Справа № 22ц-739 2008 р.

Категорія: п.57

Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.P.

Доповідач: Петричка П.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року квітня 7 дня Колегія суддів Судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Петричка П.Ф.

Суддів: Цяцяка Р.Л., Бакуса В.Я.

При секретарі: Підлужній К.В.

З участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу судді Галицького районного суду м. Львова від 27 листопада 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про реальний виділ частки зі спільної часткової власності, -

встановила:

Оскаржуваною ухвалою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 і заборонено вчиняти дії по використанню приміщення.

Представник відповідача в апеляційній скарзі на ухвалу вказав на незаконність і необгрунтованість висновку суду, неврахування того, що у спірному приміщенні відповідач з чоловіком здійснюють підприємницьку діяльність, що підтверджено документами. Суд не керувався нормами матеріального права і порушив норми процесуального.

Просив скасувати ухвалу.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача в підтримання скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для її часткового задоволення.

Підставно вирішуючи в порядку ст. 151-153 ЦПК України питання забезпечення позову суддя не взяв до уваги, що в спірному приміщенні відповідач разом з чоловіком, як фізичні особи - підприємці, проводив підприємницьку діяльність, а саме приміщення використовується як кафе-бістро. Тому крім накладення арешту на квартиру, застосована заборона вчиняти дії по використанню приміщення перешкоджатиме підприємницькій діяльності відповідачки і третьої особи. Отже, суддею не враховано принципу спів, розмірності виду забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що передбачає ч.3 ст. 152 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що накладення арешту є достатнім заходом забезпечення позову, тому в цій частині ухвалу слід залишити без змін, скасувавши заборону вчиняти дії по використанню приміщення.

Керуючись ст. ст. 303-305, 307, 312 ч. 1 п.2 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволити частково.

Ухвалу судді Галицького районного суду м. Львова від 27 листопада 2007 р. в частині заборони вчиняти дії по використанню приміщення на АДРЕСА_1 скасувати.

В решті ухвалу залишити без змін.

В касаційному порядку ухвала не оскаржується.