справа №2-350/08

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 листопада 2008 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого     судді Пшонка P.M.

при секретарі     Пригаровій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Головного управління юстиції у м. Києві, 3-і особи Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколов О.Є. про визнання недійсним договору дарування, заповіту, визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2007 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з зазначеним позовом з тих підстав, що вони є дітьми та одними із спадкоємців свого покійного батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Крім них, спадкоємницею є відповідач ОСОБА_3, як вдова покійного.

До майна, що входить до складу спадщіни зокрема входить квартира розташована за адресою АДРЕСА_1.

Спірна квартира в 2004 році була приватизована на двох осіб в рівних долях -на померлого ОСОБА_5 та його внучку ОСОБА_6 ( яка є дочкою позивача ОСОБА_2.).

Після смерті ОСОБА_5 позивачі дізнались, що в спірну квартиру після його смерті зареєструвалась відповідач на підставі договору дарування 1/2 частини спірної квартири від 14.12.2006 року, укладеного між ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_3

Про вказаний договір ніхто з родини не знали.

Починаючи з 21.12.1994 року ОСОБА_5 перебував на обліку в Київському міському психоневрологічному диспансері № 3, йому була присвоєна перша группа інвалідності, безстроково в зв»язку з психічним захворюванням.

Враховуючи те, що при укладанні договору дарування ОСОБА_5 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, позивачі просять суд визнати договір дарування 1/2   частини квартири АДРЕСА_2, укладений 14.12.2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 недійсним.

В судовому засіданні позивачі та їх представник збільшили позовні вимоги, посилаючись на наступне.

В зв»язку з тим, що померлим ОСОБА_5 14.10.2004 року було складено заповіт на частину спірної квартири, про який позивачам не було відомо, останні з огляду на викладені підстави, просять суд визнати недійсним заповіт від 14.10.2004 року, вчинений ОСОБА_5 на 1/2   частину спірної квартири на користь ОСОБА_3, договір дарування 1/2   частині спірної квартири вчинеий ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, зобов»язати Одинадцяту Київську державну нотаріальну контору та Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна вчинити всі необхідні дії по скасуванню вищезазначеного договору дарування та напису на оригіналі Свідоцтва про право власності на житло, визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право власнсті та користування житловим приміщенням, а саме спірною квартирою та зняти останню з реєстраційного обліку за спірною адресою.

Відповідач ОСОБА_3 та її предстаник в судовому засіданні проти позову заперечують в повному обсязі, посилаючись на наступне.

В 1993 році відповідач познайомилась з ОСОБА_5, після чого 25 вересня 1999 року вони уклали шлюб.

В 1994 році ОСОБА_5 була встановлена 2 - га группа інвалідності безстроково, в зв»язку з отриманим пораненням, під час проходження служби в лавах Збройних силах СРСР, а в 2000 році році ОСОБА_5 булла встановлена 1 - ша группа інвалідності безстроково, з тих самих підстав та встановлений діагноз -органічне ураження центральної нервової системи, астено-невротичний синдром.

Подружжя ОСОБА_5 проживало в спірній квартирі, де була також зареєстрована внучка ОСОБА_5 - ОСОБА_6 (донька позивача ОСОБА_2 ), однак фактично там не проживала.

16.07.2004 року спірна квартира була приватизована на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях.

14.10.2004 року ОСОБА_5 склав заповіт на користь своєї дружини ОСОБА_5 ( відповідача по справі ), яким заповів останній належну йому 1/2 частину квартири.

14.12.2006     року ОСОБА_5 склав договір дарування на користь своєї
дружини ОСОБА_5 ( відповідача по справі ), яким подарував останній належну
йому 1/2 частину квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Під час укладання спірного договору дарування, нотаріусу були надані всі правовстановлюючі документи. Сторонам було роз»яснено наслідки вчинення договорів відчудження, про що зазначено в тексті договору. Договір підписаний в присутності нотаріуса, дієздатність сторін встановлена. Ніяких доказів недієздатності ОСОБА_5 на момент укладання договору дарування не існує.

Щодо позовної вимоги про визнання заповіту недійсним, відповідач та її представник зазначає, що вказаний заповіт ніким не відмінявся, не змінювався, не визнавався недійсним. Жодних доказів того, що померлий ОСОБА_5 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент укладання заповіту в жовтні 2004 року не існує, а отже вимога позивачів задоволенню не підлягають.

Вимоги позивачів щодо визнання ОСОБА_3 як такою, що втратила право власності та користування житловим приміщенням, а саме спірною квартирою також задоволенню не підлягають, оскільки вони є безпідставні, оскільк вона набула право власності і відповідно право користування на підставі заповіту.

Представник відповідача - Головного управління юстиції в м. Києві в судове засідання не з»явився. До суду надав письмові заперечення в яких зазначив, що держаним нотаріусом при посвідченні договору дарування були дотримані всі вимоги діючого законодавства України.

Представник 3-ї особи - Київського міського бюро технічної інвентарізації та реєстрації прав власнсті на нерухоме майно в судове засідання не з»явився. До суду надав письмову заяву в якій просить суд розглядати спрву за їх відсутності. За таких обставин, суд вважає за можливе розгглядати справу за відсутності представника БТІ м. Києва

Представник 3-ї особи - Оболонськоого РУ ГУМВС України в м. Києві в особі відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в судове засідання не з»явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся в установленному законом порядку. За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Залучений в якості 3-ї особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколов О.Є. в судове засідання не з»явився. До суду надав письмові пояснення в яких зазначив, що ним при оформленні спірнорго заповіту були дотримані всі вимоги діючого законодавства України.

Суд, вислухавши покази сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, встановив настпне.

Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1/а.с. 10,71/

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16.07.2004 року, квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності в рівних долях / а. с. 11/.

Відповідно до заповіту від 14.10.2004 року, ОСОБА_5 заповів належну йому на праві власності 1/2   частину квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 / а.с. 35 /.

Відповідно до договору дарування 1/2   частини квартири від 14 грудня 2006 року, ОСОБА_5 подарував належну йому 1/2   частину квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 / а.с. 13, 91,94 /

Відповідно до довідки Ф.З, виданої ЖЕК № 511 від 14.09.2007 року , в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_6, ОСОБА_3 / а.с. 14, 85 /.

Відповідно до свідоцтва про одруження, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 уклали шлюб 15 вересня 1999 року. Після укладання шлюбу, дружина змінила прізвище на ОСОБА_3 / а.с. 87 /.

23 червня 2007 року ОСОБА_9, як донькою померлого було подано до 11 Київської державної нотаріальної контори заяву щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 / а.с. 69 /.

06 липня 2007 року ОСОБА_2, як сином померлого було подано до 11 Київської державної нотаріальної контори заяву щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 / а.с. 70 /.

28 серпня 2007 року ОСОБА_3, як дружиною померлого було подано до 11 Київської державної нотаріальної контори заяву щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 / а.с. 84 /.

Відповідно до свідоцтв про народження та укладання шлюбу, ОСОБА_2 є сином, а ОСОБА_9 є донькою -ОСОБА_5. / а.с. 75 - 77 /.

Відповідно до медичної документації ОСОБА_5, останній неодноразово, починаючи з 1994 року звертався до медичних закладів з приводу лікування та 17.05.2000 року йому були присвоєна 1 - ша група інвалідності в зв»язку з психічним захворюванням. / а.с. 15,48 - 54 /.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києві / а.с. 107 / від 30 січня 2008 року по справі була призначена посмертна судово-психіатрична експертиза на розгляд якої були поставлені питання :

1     Чи страждав ОСОБА_10 з 1994 по 2007 рік

психічними захворюваннями, якщо так, то яка їх ступінь.

2     Чи міг ОСОБА_10 за своїм психічним
станом в 2004 - 2006 роках розуміти значення своїх дій,
керувати ними та передбачати їх наслідки ?

Згідно акту посмертної судово-психіатричної експертизи № 508 від 08 травня 2008 року «ОСОБА_5 в період з 1994 по 2007 p.p. страждав психічною хворобою у вигляді органічного ураження головного мозгу травматично-судинного ґенезу з вираженими емоційно-вольовими порушеннями та інтелектуально-мнестичними зниженнями, яка за ступенем своєї вираженості на грудень 2006 року позбавляла підекспертного можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними». / а.с. 134-137/.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_11, який був в складі експертної комісії, діагноз викладений в акті посмертної судово-психіатричної експертизи № 508 від 08 травня 2008 року підтвердив в повному обсязі.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 пояснили, що померлий ОСОБА_10 під час життя жодних ознак психічного захворювання не виявляв.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що померлий ОСОБА_5 під час складання заповіту та договору дарування страждав психічним захворюванням, яке позбавляла його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а отже позов в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимоги позивачів щодо зобов»язання Одинадцяту Київську державну нотаріальну контору та Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна вчинити всі необхідні дії по скасуванню вищезазначеного договору дарування та напису на оригіналі Свідоцтва про право власності на житло задоволенню не підлягають, оскільки існує окремий порядок проведення вказаних дій, який регулюється нормами чинного законодавства.

Вимоги позивачів щодо визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право власності та користування житловим приміщенням, а саме спірною квартирою та зняти останньої з реєстраційного обліку за спірною адресою також задоволенню не підлягають, оскільки питання втрати права користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку регулюються нормами Житлового кодексу України та підлягають встановленню в іншому судовому розгляді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 215,216,219,225,236 ЦК України, ст.ст. 10,60,209,212,213,214,215,218,294  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Головного управління юстиції у м. Києві, 3-і особи Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколов О.Є. про визнання недійсним договору дарування, заповіту, визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку задовольнити частково.

Визнати недійсним заповіт на 1/2   частину квартири АДРЕСА_2, вчинений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_17, посвідчений 14.10.2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є., зареєстрований в реєстрі за № 898.

Визнати недійсним договір дарування 1/2   частини квартири АДРЕСА_2, вчинений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_17, посвідчений 14.12.2006 року державним нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 9-1547.

В іншій частині позову відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.