Справа № 663/3623/19

Провадження № 1-кп/663/117/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.

секретаря Кліщ Л.П.

за участю:

прокурора Мошковського П.Г.

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілих Клименка А.Р.

обвинувачених ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

ОСОБА_4

захисників:

обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката Верещака О.М.

обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Охлопкова О.І.

обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката Охлопкова І.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Скадовську Херсонської області кримінальне провадження №12018230000000180 від 25.04.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 1, 6, 11, 12 ст. 115, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-1 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження суду з Генеральної прокуратури України надійшов зазначений обвинувальний акт.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про зміну обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оскільки той спілкувався з іншим підозрюваним у даному провадженні, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження в зв`язку з його розшуком. Вважає, що він може перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні, шляхом незаконного впливу на потерпілих, переховуватись від органів досудового слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокатом Охлопковим О.І. заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Обґрунтовуючи клопотання, захисник посилався на ту обставину, що з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 205-1 КК України, санкція якого на момент вчинення злочину не передбачала покарання у вигляді позбавлення волі, а тому відноситься до кримінальних проступків, а отже обвинувальний акт слід повернути прокурору для внесення з урахуванням глави 25 КПК України.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом Верещака О.М. заявлено клопотання про виклик свідків захисту ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та проведення фоноскопічної експертизи.

В судовому засіданні прокурор вважав за необхідне призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні та підтримав клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Щодо клопотання адвоката Охлопкова О.І. про повернення обвинувального акту вважає, що воно не підлягає задоволенню. Щодо клопотання адвоката Верещака О.П. про виклик свідків та призначення експертизи - вважав його передчасним, оскільки судом не досліджувались матеріали справи.

Представник потерпілих - адвокат Клименко А.Р., потерпілий ОСОБА_1 , вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду та підтримали клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Щодо клопотання адвоката Охлопкова О.І. про повернення обвинувального акту зазначили, що на час вчинення злочину у 2018 році, кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 205-1 КК України відносилось до злочинів невеликої тяжкості. Станом на 01.07.2020 кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 205-1 КК України є нетяжким злочином. Таким чином відсутні підстави для повернення обвинувального акту на підставі п.п. 5, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Щодо клопотання адвоката Верещака О.П. про виклик свідків та призначення експертизи - погодився з прокурором що воно є передчасним, оскільки судом не досліджувались матеріали справи

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Охлопков О.І. заперечував проти обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки той, незважаючи на сплив строку встановлених відносно нього обов`язків, належним чином виконує свої процесуальні обов`язки, з`являється до суду, з потерпілими не спілкується, інших злочинів не вчинив. Просив задовольнити його клопотання про повернення обвинувального акту. Також підтримав клопотання адвоката Верещака О.П. про виклик свідків та призначення експертизи.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника, вважає безпідставним обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він виконує всі процесуальні обов`язки. Також вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник адвокат Охлопков І.О., у судовому засіданні підтримали клопотання адвоката Охлопкова О.І. щодо повернення обвинувального акту. Також підтримали клопотання адвоката Верещака О.П. про виклик свідків та призначення експертизи.

Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник адвокат Верещака О.М. у судовому засіданні підтримали клопотання адвоката Охлопкова О.І. щодо повернення обвинувального акту. Крім того наполягали на задоволенні їх клопотання про виклик свідків та проведення експертизи.

Заслухавши учасників кримінального провадження, перевіривши обґрунтованість доводів клопотань, суд дійшов наступних висновків.

Щодо клопотання прокурора про зміну обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , суд вважає його таким що не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2019 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави що дорівнює 300 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб та становить 576300,00 грн. Вказану суму застави було внесено, а тому вважається що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Згідно вимог ст. 182 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу, а тому зазначений запобіжний захід триває.

Відповідно до ч.2 ст. 200 КПК України, у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати. Ризики зазначені прокурором у клопотанні, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілих, переховуватись від органів досудового слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення існували і під час обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу. Те що ОСОБА_2 спілкувався з іншим підозрюваним суд не може прийняти як відповідний ризик, оскільки в нього були відсутні відповідні обмеження. Крім того слід зазначити, що ОСОБА_2 протягом проведення підготовчого засідання сумлінно виконував процесуальні обов`язки, вчасно з`являвся до суду (крім випадків припинення транспортного сполучення за умов карантину) а тому суд не знаходить підстав для зміни йому запобіжного заходу.

Щодо клопотання адвоката Охлопкова О.І. про повернення обвинувального акту прокурору, суд вважає його таким що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Підпунктом 5 пункту 4 прикінцевих та перехідних положень Закону № 2617, установлено, що з дня набрання чинності цим Законом обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Санкція ч. 2 ст. 205-1 КК України, станом на 01.07.2020 передбачає покарання у вигляді штрафу від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Таким чином відсутні підстави для повернення обвинувального акту прокурору для внесення його з урахуванням глави 25 КПК України.

Щодо призначення справи до судового розгляду суд зазначає наступне.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.1, 2 ст. 8 КПК України).

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.1, 5ст. 9 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт, окрім іншого, має містити такі відомості: анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування).

Так, обвинувальний акт містить правову кваліфікацію кримінального правопорушення яка не відповідає статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 зазначено правову кваліфікацію як замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двох або більше осіб, вчинене на замовлення, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, не доведене до кінця з причин, що не залежали від волі особи, яка виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця та зазначено ч.4 ст.28, ч.2 ст.15 п.п. 1, 6, 11, 12, ст. 115 КК України (а.с.47). При цьому ч.4 ст. 28 КК України передбачає відповідальність за вчинення злочину в складі злочинної організації, а не за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст. 28 КК України). Також ст. 115 КК України не містить пунктів 1, 6, 11, 12, вони містяться в ч. 2 ст. 115 КК України, чого в обвинувальному акті не зазначено.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 зазначено правову кваліфікацію як несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, що призвело до підробки інформації, вчинене організованою групою, що заподіяло значну шкоду та зазначено ч.4 ст.28, ч.2 ст.361 КК України (а.с.67). При цьому ч.4 ст. 28 КК України передбачає відповідальність за вчинення злочину в складі злочинної організації, а не організованою групою (ч.3 ст. 28 КК України).

Крім того, ОСОБА_3 зазначено правову кваліфікацію як таємне викрадення чужого майна, вчинене злочинною організацією в особливо великих розмірах, та зазначено ч.3 ст.28, ч.5 ст.185 КК України (а.с.69). При цьому ч.3 ст. 28 КК України передбачає відповідальність за вчинення злочину в складі організованої групи, а не злочинною організацією (ч.4 ст. 28 КК України).

Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 зазначено правову кваліфікацію як несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, що призвело до підробки інформації, вчинене організованою групою, що заподіяло значну шкоду та зазначено ч.4 ст.28, ч.2 ст.361 КК України (а.с.97). При цьому ч.4 ст. 28 КК України передбачає відповідальність за вчинення злочину в складі злочинної організації, а не організованою групою (ч.3 ст. 28 КК України).

Крім того, ОСОБА_4 зазначено правову кваліфікацію як таємне викрадення чужого майна, вчинене злочинною організацією в особливо великих розмірах, та зазначено ч.3 ст.28, ч.5 ст.185 КК України (а.с.99). При цьому ч.3 ст. 28 КК України передбачає відповідальність за вчинення злочину в складі організованої групи, а не злочинною організацією (ч.4 ст. 28 КК України).

Виходячи із вимог ч. 1, 2 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею; під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи..

Відповідно до ч.1 ст.338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчинення якого обвинувачується особа.

Однак, оскільки в обвинувальному акті щодо обвинуваченого ОСОБА_2 невірно зазначена стаття Закону про кримінальну відповідальність, відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правова кваліфікація кримінального правопорушення не відповідає вказаному положенню статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, то суд вважає що вказані недоліки обвинувального акту є прямим порушенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, є суттєвими та такими, що порушують принципи законності та змагальності кримінального процесу і не можуть бути виправленими під час судового розгляду кримінального провадження. Крім того зазначені обставини порушують право на захист обвинувачених, оскільки неконкретне обвинувачення не дозволяє їм належним чином підготуватись для захисту від пред`явленого обвинувачення.

У відповідності до положень п.3 ч.3 ст.314 КПК України зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Суд приходить до висновку, що вказані порушення чинного законодавства України, які не виявив прокурор при затвердженні обвинувального акта і при направленні справи в суд для розгляду судом являються істотною перешкодою для призначення зазначеного кримінального провадження до судового розгляду, тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення викладених вище порушень чинного законодавства України.

При цьому, оскільки суд дійшов висновку про повернення обвинувального акту прокурору, то клопотання адвоката Верещака О.М. про виклик свідків захисту та проведення фоноскопічної експертизи є передчасним.

На підставі викладеного та керуючись ст. 314 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора зміну обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

У задоволенні клопотання адвоката Охлопкова О.І. про повернення обвинувального акту прокурору для внесення його з урахуванням глави 25 КПК України - відмовити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018230000000180 від 25.04.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 1, 6, 11, 12 ст. 115, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-1 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України - повернути прокурору відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Ухвала суду може бути оскаржена до Херсонського Апеляційного суду через Скадовський районний суд Херсонської області протягом 7 діб з дня її оголошення.

Суддя Скадовського районного суду

Херсонської області Г. О. Шабрацький