Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 2-а-600/08/0107
29.03.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Єланської О.Е. ,
Дугаренко О.В.
секретар судового засідання Зелінська С.В.
за участю сторін:
позивач ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 19.10.2001 року ;
представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Автономної Республіці Крим 26.06.2007 року довіреність № б/н від 02.06.08 ;
представник відповідача Миколаївської селищної Ради- Артіщеіва Олена Леонідівна, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 02.02.1999 року довіреність № 214 від 05.03.10 ;
представник відповідача Миколаївської селищної Ради- Чернишов Микола Анатолійович, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 18.03.2000 року довіреність № 206 від 05.03.10;
представник заявника апеляційної скарги ОСОБА_7 - ОСОБА_8, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 09.02.2000 року довіреність № б/н від 15.01.09 ;
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_7 та Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим на постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя (суддя Уржумова Н.В.) від 06.08.2008 у справі № 2-а-600/08
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, АРК, 95043)
до Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим (вул. Радянська, 30, с.Миколаївка, Сімферопольський район, АРК, 97546)
заявник апеляційної скарги: ОСОБА_7 АДРЕСА_2)
про визнання дій протиправними та спонукання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Залізничного районного суду міста Сімферополя від 06.08.208 у справі № 2-а-600/08 задоволено частково позов ОСОБА_2 до Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та спонукання до вчинення дій.
Дії Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим щодо відмови ОСОБА_2 у затвердженні технічної документації з землеустрою у частині складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, розташовану на території бази відпочинку "Чайка" по вул. Морська у смт.Миколаївка, Сімферопольського району, визнано протиправними
Рішення 19 сесії 5 скликання Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2007 року "про відмову гр. ОСОБА_2 у затвердженні технічної документації з землеустрою у частині складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, розташовану на території бази відпочинку "Чайка" по вул. Морська у смт. Миколаївка, Сімферопольського району ", визнано протиправним та скасовано.
На Миколаївську селищну Раду Сімферопольського району Автономної Республіки Крим покладено обов'язок затвердити технічну документацію з землеустрою на земельну ділянку, площею 0,0313 га., розташовану за адресою: Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Морська, 28, база відпочинку "Чайка".
Бездіяльність Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим у розгляді звернення ОСОБА_2 про передання йому в оренду строком на 1 рік земельної ділянки, площею 0,0313 га., розташованої за адресою: Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Морська, 28, база відпочинку "Чайка", визнано протиправною.
На Миколаївську селищну Раду Сімферопольського району Автономної Республіки Крим покладено обов'язок розглянути на черговій сесії питання щодо передання позивачу вказаної земельної ділянки в оренду, за наданою ним технічною документацією з землеустрою.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_7 та Миколаївська селищна Рада Сімферопольського району Автономної Республіки Крим звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, в якої відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.
Позивач та його представник заперечували проти задоволення апеляційних скарг.
Представник заявника ОСОБА_7 апеляційні скарги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційні скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
Позивач –ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївської селищної ради про визнання дій протиправними та спонукання до вчинення дій.
Позов мотивовано тим, що рішенням 23 сесії 24 скликання Миколаївської селищної ради від 30 вересня 2004 року позивачеві був наданий дозвіл на розробку технічного звіту по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), пунктом другим якого на нього був покладений обов'язок надати технічний звіт на затвердження Миколаївській селищній раді. Рішенням 19 сесії 5 скликання Миколаївської селищної ради від 30 листопада 2007 року позивачеві було відмовлено у затвердженні технічної документації з землеустрою у частині складенні документів, які посвідчують право оренди на земельну ділянку, розташовану на території бази відпочинку «Чайка»по вул. Морська у пмт Миколаївка, Сімферопольського району. Підставою для відмови було рішення Сімферопольського районного суду від 27.11.2007 року, яке не набрало чинності. Пунктом 9 статті 123 ЗК України передбачено право на оскарження рішення органу місцевого самоврядування щодо відмови у передачі земельної ділянки у користування. Вказане рішення повинно бути мотивовано та мати мотивовані посилення на відповідні положення нормативно-правових актів. Статті 12 та 124 ЗК України не містять такої підстави для відмови у передачі в користування (оренду земельної ділянки) як посилення на рішення суду, яке не набрало чинності, тому відмова відповідача, як визначено у позовній заяві, є незаконною та безпідставною. З вищенаведених підстав позивач ОСОБА_2 просив суд: визнати дії відповідача щодо відмови йому у затвердженні технічної документації з землеустрою у частині складення документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, розташовану на території бази відпочинку «Чайка»по вул. Морська у смт.Миколаївка, Сімферопольського району протиправними; скасувати рішення відповідача, прийняте на 19 сесії 5 скликання від 30 листопада 2007 року; зобов'язати відповідача затвердити технічну документацію з землеустрою на вищевказану земельну ділянку, площею 0,0313 га, розташовану за адресою: Сімферопольський р-н, смт.Миколаївка, вул. Морська, база відпочинку «Чайка»; зобов'язати відповідача укласти з ним договір оренди на вищевказану земельну ділянку, строком на 1 рік.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково. В частині визнання протиправними дій Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим щодо відмови ОСОБА_2 у затвердженні технічної документації з землеустрою у частині складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, розташовану на території бази відпочинку "Чайка" по вул. Морська у смт.Миколаївка, Сімферопольського району; скасував Рішення 19 сесії 5 скликання Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2007 року "про відмову гр. ОСОБА_2 у затвердженні технічної документації з землеустрою у частині складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, розташовану на території бази відпочинку "Чайка" по вул. Морська у смт. Миколаївка, Сімферопольського району"; поклав на Миколаївську селищну Раду Сімферопольського району Автономної Республіки Крим обов'язок затвердити технічну документацію з землеустрою на земельну ділянку, площею 0,0313 га., розташовану за адресою: Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Морська, 28, база відпочинку "Чайка".
Також, бездіяльність Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим у розгляді звернення ОСОБА_2 про передання йому в оренду строком на 1 рік земельної ділянки, площею 0,0313 га., розташованої за адресою: Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Морська, 28, база відпочинку "Чайка", визнано протиправною; на Миколаївську селищну Раду Сімферопольського району Автономної Республіки Крим покладено обов'язок розглянути на черговій сесії питання щодо передання позивачу вказаної земельної ділянки в оренду, за наданою ним технічною документацією з землеустрою.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судова колегія, вислухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Таким чином, особа, яка вважає, що порушено її права та законні інтереси вправі звернутися до адміністративного суду за їх захистом.
Згідно з вимогами частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 6 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративним позовом є звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Згідно з статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Таким чином, необхідною ознакою права на звернення до суду є наявність порушеного права, свободи або інтересу з боку інших осіб.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, тобто за наявності обставин, що звільнюють від доказування.
Оскаржуване позивачем рішення ніяким чином не порушує права чи інтереси ОСОБА_7, оскільки їй надано дозвіл на виконання певних дій -підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Стосовно апеляційної скарги Миколаївської селищної Ради, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, база відпочинку Спілки Журналістів УРСР в особі директора ОСОБА_2 придбала на деревообробному Бахчисарайському комбінаті 30.05.1990 збірно-розбірні будинок та побутівки, які були розміщенні у с.Пісчане Бахчисарайського району на базі відпочинку «Журналіст».
У 1991 році Спілка журналістів України прийняла рішення про припинення роботи бази відпочинку «Журналіст» у с.Пісчане Бахчисарайського району та передислокації бази в смт. Миколаївку Сімферопольського району.
ОСОБА_2 19.02.1992 надав базі відпочинку «Журналіст»матеріальну допомогу у розмірі 143 000 рублів строком до 31.08.1992 року, для забезпечення переїзду бази відпочинку у смт. Миколаївку Сімферопольського району.
19.12.1992 правлінням Спілки журналістів України та колгоспом «Шлях Леніна»; був укладений договір, згідно якого колгосп надав місце на території бази відпочинку колгоспу для розміщення 2-х будинків літнього типу та столової для організації харчування відпочиваючих, а правління спілки журналістів прийняло на себе зобов'язання по розміщенню в цих будинках, відпочиваючих колгоспників.
База відпочинку «Журналіст»в особі головного бухгалтера Левчук Л.В. для погашення заборгованості у сумі 143000 рублів по угоді сторін про матеріальну допомогу від 19.02.1992, на підставі ст. 220 Цивільного Кодексу України (редакції 1963 року) передала по акту прийому-передачі від 16.11.1992, в рахунок свого боргу, а ОСОБА_2 прийняв у власність майно бази відпочинку, автомобіль РАФ-2203, збірно-розбірний будинок площею 126,6 м2, дві з'єднанні збірно-розбірні побудови, площею по 14 кв.м. кожна, разом з обладнанням та меблями, які встановлені на базі відпочинку «Чайка»колгоспу «Шлях Леніна»по вул. Морська, у пгт. Миколаївка Сімферопольського району.
Журналістським фондом України НСЖУ 11.01.2002 прийнято рішення вважати майно бази відпочинку та автомобіль РАФ-2203, державний номер 40-97 ЦСБ приватною власністю ОСОБА_2
Згідно листа голови Миколаївської селищної ради від 16.11.2009 № 1243; земельна ділянка площею 0, 56 га по вул. Морській, 28 в смт. Миколаївка база відпочинку «Чайка»перебувала в оренді АПК «Степ», який є правонаступником колгоспу «Шлях Леніна»до 07.01.2005. На цей час земельна ділянка фізичним та юридичним особам в оренду Миколаївською селищною радою Сімферопольського району АРК не передавалась.
Рішенням 23-ї сесії 24-го скликання Миколаївської селищної Ради від 30.09.2004 ОСОБА_2 був наданий дозвіл на розробку технічного звіту по встановленню меж земельної ділянки площею 0,2 га в натурі (на місцевості), зайнятої дерев’яними будинками, розташованими на території бази відпочинку «Чайка»по вул. Морській в смт. Миколаївка і передати його в оренду для культурно-оздоровчий цілей.
Вказана земельна ділянка на день прийняття рішення знаходилася в користуванні (оренді) АПК «Степ», який був правонаступником колгоспу «Шлях Леніна».
Таким чином, при наданні дозволу на розробку технічного звіту по встановленню меж земельної ділянки, Миколаївська селищна Рада повинна була внести зміни в договір оренди з АПК «Степ», або, відповідно до статті 151 Земельного Кодексу України, погодити питання про вилучення земельної ділянки, яка належала до передачі в оренду громадянину ОСОБА_2
Акт встановлення меж земельної ділянки рекреаційного призначення не погоджений землекористувачем земельної ділянки, яким був АПК «Степ». Погодження акту представником бази відпочинку "Чайка", як суміжним землекористувачем, не підтверджує згоди орендаря (АПК "Степ") на внесення змін до договору оренди земельної ділянки, або на вилучення ділянки з користування.
Крім того, підставами для надання дозволу на розробку технічної документації позивачу земельної ділянки, мав місце факт знаходження на ній збірно-розбірних будинків.
Земельна ділянка мала бути передана ОСОБА_2 в оренду відповідно до цільового призначення земель рекреаційного призначення –організації відпочинку населення.
На час розгляду питання щодо затвердження технічного звіту ОСОБА_2 не надав правовстановлюючих документів на збірно-розбірний будинок з підсобними приміщеннями та інших документів, що підтверджують, що земельна ділянка буде використовуватися ним відповідно до її цільового призначення.
Статтею 50 Земельного кодексу України встановлено, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
Рішенням 23-ї сесії 24 скликання Миколаївської селищної Ради було надано дозвіл на розробку технічного звіту з відводу земельної ділянки з подальшою її передачею в оренду з урахуванням того, що ОСОБА_2 належить розташована на земельній ділянці житлова будівля, що надається для відпочинку населення.
Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2010 у справі №2-158/2010 ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову про визнання права власності на збірно-розбірний будинок та збірно-розбірні побудови, розташовані на спірній земельній ділянці.
Відповідно до статті 51 Земельного кодексу України, до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Зазначені обставини свідчать про те, що на момент прийняття 19-ю сесією 5-го скликання Миколаївської селищної Ради Автономної Республіки Крим 30.11.2007 рішення про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки, що відноситься до земель рекреаційного призначення, у позивача були відсутні будь-які документи (підстави), в тому числі, і такі, що б підтверджували право власності на об’єкти, призначені для відпочинку населення, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 використовуватиме земельну ділянку за її цільовим призначенням.
Відповідно до пунктів 1,3 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову судом першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, постанова –підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 статті 198, пунктом 4 статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_7 –залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим –задовольнити.
3. Постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя (суддя Уржумова Н.В.) від 06.08.2008 у справі № 2-а-600/08 скасувати.
4. Прийняти нову постанову:
«В задоволенні позову ОСОБА_2 до Миколаївської селищної Ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та спонукання до вчинення дій - відмовити».
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 06 квітня 2010 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська