Справа № 22ц-2129/08
Головуючий у 1-й інстанції Тихонова Н.С.
Категорія 52
Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Мурлигіної О.Я., Колосовського С.Ю., при секретарі Варміш О.С., за участю:
• - позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,
• - представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2008 року
за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Армавір» (далі -
ПП «Армавір»)
про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного
прогулу, відшкодування моральної шкоди, поновленні трудової книжки,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2007 р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПП «Армавір» про поновлення на роботі на посаді заступника директора Миколаївського філіалу ПП «Армавір», стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування 150 000 моральної шкоди.
Позивач зазначав, що 11 листопада 2006 р. він був прийнятий на роботу до Миколаївського філіалу ПП «Армавір» на посаду супервайзера. Свою трудову книжку він передав керівнику філіалу, який за його словами передав до відділу кадрів підприємства. З 1 січня 2007 р. він був переведений на посаду заступника директора філіалу. Заробітна плата його складала 2500 грн., за отримання якої він розписувався щомісячно у бухгалтерських відомостях. 29 серпня 2007 р. директор філіалу попередив його про звільнення з 1 вересня 2007 р. у зв'язку із скороченням чисельності працівників. На ПП «Армавір» підтвердили про його звільнення, але трудову книжку не видали. Перед звільненням йому не запропонували іншу роботу та не попередили завчасно про звільнення. У зв'язку з відсутністю трудової книжки, в якій зазначений трудовий стаж, він не може працевлаштуватися на іншу роботу і знаходиться у скрутному становищі, не може утримувати свою сім'ю. Такими діями відповідача йому заподіяна моральна шкода.
В подальшому позивач доповнив свої позовні вимоги, просив зобов'язати відповідача поновити його трудову книжку.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2008 р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що факт перебування позивача у трудових відносинах з ПП «Армавір» не доведено, а само по собі перебування його протягом тривалого часу у приміщенні структурного підрозділу та виконання якихось робіт не є доказом цього.
Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та нормам трудового права.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Із зазначених норм закону випливає, що трудовий договір може укладатись як в письмовій, так і в усній формі. Належне оформлення трудових відносин є обов'язком роботодавця і, як правило, не залежить від працівника.
Апеляційним судом встановлено, що ПП «Армавір», директором якого є ОСОБА_5, знаходиться в м. Херсоні, а в м. Миколаєві знаходиться його структурний підрозділ, який працівники скорочено називають філіалом, про що пояснила представник відповідача. Структурний підрозділ очолюється заступником директора ОСОБА_6 Прийом та звільнення працівників підрозділу і нарахування їм заробітної плати здійснюється ПП «Армавір». Табель обліку робочого часу складається в структурному підрозділі та електронною поштою надсилається до підприємства і його дані включаються в загальний табель обліку робочого часу.
У листопаді 2006 р. з ОСОБА_2 була проведена співбесіда за участю директора та його заступника, що підтвердив ОСОБА_5 Після цього позивач написав заяву про прийняття його на роботу супервайзером з 11 листопада 2006 р. і з ним був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, які є в матеріалах справи (а.с.76,77). Однак наказ про прийняття ОСОБА_2 на роботу в ПП «Армавір» відсутній. З 11 листопада 2006 р. по 31 серпня 2007 р. позивач повний робочий день працював у структурному підрозділі, що підтвердив ОСОБА_6 В обов'язки ОСОБА_2 входила організація роботи транспорту, експедиторів, здійснення контролю за доставкою товару та його відвантаження.
Крім того, допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснили, що позивач працював у зазначений період у філіалі ПП «Армавір» супервайзером і заступником директора філіалу. З виданої ОСОБА_2 довідки за підписом директора ПП «Армавір» вбачається, що він працював з 11 листопада 2006 р. по 31 серпня 2007 р. на посаді супервайзера (а.с.73).
До того ж з постанови від 5 грудня 2007 р. про відмову в порушені кримінальної справи відносно посадових осіб ПП «Армавір» слідує, що в структурному підрозділі в м. Миколаєві виявлені працівники, які працюють без офіційного оформлення.
Враховуючи викладені обставини та норми вказаного закону, колегія суддів приходить до висновку, що ПП «Армавір» уклало 11 листопада 2006 р. з позивачем усний трудовий договір і по 31 серпня 2007 р. позивач знаходився з відповідачем у трудових відносинах.
Оскільки позивача звільнено без законних підстав і з порушенням встановленого порядку, тому у відповідності до ч. 1 ст. 235 КЗпП України він підлягає поновленню на роботі. Штатний розклад структурного підрозділу не був наданий відповідачем, а штатним розкладом ПП «Армавір» не передбачена посада
супервайзера і заступника директора структурного підрозділу, а тому позивач підлягає поновленню на роботі на посаді торгового представника, яка відповідає посаді супервайзера.
Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України працівнику, незаконно звільненому та поновленому на роботі, виплачується за рішенням суду середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення.
Відповідачем не надані відомості про розмір заробітної плати працівників структурного підрозділу і середній заробіток позивача неможливо встановити, а тому колегія суддів виходить з посадового окладу торгового представника, який складає за штатним розкладом 540 грн. Середньоденний заробіток буде 24 грн. 55 коп. За період з 1 вересня 2007 р. по 31 жовтня 2008 р. заробіток позивача буде складати 7291 грн. 35 коп. (24,55х297р.д.) без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.
В порушення ч. 1 ст. 47 КЗпП України при звільненні позивачу не була видана його трудова книжка. Відповідач не визнає того, що позивач надавав йому трудову книжку. Згідно довідок ТОВ Фірма «Ірбіс» і ТОВ «Торгово-дистрибуційний центр» від 30 жовтня 2008 р. позивачем за попереднім місцем роботи надавалась трудова книжка, яка при звільненні була повернута йому, а після звільнення з ПП «Армавір» при працевлаштуванні на іншу роботу позивач її не представив.
Враховуючи те, що записи в трудовій книжці про роботу позивача на інших підприємствам відповідач не уповноважений зробити, то позовні вимоги про поновлення трудової книжки підлягають частковому задоволенню.
Грубі порушення відповідачем законних прав позивача призвели до його моральних страждань, вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, то відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України з відповідача підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди колегія суддів враховує обсяг душевних страждань позивача, який не був належним чином оформлений на роботі та незаконно звільнений з неї, не отримав трудову книжку, яка є основним документом про трудову діяльність працівника, що заважало йому протягом тривалого часу працевлаштуватися за фахом, а в зв'язку з чим знаходження його у скрутному матеріальному становищі, і вважає, що 2000 грн. буде достатньою сумою для такої компенсації.
Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушені норми матеріального права, то відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову з приватного підприємства «Армавір» підлягають стягненню в дохід держави 76 грн. 50 коп. (51+8.50+8.50+8.50) судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді торгового представника приватного підприємства «Армавір» з 1 вересня 2007 року.
Стягнути з приватного підприємства «Армавір» на користь ОСОБА_2 7291 грн. 35 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без
утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів, 2000 грн. грн. моральної шкоди.
Зобов'язати приватне підприємство «Армавір» оформити ОСОБА_2 трудову книжку з відповідними записами.
Стягнути з приватного підприємства «Армавір» в дохід держави 76 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.