Справа № 22 - 5506/ 2008 рік
Головуючий в 1-й інстанції Резніченко М. С.
Категорія 27
Доповідач - Петренко І.О.
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2008 року. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Котушенко СП., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі - Шило СЮ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ КБ «Приватбанк» на ухвалу судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2008 року про відмову в прийнятті заяви Закритого акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк" про видачу наказу про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановила:
Ухвалою судді П"ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2008 року відмовлено ЗАТ КБ «Приватбанк» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05 серпня 2005 року.
В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «Приватбанк» ставить питання про скасування вказаної ухвали, посилаючись на те, що ухвала прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права і без урахування всіх обставин у справі. Так 05.08.2005 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір, за яким було надано кредит у розмірі 2000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки. Договір складається із заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування кредитною карткою. Оскільки ОСОБА_1 не виконав умови договору, що суперечить вимогам ст. ст. 526, 527, 530, 1054, 1055 ЦК України, то відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 96 ЦПК України може бути видано судовий наказ.
Вислухавши учасників процесу, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, законність та обгрунтованність ухвали суду, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати за наступними підставами.
Відмовляючи ЗАТ КБ „ПриватБанк" у прийнятті заяви про видачу судового наказу , суддя прийшов до висновку , що з матеріалів справи вбачається спір про право , оскільки заявник ставить питання про повернення суми кредиту , а також заборгованості по процентам за користування кредитом , однак , самого кредитного договору суду не надав , розрахунки стягнення в заяві не навів , а методика розрахунку заборгованості долученого до заяви не відома .
Проте з такими висновками погодитись не можна., з наступних підстав.
Згідно зі п. 1 ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано , якщо заявлено вимогу , яка ґрунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі.
Як вбачається з матеріалів справи між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_1 5 серпня 2005 року було укладено договір про надання банківських послуг, згідно яякого останній отримав кредит у розмірі 2000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 365 на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення , що відповідає строку дії картки . Такий кредит був наданий у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку і складався з Заяви позичальника , Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою ( ар. сп.17-19).
Відповідно до розділів 6, 8, умов та правил надання банківських послуг банк має право у разі порушення позичальником забов"язань , закрити розрахунковий рахунок та стягнути з клієнта суми кредиту , комісії, пені, тощо.
У зв"язку з тим , що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору , 19 травня 2008 року ЗАТ КБ „ ПриватБанк" звернулося до суду з заявою щодо видачі судового наказу про стягнення з боржника суми заборгованості у розмірі 2601 грн. 53 коп.3 урахуванням заборгованості по процентам за користування кредитом та пені , тобто заявник звернувся з вимогами , які ґрунтуються на правочині , вчиненому у письмовій формі , відповідно до вимог п.іч.1 ст. 96 ЦПК України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 100 ЦПК України , суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу , якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
В матеріалах справи відсутні докази , які підтверджували спір про право , або спір про розмір стягнень.
За таких обставин , колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити , а ухвалу суду - скасувати , та направити матеріали заяви до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийому заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст. . ст. 303, 307, 312 ЦПК України , колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ЗАТ КБ „ПриватБанк" задовольнити.
Ухвалу судді П"ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2008 року скасувати , справу направити до того ж суду для вирішення питання про видачу судового наказу.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .