Справа №2-234/10

                        Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

                     І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

19 квітня 2010 р.                         Близнюківський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді                           Мороза О.І.

                                                                            при секретарі             Коняєвій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському  районі Харківської області   про визнання дій неправомірними, перерахунок пенсії та доплати до пенсії ,-                  

                                                       В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом, яким просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку йому  пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС  та зобов’язати Управління Пенсійного фонду провести перерахунок цих пенсій    відповідно до  вимог ст.ст.50, 50 п.4, 67 п.3, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» віднесений до І категорії, інвалід ІІІ групи захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим йому була призначена та нарахована державна пенсія відповідно до  статті 54 зазначеного Закону та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до статті 50 цього ж Закону.

В зв’язку з тим, що розмір фактично виплачуваної йому пенсії є значно нижчим, він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області з заявою зробити перерахунок та виплату але отримав відповідь, що при призначенні та перерахунку йому пенсії порушень законодавства не виявлено.

Проте,  на думку позивача, відповідач повинен зробити перерахунок і виплатити йому пенсію  відповідно до заявлених  ним вимог.

Позивач та представник відповідача, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи,  в судове засідання не з'явилися.

Позивач  надав до суду письмову заяву в якій просить розглянути  справу за його відсутності, на  задоволенні позову наполягає.

Начальник Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області також  надала до суду письмову заяву з проханням розглянути справу за відсутності їх представника, позов не визнають. Крім того, в  наданих до суду письмових запереченнях  вказують на наступне. Позивач дійсно перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності 3 групи внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Пенсія йому призначена згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», а не згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тому, при нарахуванні додаткової пенсії Управління керувалося Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 р. №1, де надається вичерпний перелік Законів, до яких застосовується розмір 19 грн.91 коп. для розрахунку додаткової пенсії. Отже, порушень при призначенні та перерахунку пенсії згідно діючого законодавства з боку Управління немає (а.с.20-21).

          Перевіривши матеріали справи,  суд знаходить, що позов підлягає задоволенню  виходячи із наступного:

          Як встановлено в судовому засіданні позивач є інвалідом ІІІ групи, йому  була призначена відповідна пенсія по інвалідності, що настала внаслідок захворювання від Чорнобильської катастрофи, є особою, що віднесена до першої категорії, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

         Зазначене підтверджується: довідками військкомату, експертним висновком,  посвідченням серії Б №468885, виданим 12.10.2006 р.  та довідками  МСЕК про результати втрати працездатності  серії ХАР – 05 №003004 і  встановлення групи інвалідності  серії ХАР-05 №024484 (а.с.8,11-15).

         23 березня  2010 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі з заявою про перерахунок та виплату державної  та додаткової пенсій у розмірах, встановлених статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.6).

        Своїм листом від 26.03.2010 року  №50-Х-14 у перерахунку призначеної пенсії УПФУ позивачу  відмовило з огляду на відсутність підстав для такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсій яка йому сплачується Цим листом підтверджується, що ОСОБА_1 призначено пенсію  по 3 групі інвалідності  захворювання  пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЄС згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.07.1991 року. З урахуванням вимог Постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.1998 року №198, від 16.07.2008 року №654 та вимог закону України «Про підвищення матеріального становища інвалідів війни», розмір його пенсії складає 1241 грн.50 коп. (а.с.7).

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а)державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію

          У відповідності з частиною першою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

         Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону  в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

       Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.

        У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-IV - відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

        Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

        Відповідно до статті 50 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах:

-інвалідам I групи - 100 відсотків мінімальної пенсії за віком;

-інвалідам II групи - 75 відсотків мінімальної пенсії;

-інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною третьою статті  67 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно  до статі 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього  статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в Законі «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

Визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.  Положення частини 3 статті 28 цього Закону  не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних з нею пенсій чи доплат, оскільки  чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.

Так, Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» встановлює у статті 58, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  з 1 жовтня 2008 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність  у розмірі 498 грн.

На 2009 рік мінімальний прожитковий мінімум визначений статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у розмірі, що діяв у грудні 2008 року.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відповідною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, для позивача, як інваліда третьої групи, особи, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижній розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Посилання відповідача на необхідність застосування  вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України, а також Постанови  від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», суд не приймає, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов до спірних відносин, так і  виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі №1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішенням Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній житттєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22 травня 2008 року положення ст.67 розділу 1, пунктів 2-4,6-8,10-18 підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6,8-12, пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є не Конституційними.

У цьому рішенні також зазначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, суд вважає, що  на момент звернення позивача із заявою до УПФ про перерахунок пенсії була чинною стаття 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка і підлягала застосуванню до спірних правовідносин.

Інші заперечення відповідача по справі також спростовуються вищевикладеним.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача  щодо визнання дій   Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі щодо відмови йому в перерахунку пенсій незаконними  є обгрунтованими.

 З вимог позивача вбачається, що він просить  захистити  його порушене право  станом на 23 березня 2010 року. Вище наведене свідчить про достатність підстав для покладення обов’язку на відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії  саме станом на цю дату крім іншого, виходячи  і з наступного. Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», частини 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, повноважень щодо покладення на відповідача майбутніх виплат суд не має.

              Керуючись ч.2 ст.19, ст. 46, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст. 50,54,67,71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 05.10.2006 р. №231-У, ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  Законом  України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст. 10,11,57, 60, 209,212,214-215, 217 та 218   Цивільного процесуального кодексу  України,  суд,-

                                      В И Р І Ш И В :

      Позовні вимоги задовольнити.

      Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області щодо відмови позивачу ОСОБА_1  в перерахунку основної та додаткової пенсії, як особі  яка  постраждала  внаслідок  аварії на ЧАЄС, інваліду 111 групи відповідно до  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування «, виходячи з розміру  мінімальної пенсії  за віком.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області здійснити з 23 березня 2010 року  ОСОБА_1   перерахунок і виплату пенсії по інвалідності 111 групи захворювання, пов’язаного з виконанням  робіт  по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС  в розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та  щомісячної  додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну  здоров’ю  у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленого  ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-1У у  відповідно до вимог ст.ст. 50,54,67,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

     Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

        Суддя: