Справа № 22ц-1394/2008

Категорія:- 52

 Головуючий у 1 інстанції: Леньо C.I.

Доповідач апел. ін ст.: Монастирецький Д.І.

ухвала

іменем україни

01 липня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справа х Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого- Зубарєвої К.П.,

суддів: Монастирецького Д.І., Богонюка М. Я.,

при секретарі Гарванко М. М.,

з участю ОСОБА_2,

представника ЗАТ КБ «Приватбанк» Лукашина Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ЗАТ КБ «ПриватБанк» Лукашина Є.В. на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 24 січня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Рівенської філії Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

встановила:

14 січня 2008 року позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд з вищевказаним позовом. Обгрунтовує вимоги тим, що працювала керівником Демидівського відділення Рівненського філіалу КБ «Приватбанк» з 2 вересня 2005 року. Наказом № Э.RO.О.О.О.О/17-530 від 10 грудня 2007 року Рівненського філіалу КБ «ПриватБанк» вона була звільнена з роботи за п. 1 ст. 41 КЗпП України у зв»язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов»язків. Підставою видання цього наказу став наказ № ZAKL-2007/1-3514 від 28 листопада 2007 року КБ «ПриватБанк», яким затверджені результати службового розслідування. Обидва накази, а відтак своє звільнення, вважає незаконними. Факти порушень з її боку, про які йдеться в наказі, не знайшли свого підтвердження в ході перевірки, здійсненої прокуратурою Рівненської області. Крім того, наказ про звільнення її з роботи, був виданий, коли вона перебувала на лікарняному. Копії обох наказів і трудова книжка їй не вручались і до її відома не доводились.

Просить визнати вказані накази незаконними, поновити її на роботі - керівником Демидівського відділення Рівненського філіалу КБ «ПриватБанк» та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 24 січня 2008 року відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Рівенської філії Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 19 лютого 2008 року.

Ухвалу суду оскаржив представник ЗАТ КБ «ПриватБанк» Лукашин Є.В...

В апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною і такою, що відкрита з порушенням правил підсудності та не відповідає позовним вимогам, а саме позивачка ОСОБА_2 при укладенні трудового договору особисто заповнювала особовий листок по обліку кадрів в якому, а також автобіографії, вказала домашню адресу: Рівненська область, Демидівський район, АДРЕСА_2. Жодної інформації стосовно зміни місця проживання ОСОБА_2 до Рівненської філії ПриватБанку не надходило.

Просить скасувати ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 24 січня 2008 року.

Представник позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_4 вважає апеляційну скаргу представника відповідача безпідставною, просить її відхилити, а ухвалу районного суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, яка пояснила, що вона прописана в Рівненській області, однак проживає в АДРЕСА_1 та просить скаргу відхилити, представника ЗАТ КБ «Приватбанк» Лукашина Є.В., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи в межах доводів скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити.

Як вбачається з реквізитів позовної заяви ОСОБА_2, адреса її проживання: АДРЕСА_1. Позов нею заявлений до ЗАТ КБ «ПриватБанк», Рівненської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. ПО ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин можуть пред»являтися також за місцем проживання позивача.

Місцем проживання фізичної особи згідно зі ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання у ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

З довідки житлово-експлуатаційної контори Винниківської міської ради № 3051 від 12.12.2007 року вбачається, що ОСОБА_2 проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1

З довідки першої стоматологічної поліклініки міста Львова видно, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса - АДРЕСА_1, 25 та 26 червня 2008 року знаходилась під наглядом ліку станови. Довідка видана на підставі медичної карти хворого № 10181.

Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод - гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов»язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій України» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно врахував той факт, що позов виник з підстави поновлення на роботі, тому згідно ч. 1 ст. 110 ЦПК України на такі позови поширюється правило підсудності за вибором позивача, яким є Личаківський районний суд міста Львова.

Доводи апеляційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, така постановлена з додержанням вимог закону, у зв»язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити і залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313, 314 ч. 1 п. 4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ЗАТ КБ «ПриватБанк» Лукашина С. В. відхилити.

Ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 24 січня 2008 року залишити без змін.

Виключити з резолютивної частини ухвали помилково внесену описку: «контори про визнання права власності в порядку спадкування».

Ухвала суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.