Справа № 22-672/08
Категорія: 30
Головуючий у 1 інстанції: Серьодкіна І.М.
Доповідач: Бакус В.Я.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: судді Петрички П.Ф.,
суддів: Бакуса В.Я., Цяцяка Р.П.,
при секретарі: Підлужній К.В.,
з участю: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради, Управління комунальної власності Львівської міської ради, ОСОБА_9, треті особи - ЛКП „Снопківське", ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_21, про виділення не житлового приміщення, -
встановила:
в квітні 2006 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом та з уточненням позовних вимог (а.с. 84-а) просили зобов'язати Галицьку районну адміністрацію та Львівську міську раду в особі Управління комунального майна виділити їм приміщення комори площею 21 кв. м., що в будинку № 3 по вул. У. Самчука для обладнання спільної кухні.
Свої вимоги обгрунтовували тим, що будинку № 3, який раніше був гуртожитком та в якому вони проживають, надано статус жилого. З метою покращення житлових умов вони звернулись до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про надання їм спірного приміщення, яке використовувалось під комори, для обладнання під спільну кухню. Відповідач відмовив у цьому з мотивів відсутності згоди на це інших наймачів будинку. Посилаючись на те, що вони змушені використовувати загальний коридор як кухню, що не відповідає санітарним нормам, а відтак вважають, що спірне приміщення повинно належати їм незалежно від згоди інших наймачів.
Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2007 року в задоволені вищевказаного позову відмовлено.
Рішення суду оскаржили позивачі та просять його скасувати й ухвалити нове про задоволення їх вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, неправильне і однобічне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема, апелянти посилаються на те, що суд не прийняв та не дослідив пояснювальну записку до ескізного проекту і технічні висновки до проекту перепланування господарських приміщень цокольного поверху будинку, з яких вбачається, що використовуючи коридор під кухню апелянти порушують будівельні норми. Крім того, апелянти зазначають, що відповідачі не забезпечили їх належними умовами для проживання.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити, а рішення залишити без зміни.
Судом безспірно установлено, що спірне приміщення, що знаходиться в будинку № 3 по вул. У. Самчука у м. Львові, є не житловим та знаходиться у користуванні всіх жильців будинку.
Відмовляючи у задоволені позову суд вірно виходив з того, що для виділення позивачам під обладнання кухні спірного приміщення необхідна згода всіх співвласників будинку, яка відсутня оскільки частина квартир, які приватизовані, не дають погодження на це, що ствердили сторони у судовому засіданні, в тому числі і в апеляційній інстанції.
Доводи скарги висновків суду не спростовують, а відтак не можуть бути підставою для скасування правильного по суті та справедливого рішення лише з формальних міркувань.
Керуючись ст. ст. 303, 305, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.