ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/21016/19 Головуючий у 1 інстанції - Келеберда В.І.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Рагімовій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Служби безпеки України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними та нечинними з моменту прийняття п. 1, п. 2, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пп. 2 п. 1 , п. 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України постановою від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, залучено до участі у справі співвідповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Госпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) та управління Служби безпеки України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 2, код ЄДРПОУ 20001711).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2019 роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 у справі № 826/17907/18 шляхом виділення в окреме провадження позовних вимог про: зобов`язання управління Служби безпеки України в Харківській області надати Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018 ОСОБА_1 ; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з 01 березня 2018 року ОСОБА_1 у сумі 54 456 грн. 92 коп. з грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у сумі 92 299 грн. 86 коп.; стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену за березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року пенсію у загальній сумі 479 483 грн. 00 коп.; стягнення солідарно з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та управління Служби безпеки України в Харківській області на користь ОСОБА_1 , на підставі частини першої статті 139 КАС України понесені ним витрати по сплаті судового збору; виділені у самостійне провадження позовні вимоги передано до Харківського окружного адміністративного суду.

09.12.2019 позивачем було подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2019 визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про збільшення розміру позовних вимог та залишено її без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2019 про визнання зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про збільшення розміру позовних вимог та залишення її без розгляду в частині позовних вимог про стягнення з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену за березень-грудень 2018 року пенсію у загальній сумі 479483,00 грн. та недоплачену за січень - грудень 2019 року пенсію у сумі 565205,00 грн., а всього у загальній сумі 1044688,76 грн. та в цій частині заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог в адміністративній справі № 640/21016/19 направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Разом з тим, 10.03.2020 до суду першої інстанції позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог в даній справі.

Як вбачається із зазначеної заяви позивача ним додатково заявлені вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області недоплачену за січень-березень 2020 року пенсію у сумі 138 758, 01 грн., а всього у загальній сумі 1 183 446, 77 грн.

Крім того, 11.03.2020 до суду першої інстанції позивачем подано заяву про зміну предмета позову в цій адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2020 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 09.12.2019 про збільшення розміру позовних вимог в частині позовних вимог про стягнення з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену за березень-грудень 2018 року пенсію у загальній сумі 479 483, 00 грн. та недоплачену за січень - грудень 2019 року пенсію у сумі 565 205, 76 грн., а всього у загальній сумі 1 044 688,76 грн.; прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 10.03.2020 про збільшення позовних вимог в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області недоплачену за січень-березень 2020 року пенсію у сумі 138 758, 01 грн., а всього у загальній сумі 1 183 446, 77 грн.; визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про зміну предмета позову та залишити її без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2020 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати її в частині визнання зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про зміну предмета позову та залишення її без розгляду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що заява ОСОБА_1 від 11.03.2020 про зміну предмета позову, з урахуванням положень ст. 45 КАС України та факту подання позивачем заяви з приводу обставин, які вирішені судом відповідним процесуальним рішенням, є зловживанням процесуальними правами з боку позивача, а тому подана заява підлягає залишенню без розгляду.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Колегія суддів погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України регламентовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Вказані приписи законодавства узгоджуються з положеннями ст. 55 Конституції України, приписами якої гарантовано право кожному на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з цим, ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Питання неприпустимості зловживання процесуальними правами врегульовано ст. 45 КАС України, за ч. 2 якої з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Виходячи з системного аналізу вказаної правової норми, колегія суддів звертає увагу, що на законодавчому рівні зловживанням процесуальними правами може бути звернення до суду зі скаргою, заявою чи клопотанням з метою, що суперечить правовим принципам верховенства права, змагальності сторін, не відповідає безпосередньо меті захисту порушених чи оспорюваних прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з правилом, встановленим ч. 3 ст. 45 КАС України тільки у разі визнання зловживанням процесуальними правами подання скарги, заяви, клопотання, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Як уже було зазначено вище, 11.03.2020 до суду позивачем подано заяву про зміну предмету позову в даній адміністративній справі.

З вказаної заяви позивача про зміну предмета позову вбачається, що заявлені у ній вимоги відповідають позовній заяві в редакції, що перебувала на розгляді до винесення ухвали суду від 22.10.2019 про роз`єднання в окремі провадження позовних вимог ОСОБА_1 у справі № 826/17907/18 шляхом виділення в окреме провадження позовних вимог до управління Служби безпеки України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звернення позивача із заявою про зміну предмета позову, чим фактично збільшує позовні вимоги у справі № 640/21016/19, свідчить про те, що позивач намагається привести позовну заяву у відповідність до попередньої редакції, що перебувала на розгляді до винесення ухвали від 22.10.2019 у справі № 826/17907/18.

Таким чином, суд першої інстанції вірно розцінив зазначені дії позивача, як такі, що спрямовані на створення ситуації при якій у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуватиме дві справи, які дублюють одна одну. При цьому, про виникнення даних обставин позивач не міг не знати враховуючи його обізнаність про хід справи та з усіма процесуальними рішеннями, а тому вчинення позивачем зазначених дій є зловживанням процесуальними правами, а тому подана заява про зміну предмета позову підлягає залишенню без розгляду.

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 14.08.2020.