Справа № 141/25/15-ц

Провадження № 6/131/14/2020

2020 р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2020м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого Балтака Д.О.,

при участі секретаря судового засідання Чех Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву головного державного виконавця Оратівського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

До Іллінецького районного суду Вінницької області від Оратівського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Зазначена заява аргументована тим, що 04 грудня 2019 р. від Іллінецького районного відділу Державної виконавчої служби Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли матеріали виконавчого провадження за № АСВП 56857945 з примусового виконання виконавчого листа № 141/25/15-ц, виданого 06.07.2018 р. Іллінецький районним судом Вінницької області про зобов`язання ОСОБА_1 розробити проектні рішення у вигляді невід`ємної частини будівельного паспорта, які б відповідали вимогам та положенням ДБН щодо проведення будівельних робіт (реконструкції) у стислих умовах, з метою приведення пошкоджених приміщень квартири АДРЕСА_1 (окремих відповідальних будівельних конструкцій даної будівлі) у первинний стан, а саме: приміщення № 2-5 - кухня (численні дефекти матеріалу суміжної несучої стіни у вигляді вертикальних тріщин по всій висоті, з розкриттям тріщин до 10 мм з більшою локалізацією пошкоджень у верхній частині стіни; відшарування штукатурного шару; по перекриттю від суміжної несучої стіни та паралельно неї тріщини з розкриттям до 4 мм); приміщення № 2-6 - кімната (пошкодження матеріалу суміжної несучої стіни у вигляді вертикальних та під кутом тріщин, з локалізацією пошкоджень у верхній частині стіни і розкриттям до 5-6мм); приміщення № 2-7 - кладова (повне руйнування частини суміжної несучої стіни (заміна на нову з боку квартири № 1 ); часткове руйнування зовнішніх огороджуючих стін у вигляді вертикальних тріщин по всій висоті та від середини до верха; в верхній частині зовнішніх стін зміщення цеглин в кладці (на зовні) та порушення вертикального положення даних стін; та з метою усунення пошкодження інших конструктивних елементів будівлі, а саме:

пошкодження віконних та дверних блоків, які потребують ремонту або заміни; елементи стропильної системи даху частково зміщенні зі свого проектного положення та мають пошкодження; пошкодження фронтонів та примикань покрівлі та про зобов`язання ОСОБА_1 провести ремонтні роботи по усуненню вказаних вище пошкоджень будівлі відповідно до розроблених проектних рішень.

В процесі примусового виконання вищенаведеного виконавчого листа № 141/25/15-ц, виданого 06.07.2018 р. Іллінецький районним судом Вінницької області органом виконання судового рішення був проведений ряд виконавчий дій, однак станом на поточний момент рішення суду залишається не виконаним.

У зв`язку із зазначеним держаний виконавець просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, призначивши стягнення із боржника на користь стягувача у грошовій формі. В судовому засідання головний державний виконавець Оратівського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Т. Дрижко заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду підтримала та просила суд першої інстанції її задовольнити із посиланням на статтю 33 Закону України „Про виконавче провадження".

Стягувач ОСОБА_2 надаючи пояснення по суті зазначеного питання повідомила суду, що вона заперечує відносно задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Вважає, що рішення суду, яке набуло законної сили є обов`язковим для усіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, фізичних і юридичних осіб на всій території України.

Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Гончар О.І., висловлюючи у судовому засіданні свою позицію з приводу поданої державним виконавцем із власної ініціативи заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду зазначив, що він підтримує дану заяву просить її задовольнити. Додатково повідомив, що зазначена зміна способу і порядку виконання рішення суду є фактично єдиним шляхом виконати дане судове рішення.

Дослідивши зміст заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, ознайомившись із доданими до зазначеної заяви матеріалами, заслухавши пояснення державного виконавця та сторін виконавчого провадження суд дійшов висновку, що у задоволені зазначеної заяви слід відмовити із наступних підстав.

06 липня 2018 р. Іллінецьким районним судом Вінницької області на виконання постанови Апеляційного суду Вінницької області від 19.06.2018 р. у справі № 141/25/15-ц був виданий виконавчий лист про зобов`язання ОСОБА_1 розробити проектні рішення у вигляді невід`ємної частини будівельного паспорта, які б відповідали вимогам та положенням ДБН щодо проведення будівельних робіт (реконструкції) у стислих умовах та зобов`язання боржника провести ремонтні роботи по усуненню вказаних вище пошкоджень будівлі відповідно до розроблених проектних рішень.

Положеннями статті 129-1 Конституції України, частини 1 статті 14 ЦПК України, частини 2 статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно із статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Змістом частини 1 статті 18 цього Закону визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями частини 3 статті 435 ЦПК України передбачено підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. В свою чергу частина 1 даної статті визначає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

При цьому частина 3 статті 33 Закону України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII визначає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Тобто право державного виконавця з власної ініціативи звертатися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення обмежується випадками, визначеними у даному Законі. В свою чергу згадуваний Закон не регулює відносини щодо виконання рішення між боржником та стягувачем у приватноправовому спорі, а тому у даному випадку необхідною правовою підставою розгляду судом заяви про зміну способу і порядку виконання рішення, згідно вимог частини 1 статті 435 ЦПК України, має бути виключного заява стягувача. При цьому ні норми Закону України „Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII ні приписи будь-якого іншого нормативно-правового акту не надають державному виконавцеві права на звернення до суду із заявою про зміну способу і порядку рішення суду за власною ініціативною.

Більш того, поняття „спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлений статтею 16 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 р. № 2-749/11/2229 (провадження 61-20265св18) та від 10 червня 2019 р. у справі № 350/426/16-ц (провадження № 61-29076св18).

Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що на стадії виконання рішення, суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту стягувача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Наведене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 25 листопада 2015 р. у справі № 6-1829цс15.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що зміна способу та порядку виконання рішення суду шляхом призначення стягнення у грошовому вигляді з боржника на користь стягувача є фактично зміною рішення по суті та зміною способу захисту порушеного права, що є неприпустимим. Виходячи з наведеного, у задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду, слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263, 435, 446 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви головного державного виконавця Оратівського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) про зміну способу і порядку виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали через Іллінецький районний суд Вінницької області.

Суддя: