Номер провадження: 22-ц/813/5367/20

Номер справи місцевого суду: 521/19930/19

Головуючий у першій інстанції Бобуйок І.А.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Цюри Т.В.,

за участю:

секретаря Воронової Є.Р.,

представника ОСОБА_1 - адвоката Сендика О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2020 року про залишення без розгляду заяви в порядку окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі Маслова М.В., про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем до моменту відкриття спадщини та встановлення факту прийняття спадщини,

встановив:

03 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем до моменту відкриття спадщини та встановлення факту прийняття спадщини, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі Маслова М.В.

11 грудня 2019 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси було відкрито провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2020 рокувищевказану заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі Маслова М.В., про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем до моменту відкриття спадщини та встановлення факту прийняття спадщини - залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2020 року та постановлення нової про задоволення його заяви і встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 до моменту відкриття спадщини та факт прийняття ним спадщини, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

При цьому колегія суддів виходить із того, що учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, призначеного на 12.08.2020 року, на 15.00 год., у тому числі заінтересовані особи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а також Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори в місті Одеса Маслова М.М. - в порядку, передбаченому ч.11 ст. 128 ЦПК України - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки за зареєстрованим місцем свого проживання і знаходження відсутні (а.с. 93-121).

Виходячи з викладених обставин та враховуючи, що таким чином всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, доказів неможливості прийняти участь у справі від вищевказаних осіб до суду апеляційної інстанції не надійшло, а також те, що дана справа перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 біля шести місяців (а.с.70), колегія суддів дійшла висновку про необхідність слухання справи у відсутність її учасників, на підставі наявних у справі доказів, та за участю з`явившегося представника заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 - адвоката Сендика О.О.

При цьому колегія суддів враховує, що починаючи з 31 липня 2020 року Одеський апеляційний суд працює у повному режимі, що підтверджується Розпорядженням голови Одеського апеляційного суду від 14.07.2020 року № 7, згідно якого Розпорядження № 1 від 16 березня 2020 року, з наступними змінами, втратило силу (а.с.129).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що в даному випадку мається спір про право, а тому дану справу належить розглядати за правилами позовного провадження, а не окремого, як про те просить заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Сендик О.О.

З таким висновком суду першої інстанції повністю погоджується колегія суддів, виходячи з наступних обставини.

Так, відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Більше того, за змістом п. 6 ч. 1 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Більше того, в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року, з наступними змінами, «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» указано, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник чітко вказує в заяві, що просить суд встановити його право на спадкування разом з іншими спадкоємцями, а це вимоги про право на спадщину. Крім того, в заяві вказано, що цей факт необхідно встановити для підтвердження його прав спадкоємця.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що від встановлення фактів, про які просить заявник ОСОБА_1 , буде залежати розмір спадщини, який має належати іншим спадкоємцям - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , тобто між вказаними спадкоємцями в майбутньому виникне спір про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, оскільки на думку суду першої інстанції, з чим повністю погоджується колегія суддів, в майбутньому виникне спір про право на спадщину, який має бути вирішений в судовому порядку, то суд дійшов правильного висновку про те, що в даному випадку між спадкоємцями вбачається спір про право на спадщину, а тому він повинен розглядатись в порядку позовного провадження.

Враховуючи, що між сторонами є спір про право, який вирішується в позовному провадженні, в той час як згідно ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, суд дійшов правильного висновку про те, що заяву слід залишити без розгляду, а також роз`яснити заявнику його право звернутися з даними вимогами в порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, є безпідставними доводи заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 та його представника - адвоката Сендика О.О. про те, що в даному випадку не має ніякого спору про право, враховуючи, що ОСОБА_1 має право на обов`язкову долю у спадщині.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою не про встановлення обов`язкової долі у спадщині, а про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем до моменту відкриття спадщини та встановлення факту прийняття спадщини, що має наслідком не встановлення обов`язкової долі у спадщині, а зовсім інший розмір спадщини, що фактично заперечується іншими спадкоємцями: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , про що фактично зазначено у первісній заяві про встановлення фактів.

Також безпідставним є посилання адвоката Сендика О.О. на постанову Верховного Суду від 7 листопада 2018 року, справа № 336/709/18-ц, провадження № 61-39374св18 (а.с.123-127), оскільки, як було зазначено вище, у разі встановлення судом спору про право, в даному випадку - про право на спадщину між спадкоємцями, то суд повинен залишити заяву окремого провадження без розгляду.

У вищеназваній постанові Верховного Суду від 7 листопада 2018 року йде мова про те, що у разі відсутності спору про право, справа має розглядатись за правилами окремого провадження.

Разом з тим, у разі, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними, дані справи про спадкування мають розглядатись за правилами позовного провадження.

Таким чином, враховуючи, що між заявником ОСОБА_1 і заінтересованими особами: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 існує спір про право на спадкове майно після смерті спадкодавця ОСОБА_1 , даний спір має розглядатись за правилами позовного провадження.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу у справі постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2020 року про залишення заяви без розгляду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.08.2020 року

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

Т.В. Цюра