Судове рішення #8815314

Справа № 22ц-20426/2009

Категорія 42 (1)

Головуючий в 1 інстанції Бардін О.С.

Доповідач Савіна Г. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: Головуючого: судді Неклеси В. І. Суддів: Савіної Г. О., Турік В.П. при секретарі: Іванюк О.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1 відповідача -ОСОБА_2, її представника - ОСОБА_3, відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 01 квітня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача комунальне житлове підприємство № 4, про вселення в квартиру, виселення, визначення порядку користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_8, комунальне житлове підприємство № 4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 01 квітня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено, його вселено в квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_6 з вказаної квартири виселено. Змінено договір найму спірного жилого приміщення, виділено у користування ОСОБА_1 жилу кімнату площею 11.1 кв. м, виділено у користування ОСОБА_2, ОСОБА_7 жилі кімнати площею 16.6 та 11.1 кв. м., коридор, кухню, туалетну та ванну кімнати залишено у спільному користуванні. В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на боці відповідача ОСОБА_4, КЖП № 4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права, докази які мають значення для об'єктивного та законного вирішення спорів в повному обсязі не досліджені, тому висновки суду не відповідають обставинам справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач по первісному позову ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відповідачки залишити без задоволення, рішення суду - без змін.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, на день розгляду справи в ній мешкають ОСОБА_2, її співмешканець ОСОБА_9 (без реєстрації), ОСОБА_8

Квартира складається із трьох ізольованих кімнат площею: 16.6 м. кв. з балконом, ПЛ м. кв. з лоджією, 8.8 м. кв., коридору, кухні, туалету, ванни, загальною площею 37 м. кв.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи первісний позов ОСОБА_1 про вселення в квартиру, визначення порядку користування жилим приміщенням і відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні зустрічного позову про визнання ОСОБА_1 втративши право користування спірним жилим приміщенням, суд обгрунтовано виходив із того, що ОСОБА_1 у спірній квартирі не мешкає з поважних причин, скільки між ним та його дочкою ОСОБА_2 та її співмешканцем ОСОБА_5 склалися вкрай неприязні стосунки, останні всіляко перешкоджали позивачу вселитися в квартиру та мешкати в ній.

Доводи ОСОБА_2 стосовно того, що суд не надав належної оцінки
наявним у справі доказам щодо добровільного вибуття з 2000 року її батька із
квартири на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше
жиле приміщення в тому ж населеному пункті є безпідставними, оскільки
допитані свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтвердили
той факт, що із спірної квартири позивача ОСОБА_1 було виселено
дочкою та її співмешканцем, які перешкоджали до звернення позивача до суду
із позовом, зайти в жиле приміщення та мешкати в ньому. Ці обставини
підтверджені також письмовими доказами - актами від 01.11.2006 року та від
26.03.2007 року.Позивач же по зустрічному позову ОСОБА_2 не надала
суду доказів на підтвердження своїх тверджень.

Крім того, судом встановлено, що до 2005 року позивач ОСОБА_1 мешкав у знайомих, сусідів і лише з 2005 року став мешкати з дружиною ОСОБА_12 в с Червоні Поди Криворізького району Дніпропетровської області у будинку, який з 2002 року належить на праві особистої власності за договором дарування ОСОБА_12, однак від свого права на проживання у спірній квартирі не відмовився.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін і дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

В іншій частині рішення не оскаржено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 01 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація