ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

14037,  м.  Чернігів,  вул.  Гончарова,  4

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2008 року     № 2-а-5394/08

Суддя  Чернігівського  окружного  адміністративного  суду  Скалозуб
Ю.О.,  розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду справу
за позовом ОСОБА_1 до     управління    Пенсійного    фонду    України    в

Новозаводському районі м.  Чернігова про     зобов'язання нарахувати недоплачену допомогу

як дитині війни

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.  Чернігова про відновлення пропущеного строку звернення до суду,  зобов'язання нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733, 30 грн.

08.12.2008 року на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява,  в якій він просив відновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав,  свобод та інтересів,  визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.  Чернігова у вигляді виплати до пенсії за статус «Дитина війни» у меншому розмірі ніж встановлено законодавством,  зобов'язати управління пенсійного фонду України в ново заводському районі м.  Чернігова нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 4471, 20 грн. та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.  Чернігова підвищити їй пенсію на 30 % від мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позивач в судове засідання не з'явився,  надав суду заяву в якій просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився,  про розгляд справи повідомлений належним чином,  відповідач надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення,   в яких в задоволенні вимог позивача просив відмовити та пояснив,  що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було припинено дію  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  з урахуванням  ст.  111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,  яка передбачала,  що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання,  яке виплачується замість пенсії,  згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам,  які є інвалідами,  окрім тих,  на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту» в розмірі 50% від розміру надбавки,  встановленої для учасників війни. Після прийняття рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007 року змін до законодавства внесено не було. Таким чином відповідач вважає,  що виплати позивачу здійснювались відповідно до чинного законодавства. Також відповідач в письмових запереченнях зазначив,  що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду та просить відмовити в задоволенні позову також на цих підставах.

Враховуючи,  що сторони надіслали заяви про розгляд справи без їх участі,  суд,  відповідно до ч.3  ст.  122 Кодексу адміністративного судочинства України,  розглядає справу в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини,  на яких ґрунтується позов,  об'єктивно оцінивши докази,  які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  суд вважає,  що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

ОСОБА_1 являється дитиною війни,  що підтверджується посвідченням серії АА № НОМЕР_1 від 30.06.1998 року.

Відповідно до  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  редакція якого діяла до 1 січня 2008 року,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,  що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист,  що включає право на забезпечення їх у разі повної,  часткової або тимчасової втрати працездатності,  втрати годувальника,  безробіття з незалежних від них обставин,  а також у старості та в інших випадках,  передбачених законом.  Таким чином,  щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян,  які відповідно до спеціального закону,  є дітьми війни. Тобто,  фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян,  які є дітьми війни,  на соціальний захи ст.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами,  передбаченими ч. 1  ст.  28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  іншого нормативно-правового акта,  який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір,  немає. Суд не бере до уваги положення ч. 3  ст.  28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  з якої вбачається,  що мінімальний розмір пенсії за віком,  встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті,  застосовується виключно для визначення розмірів пенсії,  призначених згідно з цим Законом,  оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30% від мінімальної пенсії за віком,  як це встановлено  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Згідно п. 17  ст.  77 Закону України «Про Державний бюджет України на

2006     рік» дію  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
зупинено на 2006 рік. Дію  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року,  яким пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключено та статтю 110 вказаного Закону викладено в такій редакції: «Установити,  що пільги дітям війни,  передбачені статтею 6,  - у 2006 році поетапно,  за результатами виконання бюджету у першому півріччі,  в порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".

Реалізація особою права,  що пов'язане з отриманням бюджетних коштів,  яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства,  не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань,  тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так,  наприклад,  у справі "Кечко проти України"Європейський Суд з прав людини констатував,  що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань,  оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Згідно п. 12  ст.  71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007     рік» від 19 грудня 2006 року з метою приведення окремих норм законів
у відповідність із цим законом,  зупинено на 2007 рік дію  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням  ст. 111 цього Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року,  було визнано такими,  що не відповідають Конституції України (є неконституційними),  такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  як п. 12  ст.  71,  яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  з урахуванням статті 111 цього закону.

Відповідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами,  внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на

2008     рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від
28.12.2007 року,  дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового
утримання чи  державної соціальної допомоги,   що  виплачується замість пенсії,   виплачується  підвищення у розмірі  надбавки,   встановленої для учасників війни.

Згідно  ст.  14 Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,  що виплачується замість пенсії,  підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено,  що дітям війни (крім тих,  на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,  що виплачується замість пенсії,  підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48, 1 гривні,  з 1 липня - 48, 2 та з 1 жовтня - 49, 8 гривні.

Зміни,  внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 p.,  визнано такими,  що не відповідають Конституції України (є неконституційними),  згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони,  інші правові акти або їх окремі положення,  що визнані неконституційними,  втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Правовідносини,  що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта,  який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян,  закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає,  що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання,  взяті державою,  навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті,  який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави,  який полягає у тому,  що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому,  якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію,  в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії,  така держава чи орган вважатимуться такими,  що діють протиправно,  якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки,  зокрема,  щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці,  оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Враховуючи  вищевикладене,    позовні   вимоги  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Новозаводському районі м.  Чернігова щодо визнання дій управління Пенсійного фонду України у Новозаводському районі м.  Чернігова щодо відмови в перерахунку  та   виплати   пенсії  ОСОБА_1І   з   10.11.2007  року  по

1.   31.12.2007     року та з 22.05.2008 року по 24.12.2008 року з підвищенням її розміру,  як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірними є законними та обґрунтованими,  а тому підлягають задоволенню,  а управління Пенсійного фонду України у Новозаводському районі м.  Чернігова необхідно зобов'язати провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру,  як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 10.11.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по

1.   24.12.2007     року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за вказані періоди. В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за необґрунтованістю.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  122,  158-163,  167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.     Позовні вимоги задовольнити частково.

2.     Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.  Чернігова провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням її розміру,  як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  встановленої Законом України «Про
соціальний захист дітей війни» з 10.11.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 24.12.2008 року і здійснити відповідні виплати на  користь позивача за вказаний період.

3.     В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1  ст.  254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом,  якщо таку заяву не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами,  встановленими  ст.  ст.  185-187 КАС України,  шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.