АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-9223     Головуючий в 1 інстанції - Кулікова С. В.

Доповідач - Білич І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2008 року колегія     суддів судової палати з цивільних справ
Апеляційного суду м.  Києва в складі:

головуючого:     Білич І.М.

суддів:     Котули Л.Г.,  Євтушенко О.І.

при секретарі:     Тороп Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.  Києва від 16 серпня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  треті особи які не заявляють самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд капітал»,  Відкрите акціонерне товариство «Державний експортно - імпортний банк України» про визнання права.

встановила:

У липні 2007 року позивач ОСОБА_2.3вернувся до суду з вимогою визнати,  що до нього перейшли права ВАТ «Державний експортно - імпортний банк України» як заставодержателя згідно договору застави № 15106Z251 від 22.06.2006 року,  укладеного між ВАТ «Державний експортно - імпортний банк України» та ОСОБА_3 на суму 32154020, 21 гривень,  а також з вимогою визнати право власності за ним на заставлені автотранспортні засоби:

Рішенням Дніпровського районного суду м.  Києва від 16 серпня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено .

Визнано,  що до ОСОБА_2 перейшли права ВАТ «Державний експортно - імпортний банк України» як заставодержателя згідно Договору застави №15106Z215 від 22.06.2006 року,  укладеного між ВАТ «Державний експортно - імпортний банк України» та ОСОБА_3 на суму 32 154 020, '21 гривень.

Визнано право власності ОСОБА_2 на автотранспорті засоби:

LEXUS LX 470 ( свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4,  вид МРЕВ -1,  м.  Київ 25.06.2005 p.; реєстраційний номер НОМЕР_1; тип: легковий універсал; колір: чорний; номер кузову: НОМЕР_5; рік випуску 2005).

MERCEDES BENZ Е 200 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6,  вид МРЕВ -6,  м.  Київ 27.10.2004 p.; реєстраційний номер НОМЕР_2; тип: легковий універсал; колір: сірий; номер кузову: НОМЕР_8; рік випуску 2003).

MERCEDES BENZ S 500 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7,  вид МРЕВ -З,  м.  Київ 05.01.2006 p.; реєстраційний номер НОМЕР_3; тип: легковий седан; колір: чорний; номер кузову: НОМЕР_9; рік випуску 2005). На зазначене рішення суду ОСОБА_1  подала апеляційну скаргу ,  де ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції,  посилаючись на те,  що районним судом без її участі було вирішено питання про її права та обов'язки . Так як автомобілі які були предметом застави належали їй та ОСОБА_3 на праві спільної власності . Вона давала свою згоду при підписані договору застави. Однак,  не була поставлена до відома що автомобілі вибули з їх володіння за рішенням суду. Дані автомобілі також були зазначені нею як спільне майно подружжя при зверненні до суду з позовом про поділ майна. Рішення по справі не прийнято.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1  підтримав апеляційну скаргу ,  просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_3 та ВАТ «Державний експортно - імпортний банк України» не визнали апеляційну скаргу і заперечували проти її задоволення.

ОСОБА_2 та ТОВ „Конкорд Капітал „ у судове засідання не з'явилися . Про день і час слухання справи були повідомлені належним чином( а х. 117) Поважність причин своєї неявки суду не повідомили.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення сторін,  перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом було встановлено ,  що ТОВ «Конкорд Капітал» та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» підписали Кредитну угоду за якою було надано мультивалютну кредитну лінію з лімітом заборгованості еквівалентним 10 000 000 доларів США строком погашення 22.06.2007. Згідно з п.3.9.1. Кредитної Угоди ТОВ «Конкорд Капітал» зобов'язався надати ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» забезпечення у розмірі кредитної лінії.

У відповідності до вказаного положення угоди між відповідачами по справі у нотаріальній формі був укладений Договір застави №15106Z251 від 22.06.2006р.,  згідно з яким ОСОБА_3 як заставодавець у забезпечення вимог ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» як заставодержателя до ТОВ «Конкорд Капітал» як боржника за Кредитною угодою від 22.06.2006р. передав в заставу автомобілі.

Крім того,  з метою забезпечення виконання ТОВ «Конкорд Капітал» за зобов'язань за кредитною угодою між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»,  ТОВ «Конкорд Капітал» та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки №15107РЗ від 28.04.2007р.

< Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з того ,  що позивач по справі як поручитель у договорі виконав як солідарний боржник за Договором поруки №15107РЗ від 28.04.2007р. на виконання письмової вимоги ВАТ «Державний експортно-імпортний банку України» та здійснив платежі на користь ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» на загальну суму 32 154 020,  21 гривень. А тому відповідно до ч.1  ст.  556 ЦК України до поручителя,  який виконав зобов'язання,  забезпечене порукою,  переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні,  в тому числі й ті,  що забезпечували його виконання.

Однак ,  колегія суддів вважає ,  що при постановленні рішення районним судом не було взято до уваги те ,  що у відповідності до п. 3.1 договору застави вказувалось ,  що даний предмет застави знаходиться у спільній сумісній власності з посиланням на отримання згоди співвласника   (ОСОБА_1  ) на передачу в заставу предмета застави.

За таких обставин ,  постановивши рішення про перевід права власності на позивача по справі,  суд вирішив питання про права та обов'язки особи ,  яка не брала участь у справі.

Зважаючи на те ,  що відповідно до положень ЦПК України суд апеляційної інстанції не наділений правом змінювати або збільшувати склад учасників судового розгляду ,  а спірні правовідносини передбачали залучення до розгляду всіх співвласників майна в зв'язку з розглядом питання пов'язаного із зміною власності,  то рішення суду у відповідності до вимог ч.1.п.4  ст.  311 ЦПК України підлягає скасуванню ,  а справа направленню до суду першої інстанції на новий розгляд. При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.

Керуючись  ст.  ст.  303,  305, 307,  313, 315 ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м.  Києва від 16 серпня 2008 року скасувати ,  справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд у іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців