Справа № 15-10/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2010 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого – судді Мусулевського Я.А.
при секретарі – Симоненко О.В.
розглянувши матеріали, які надійшли з відділу по боротьбі з корупцією УБОЗ УМВС України в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працює на посаді голови Білозерської селищної ради, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
за ч.2 ст. 7 Закону України „Про боротьбу з корупцією”,
в с т а н о в и в :
31.03.2010 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що 24.02.2010 року головним бухгалтером Білозерської селищної ради ОСОБА_2 при проведені розрахунків заробітної плати співробітників селищної ради було встановлено економію фонду заробітної плати в сумі 4680 грн. Про що було повідомлено голові селищної ради ОСОБА_1 В той же день, за вказівкою ОСОБА_1 було підготовлено, а в подальшому ним підписано, розпорядження № 13-к «Про преміювання», згідно якого призначено премії співробітникам селищної ради за лютий 2010 року у відсотковому відношенні до заробітної плати. Визначення розміру премії ОСОБА_1 здійснював одноособово. Так згідно вказаного розпорядження собі ОСОБА_1 призначив премію у розмірі 50 % нарахованої заробітної плати. Дане розпорядження було передано до бухгалтерії і бухгалтером нарахована премія працівникам сільради, у тому числі голові ради ОСОБА_1 в розмірі 1783,20 грн. Згідно вимог постанови КМ України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів», преміювання селищних голів здійснюється у порядку та розмірі встановленому цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.
На момент винесення розпорядження № 13-к від 24.02.2010 року, нарахування премії, направлення відповідних документів до органів казначейства про перерахування коштів на карткові рахунки працівників селищної ради, рішення сесії про преміювання ОСОБА_1 не існувало. Перевіркою встановлено, що рішенням сесії Білозерської селищної ради від 25.02.2010 року за № 608 було затверджено розпорядження за № 13-к від 24.02.2010 року.
На думку працівників УБОЗ ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене п.2 ч.2 ст. 1 ЗУ «Про боротьбу з корупцією», яке виразилося у незаконному одноособовому прийнятті розпорядження про преміювання себе особисто у лютому 2010 року та визначення розміру премії, а саме 50% від нарахованої заробітної плати, що становить 1783,20 грн. без наявності відповідного рішення сесії селищної ради.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та думку прокурора, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що 24.02.2010 року головним бухгалтером Білозерської селищної ради ОСОБА_2 при проведені розрахунків заробітної плати співробітників селищної ради було встановлено економію фонду заробітної плати в сумі 4680 грн. Про що було повідомлено голові селищної ради ОСОБА_1 В той же день, за вказівкою ОСОБА_1 було підготовлено, а в подальшому ним підписано, розпорядження № 13-к «Про преміювання», згідно якого призначено премії співробітникам селищної ради за лютий 2010 року у відсотковому відношенні до заробітної плати. Визначення розміру премії ОСОБА_1 здійснював одноособово. Так згідно вказаного розпорядження собі ОСОБА_1 призначив премію у розмірі 50 % нарахованої заробітної плати. Дане розпорядження було передано до бухгалтерії і бухгалтером нарахована премія працівникам сільради, у тому числі голові ради ОСОБА_1 в розмірі 1832,16 грн.
Згідно п. 6 постанови КМ України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів», преміювання селищних голів здійснюється у порядку та розмірі встановленому цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.
На момент винесення розпорядження № 13-к від 24.02.2010 року, нарахування премії, рішення сесії про преміювання ОСОБА_1 не існувало. Але рішенням сесії Білозерської селищної ради від 25.02.2010 року за № 608 було затверджено розпорядження за № 13-к від 24.02.2010 року. Тобто Білозерська селищна рада 25.02.2010 року дала згоду на преміювання працівників селищної ради в тому числі і голову ради ОСОБА_1, про що прийняла відповідне рішення.
Як пояснив ОСОБА_1, при прийнятті розпорядження № 13-к від 24.02.2010 року він керувався рішенням Білозерської селищної ради за № 448 від 16.01.2009 року відповідно до п.3 та 4 якого було вирішено, що преміювання голови селищної ради здійснюється щомісячно згідно чинного законодавства, а в міжсесійний період виплату премій та матеріальної допомоги проводити на підставі розпорядження селищного голови з послідуючим затвердженням на сесії селищної ради. Вказане рішення скасоване не було та в нього не вносилися зміни. Тому дане рішення діє і на 2010 рік. В п. 1 цього рішення зазначено: «встановити в 2009 році селищному голові надбавку за високі досягнення у праці у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років» В цьому пункту визначено розмір надбавки, яка діяла в 2009 році, але не визначено розмір премії. Поняття надбавка та премія не являються тотожними, тому стверджувати, що і розмір премії був встановлений лише на 2009 рік, не можна.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на підставі рішення селищної ради від 16.01.2009 року за № 448, голова селищної ради мав право в міжсесійний період, своїм розпорядженням призначати виплату премій собі та працівникам селищної ради, що він і зробив видавши розпорядження № 13-к від 24.02.2010 року, яке було затверджено рішенням селищної ради від 25.02.2010 року за № 608.
Пункт «а» ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про боротьбу з корупцією» визначає, що корупційними діяннями є незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв'язку з виконанням таких функцій матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості.
Незаконним слід визнавати таке одержання особою матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, які взагалі не передбачене для неї, або, хоча і передбачене, але було одержане нею з порушенням встановленого законом порядку.
Судом не було встановлено факту незаконного одержання ОСОБА_1 матеріальних благ, оскільки такі блага, як отримання премії передбачено чинним законодавством і порядок її одержання порушено не було.
Крім того, як було встановлено під час судового засідання, платіжні доручення про нарахування сум призначеної премії на картковий рахунок ОСОБА_1 та інших працівників було направлено до фінансової установи після засідання сесії селищної ради 25.02.2010 року та прийняття нею рішення за № 608. А фактично грошові кошти у розмірі 1832,16 грн. надійшли на картковий рахунок 01.03.2010 року, тобто також після засідання сесії селищної ради. Таким чином, ОСОБА_1 отримав матеріальні блага після засідання та прийняття селищною радою рішенням про затвердження розпорядження від 24.02.2010 року за № 13-к «Про преміювання».
Більше того, згідно зі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» сільський, селищний, міський голова: організує в межах, визначених Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.
Також відповідно до ст. 26 зазначеного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.
Тобто, виходячи з наведеного, голові сільради у разі прийняття Кабінетом Міністрів України змін до умов оплати праці працівникам установ та організацій, що фінансуються з бюджету, необхідно внести на розгляд сільради пропозиції по упорядкуванню умов оплати праці працівників її апарату.
В свою чергу, на засідання сільради приймається рішення про упорядкування умов оплати праці працівників її апарату у межах затверджених кошторисів на її утримання та витрат на вказані цілі, що затверджені рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, а у разі необхідності вносяться зміни до зазначеного бюджету.
З матеріалів справи не вбачається, що КМ України приймав зміни до умов оплати праці працівників, в даному випадку Білозерської селищної ради, яке в свою черго потягло необхідність вносити на розгляд селищної ради пропозиції по упорядкуванню умов оплати праці працівників її апарату. А селищній раді приймати рішення про упорядкування умов оплати праці. До того ж селищна раде не могла приймати рішення про упорядкування умов оплати праці на 2010 рік, оскільки станом на лютий 2010 року та на день розгляду справи не прийнято Державний бюджет України, а відповідно не прийняті і місцеві бюджети в межах яких визначається кошторис на оплату праці. В своїй діяльності у 2010 році, до прийняття відповідних бюджетів, органи місцевого самоврядування, керуються тимчасовим кошторисом в розмірі 1/12 частини бюджету 2009 року.
З наведених підстав, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні всі ознаки корупційного діяння передбаченого п. «а» ч.2 ст. 1 ЗУ «Про боротьбу з корупцією», а відповідно і склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 247 КУпАП , суд
постановив:
Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 7 ч. 2 ЗУ „Про боротьбу з корупцією” - закрити у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Я.А. Мусулевський