Справа № 22ц-435 2008 р.

Категорія: п.44

Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.

Доповідач: Петричка П.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року березня 3 дня Колегія суддів Судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Петричка П.Ф.

Суддів: Цяцяка Р.П., Приколоти Ю.А.

При секретарі: Терземан Б.В.

З участю: позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 7 листопада 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської державної дитячої Музичної школи № 6 третя особа ОСОБА_4, про визнання неправомірним пункту 6 частини 3 Посадової інструкції викладача, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи рішення неправомірним і помилковим, в апеляційній скарзі позивачка вказала, що Статут школи передбачає можливість директора виключити учня зі школи у випадку невнесення плати за навчання протягом двох місяців, але не недопущення учня до занять. Тому посадова інструкція в цій частині суперечить Статутові. Суб'єктами правовідносин щодо оплати є батьки учнів і директор школи тому неможливо зобов'язати викладача виконувати невластиву для нього функцію.

Просила скасувати рішення, ухвалити нове і задоволити її вимоги.

Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, її представника в підтримання скарги заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її підставною та обгрунтованою.

У п.4.2. Статуту школи, серед інших гарантій для учнів, визначено, що учні мають право на повноцінне за змістом та тривалістю заняття та захист від будь-якої форми експлуатації, психічного і фізичного насильства від дій педагогічних та інших працівників, які порушують їх право, принижують честь і гідність.

Розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд не врахував, що обов'язки оплати за навчання дітей беруть на себе їх батьки, а не учні, тому недопускання викладачем їх до заняття у встановлений для них і для цього час, у зв'язку з тим, що їх батьки невчасно чи неповно сплатили за навчання, є порушенням прав учня, приниженням їх честі і гідності та психічним насильством над ними.

Пункт 3.19 Статуту встановлює право директора школи виключити учня зі школи при невнесенні плати (зрозуміло, що батьками учня але цього згаданий пункт не конкретизує), але Статут не дозволяє не допускати до занять учнів за несплату.

Статут покладає на педагогічних працівників виключно педагогічні і виховні функції і в жодній мірі не покладає на них обов'язку збору плати чи контролю за поступленням плати за навчання. Таке також не відноситься до прав педагогічних працівників (п.4.6 Статуту).

Суд не взяв до уваги, що такі функції може виконувати адміністрація, бухгалтерія школи чи сам директор, не покладаючи непедагогічних функцій на педагогів, що розходиться із загальними принципами призначення вчителя, педагога, викладача і основним завданням школи взагалі та зокрема визначеним у Статуті школи.

Покладання обов'язку такого порядку не узгоджується із високими моральними якостями педагогічного працівника та його педагогічною діяльністю, не входить у педагогічне навантаження, у розумінні ст. ст. 21, 22 Закону України „Про позашкільну освіту".

Таке теж не узгоджується з конституційним правом на освіту, передбаченим ст. 53 Конституції України, основним принципам педагогіки і освіти, навчально-виховним процесам, передбаченим ст. ст. 6, 8 Закону України „Про освіту", з правами учнів і не входить в обов'язки педагогічних працівників, що зазначено в ст. ст. 51, 56 згаданого Закону.

Не передбачають покладення на педагогів, вчителів, викладачів адміністративних функцій і Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджені наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993 р. № 455, із наступними змінами, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 2.06.1994 р.

Виходячи із наведеного, враховуючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи і суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення суду слід скасувати, ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги.

На підставі ст. 53 Конституції України, ст. ст. 21, 22 Закону України „Про позашкільну освіту", ст. ст. 6, 8, 51, 56 Закону України „Про освіту", керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 303-305, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 7 листопада 2007 р. скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати таким, що не відповідає вимогам закону п.6 ч.3 посадової інструкції викладача Львівської державної дитячої музичної школи № 6, що „класний керівник не допускає учнів до уроку по інструменту якщо після 10 числа поточного місяця його батьки не внесли плату за навчання".

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двох місяців може бути оскарженим у касаційному порядку подачею касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.