КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 759/3099/20

провадження № 22-ц/824/10491/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А.(суддя-доповідач),

суддів - Махлай Л.Д., Шкоріної О.І.

за участю секретаря судового засідання - Парфенюк В.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Головне управління юстиції в м. Києві

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1

на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року у складі судді Петренко Н.О.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в м. Києві про призначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив установити йому додатковий строк для звернення до нотаріуса із завою про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .

У липні 2019 року позивач звернувся до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Постановою нотаріуса від 30 липня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском передбаченого законодавством шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини.

Зазначав, що вказаний строк пропущено у зв`язку з важкою хворобою, а також неможливістю отримання документів для оформлення спадщини, оскільки такі документи знаходились у дочки позивача.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, 03 липня 2020 року позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що не має можливості надати суду усі медичні документи на підтвердження тривалої хвороби, що стала причиною пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки вказані документи вилучені у позивача медичною установою, у зв`язку з необхідністю встановлення ОСОБА_1 першої групи інвалідності.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала та просила задовольнити з підстав, наведених у скарзі.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходили.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, які б давали підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини понад установлений законом шестимісячний строк.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина (а.с.5).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 .

У липні 2019 року позивач звернувся до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса 12-тої Київської державної нотаріальної контори від 30 липня 2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він пропустив передбачений законодавством шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини (а.с.9).

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За приписами статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У позовній заяві ОСОБА_1 посилався на неможливість вчасно звернутися до нотаріуса та подати відповідні документи для прийняття спадщини у зв`язку з тяжкою хворобою, починаючи з 2005 року, а особливо у 2012 році, яка супроводжувалась багаторазовим перебуванням у лікарні, перенесенням операцій, двох інсультів та в результаті встановлення першої групи інвалідності.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд повинен дослідити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Саме з такого розуміння зазначених норм матеріального права виходив місцевий суд відмовляючи в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року № 6-1215цс16 та в постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 759/5795/16-ц, від 24 квітня 2019 року у справі №303/7065/17.

Відповідно до статті 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, на підтвердження неможливості у встановлений законом строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тяжкою хворобою, позивач надав суду медичні документи, датовані 2005 роком, а також 2011 роком, 2012 роком, 2016 роком, у той час як батько позивача помер у 2009 році.

На підставі викладеного, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Отже, місцевий суд, дослідивши докази у справі й надавши їм належну правову оцінку в силу вимог статей 12, 77-81, 83, 89 ЦПК України, керуючись положеннями статей 1268-1270, 1272, 1273 ЦК України та встановивши, що причини, на які ОСОБА_1 посилався як на підставу для визначення йому додаткового строку на прийняття спадщини, а саме, тяжка хвороба, яка перешкодила позивачеві звернутися вчасно до нотаріуса, що не підтверджено позивачем належними та допустимими доказами, не можуть бути визнані поважними, оскільки не пов`язані із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення таких дій, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Наведені в апеляційній скарзі доводи колегією суддів відхиляються, оскільки вже були досліджені місцевим судом та отримали належну правову оцінку, нових доводів або доказів, які б давали підстави для скасування рішення суду, скаржником не надано, а тому колегія суддів вважає, що місцевим судом правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками місцевого суду щодо їх оцінки.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.

Керуючись статтями 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набираєзаконної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Повне судове рішення складено «18» серпня 2020 року.

Головуючий В.А. Кравець

Судді Л.Д. Махлай

О.І. Шкоріна