеним  телефоном з 01.05.2008 року, оскільки  її брат ОСОБА_4 перешкоджає їй в користуванні телефоном і  вона не визнає заборгованість за послуги  електрозв’язку, яка виникла   за час  з  травня 2008 року по 05 лютого 2009 року.

    Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 дійсно  хоча і зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, але не проживає  там з 01.09.2008 року. Ці обставини підтверджуються  актом від 3 лютого 2010 року, складеного депутатом селищної ради ОСОБА_7 за участю сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_8М.( а.с.49), показаннями свідків  ОСОБА_5 і ОСОБА_6І в судовому засіданні, які  підтвердили, що з 01.09.2009 року  ОСОБА_2 проживає  за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.

      Твердження ОСОБА_2, що  вона з травня 2008 року  і по 1 вересня 2008 року не  проживає в спадковому будинку і не користувалася телефоном  не  знайшли повного підтвердження  в судовому засіданні.  Дійсно свідок ОСОБА_6 підтвердила, що ОСОБА_2 після  смерті  матері і до того, як зняла житло по вул. Жертв Революції через неприязні відношення  з братом ночувала у своєї тітки, яка проживає по сусідству з нею, але   в домоволодінні, що належало матері,  вона  тримала  курей  і щоденно ходила їх  годувати.  З копії постанови  про відмову в порушенні кримінальної справи  по факту неправомірних дій відносно ОСОБА_2  від 19.08.2008 року, яка ОСОБА_2 не оскаржена,  вбачається, що в той  час ОСОБА_2 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3.

      Будь-яких інших допустимих доказів  про те, що ОСОБА_2 не мала змоги   з травня 2008 року по 01.09.2008 року  користуватися телефоном  нею  суду не  надано. Надані відповідачкою ОСОБА_2 розшифровки по МРТ  за квітень-липень 2008 року  та довідка про її роботу № 238 від 25.03.2010 року за 2008 рік  не являються  доказами того, що  вона   не  користувалася зазначеним телефоном.

    Відповідно до ч. 1  ст. 1267 ЦК України «частки у спадщині кожного з спадкоємців за законом є рівними».

     Спадкоємці  ОСОБА_4 і ОСОБА_2 не виконали вимоги  про повідомлення   позивача про смерть абонента (матері ОСОБА_3Я). і продовжували  користуватися телефоном після її смерті, тому суд приходить до висновку, що  з квітня 2008 року  по 01.09. 2008 року  заборгованість за послуги електрозв’язку  повинна бути стягнута  з  спадкоємців померлої ОСОБА_3, які прийняли спадщину, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках, які також і були членами сім’ї ОСОБА_3на час її смерті,  а  з  1 вересня 2008  року  по 5 лютого 2009 року  безпосередньо з ОСОБА_4,який залишився проживати в спадковому будинку, оскільки   ОСОБА_2 в цей час в цьому будинку  не проживала і  цими послугами  електрозв’язку  не користувалася.

   Враховуючи обставини  справи, суд не вбачає підстав  при  стягнення  з відповідачів  ОСОБА_2 та ОСОБА_4  заборгованості  враховувати індекс інфляції.

     Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

         На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», ст.ст. 526,625,1267,1282 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,81,88,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

         1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» до  ОСОБА_3

(правонаступники ОСОБА_2 і ОСОБА_4)    про стягнення заборгованості за послуги електрозв’язку задовольнити частково.

         2. Стягнути в рівних частках  з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер суду невідомий,  та  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер суду невідомий, жителя селища Велика Багачка Полтавської області, вул.  Піонерська № 6,  на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (р/р 26005133180501 в ПОД «Райффайзен Банк «Аваль», МФО 331605) заборгованість за послуги електрозв’язку  в сумі  238 грн.(двісті тридцять вісім ) грн.18  коп.  за  квітень – серпень  2008 року включно, по  119   грн.  09 коп. з кожного.

      3. Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер суду невідомий, жителя селища Велика Багачка Полтавської області, вул.  Піонерська № 6,  на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (р/р 26005133180501 в ПОД «Райффайзен Банк «Аваль», МФО 331605) заборгованість за послуги електрозв’язку  в сумі 116 ( сто шістнадцять)  грн.94 коп.  за  час  з 01.09.2008  року по  – 05.02 2009 року включно.  

    4.  Стягнути в рівних частках  з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер суду невідомий, зареєстрованої за  адресою ІНФОРМАЦІЯ_7, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_8, та  ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер суду невідомий, проживає в  ІНФОРМАЦІЯ_7,  на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (р/р 26005133180501 в ПОД «Райффайзен Банк «Аваль», МФО 331605)  судові  витрати   в  сумі  171 грн. ( 51 грн. – судовий збір, 120 грн. – витрати за  інформаційно-технічне забезпечення   розгляду   цивільної  справи),  по  85 грн. 50  коп. – з кожного.

         В задоволенні інших позовних  вимог відмовити.

         Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду  може бути подано  протягом  десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської  області може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне  оскарження.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на  апеляційне оскарження, якщо заяву на апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана  у встановлений строк, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної  скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної  сили після розгляду  справи апеляційним  судом.

     Повний  текст рішення  складений  31 березня 2010 року

          Суддя – підпис

Копія вірна : голова суду                                                                          секретар -