Справа №2а-1101-1/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4.08.2009 року. Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючої - судді Наборозняка М.І.
за участю секретаря СлепецьЄ.С,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про визнання незаконним рішень, нарахування та виплату недоплаченої соціальної допомоги як дитині війни за 2006-2008 роки
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду відповідача, в якому просить визнати відмову відповідача щодо нарахування і виплати соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% надбавки до пенсії -з 1.01.2006 року незаконною, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити таку надбавку в розмірі 30%, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» (надалі-Закон) з 1.01.2006 року по 31.12.2008 року в розмірі 3 891 грн. 90 коп, про індексувавши її із врахуванням інфляції. В заяві вказала, що про порушення свого права дізналась із публікації в газеті 30.10.2008 року. В судове засідання позивачка надала письмову заяву, в якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві..
Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові заперечення, в яких позов не визнав, вказав, що позивач пропустив річний строк звернення до суду за захистом свого права щодо нарахування та виплати допомоги за 2006 рік - лютий 2008 року, тому просить застосувати строк давності та відмовити на цій підставі у задоволенні вимог позивача (ст. ст. . 99,100 КАС України), вважає, що підстав для поновлення такого строку немає, оскільки доказів про поважність причин пропуску вказаного строку позивач не надав. Також вимоги не визнає у зв’язку з тим, що Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» встановлено, що Закон України «Про соціальний статус дітей війни» вступає в дію з 1.01.2006 року лише в частині пільг для дітей війни при оплаті комунальних послуг; Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році надбавка, про яку вказує в позовній заяві позивачка виплачується особам, які є інвалідами у розмірі 50% надбавки, встановленої для учасників війни; Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» встановлено, що надбавка виплачується в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Саме в таких розмірах за 2007-2008 роки надбавка виплачувалась позивачу. Також пояснив, що надбавка виплачується разом із пенсією за поточний місяць в першій-другій декадах місяця, тобто фактично виплачується за певний час (до кінця місяця) наперед.
Крім того, вважає вимоги позивача необгрунтованими, оскільки, позивач просить спочатку нарахувати надбавку в розмірі 30%, не враховує, що 10% прожиткового мінімуму їй вже виплачено.
Суд, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких обставин.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі після їх безпосереднього, повного та об’єктивного дослідження, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлюється річний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав.
Оскільки представник позивача наполягає на застосуванні вимог ст. ст. 99,100 КАС України, вважаючи, що позивачка, яка звернулась до суду з позовом 12.06.2009 року, пропустила річний строк для звернення до суду, тому їй слід відмовити в задоволенні позовних вимог, то суд застосовує вказані норми закону, враховуючи, що позивачка не надала достовірних доказів про поважність причин пропуску 1-річного строку.
За таких підстав суд може задовольнити вимоги позивача про нарахування надбавки лише в межах річного строку з дня звернення до суду, тобто з 12.06.2008 року.
Оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» було зупинено дію Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» та встановлено, що надбавка виплачується в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і в такому розмірі вона виплачувалась позивачу відповідачем, то суд вважає, що право позивача не порушено до набрання чинності рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008, яким визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», за правовими наслідками, якого позивачці надбавка сплачувалась в розмірі 10%, а не 30% від прожиткового мінімуму.
Враховуючи, що позивачці надбавка за травень 2008 року на дату прийняття рішення Конституційним Судом України (22.05.2008 року) за №10-рп/2008 вже була виплачена, то суд вважає, що надбавка в повному розмірі (30% від прожиткового мінімум повинна нараховуватись та виплачуватись їй з 12.06.2008 року.
За таких підстав суд згідно з п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України визнає протиправним рішення відповідача про відмову у нарахуванні і виплаті соціальної допомоги (надбавки) як дитині війни в розмірі 30% від прожиткового мінімуму в період з 12 червня по грудень 2008 року включно.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково. Визнати рішення Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва від 8.04.2009 року за №1116/09 про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 соціальної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни в частині відмови у виплаті її в повному обсязі за період з червня 2008 року по 31 грудня 2008 року протиправним.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва (м. Київ, вул. Корольова, 5-а) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену їй соціальну допомогу як дитині війни за період з 12 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 20% від мінімальної пенсії за віком, яка була визначена законодавством України на вказаний період.
В решті вимог відмовити.
Заява про апеляйційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з наступного дня після її оголошення, апеляційна скарга до Київського Апеляційного адміністративного суду через районний суд - протягом 20 днів з дня подання заяви.