Справа № 2-5138/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2008 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Махлай Л.Д.
при секретарі Москаленко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за
позовом Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго" до ОСОБА_1
Василівни про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
встановив:
у вересні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 1087 грн. 92 коп. боргу за спожиту електроенергію. Свої вимоги мотивував тим, що відповідачка є споживачем електричної енергії, яку поставляє позивач на відплатній основі. Постачання електроенергії відповідачці в квартиру АДРЕСА_1 надавалось на підставі договору від 25.02.2005 року про користування електричною енергією № 15000113315. Станом на вересень 2008 року заборгованість відповідачки за спожиту електроенергію становить 1087, 72 грн. Після відключення енергопостачання відповідачка 18.06.2008 року звернулася із заявою, в якій просила відновити енергопостачання та зобов’язалася погасити борг за спожиту електроенергію. Проте, борг не погасила.
Надалі позивач зменшив суму позовних вимог з урахуванням сплачених сум відповідачкою в рахунок погашення боргу після подачі позову та просив стягнути з відповідачки 559 грн. 26 коп.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідачка в судовому зсіданні позов не визнала та вказала, що оплатила суму боргу в межах строку позовної давності. Щодо нарахувань, які виходять за межі трирічного строку позовної давності просила застосувати строк позовної давності та в зв’язку з цим відмовити у позові.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що відповідно до договору про користування електричною енергією № 150001-133-15, укладеного 25.02.2005 року між позивачем та ОСОБА_1, останній надавались послуги по постачанню електричної енергії, за які вона зобов’язалась своєчасно та в повному обсязі сплачувати (а.с. 19). До укладення договору відповідачці також надавалися послуги по енергозабезпеченню та заборгованість на час укладення договору складала 600 грн. 91 коп., що підтверджується записом у договорі та розрахунком боргу. Відповідачка не виконувала зобов’язання за договором та не своєчасно і не в повному обсязі сплачувала за спожиту електроенергію Внаслідок чого виникла заборгованість з 02.03.2002 року у розмірі 1 087 грн. 92 коп.
Позивачем в зв’язку з наявність боргу було припинено енергопостачання у квартиру відповідачки. 18.06 2008 року ОСОБА_1 подала до позивача заяву, у якій просила відновити енергопостачання та зобов’язалася погасити борг у розмірі 1 027 грн. 09 коп.
Після подачі позову відповідачка сплатила суму боргу в межах строку позовної давності та подала заяву в якій просила до залишку несплаченої суми боргу застосувати строк позовної давності.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення та сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 264 цього ж Кодексу перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.
Борг, який просить стягнути позивач у розмірі 559 грн. 26 коп. виник з 2002 року по 2005 рік та знаходиться поза строком позовної давності, про застосування якого відповідачем подана заява.
Подання відповідачкою заяви 18.06.2008 року до позивача, в якій вона просить відновити енергопостачання та зобов" язуюється погасити борг за спожиту електроенергію не перериває строку позовної давності, оскільки на час подачі цієї заяви строк позовної давності вже сплив.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 611, 257, 264, 267 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 30, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.