Справа - 22ц-6545/08
Головуючий - Ткаченко І.Ю.,
Категорія - 27
Доповідач - Сіромашенко Н.В.,
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Петренко І.О.,
судді - Сіромашенко Н.В., Котушенко С.П.,
при секретарі - Шило С. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, просив стягнути на його користь 347611 грн. 45 коп., з яких 277750 грн. - сума основного боргу, 19430 грн. 74 коп. - проценти від суми позики, 44440 грн. - інфляційна сума, 5990 грн. 71 коп. - 3% річних та судові витрати.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2008 року вищевказаний позов був задоволений частково, стягнута з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 303179 грн. 16 коп., а саме: 277750 грн. - сума основного боргу, 19415 грн. 62 коп. - сума процентів від суми позики, 6013 грн. 54 коп. -3% річних від простроченої суми, понесені ним судові витрати в сумі 1730 грн., а всього 304909 грн. 16 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2008 року, просить стягнути з нього на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 234993 грн. 54 коп., що складається з: суми боргу - 227250 грн., 3% річних 6013 грн. 54 коп., суми сплачених судових витрат - 1730 грн., а всього 234993 грн. 54 коп., посилаючись на те, що рішення є необгрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості в строк та в порядку, встановленому договором.
У відповідності зі ст. 1050 ЦК України якщо одержувач позики своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму у відповідності зі ст. 625 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 23 квітня 2007 року сторони уклали договір позики, згідно з яким ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 суму, еквівалентну 60000 доларам США, і зобов'язався повернути їх до 1 червня 2007 року, що підтверджується його розпискою (а.с. 4). 10 липня 2007 року відповідач повернув частково борг в сумі, еквівалентній 5000 доларам США. Оскільки це зобов'язання залишилось частково не виконаним, а саме: в сумі, еквівалентній 55000 доларам США, суд обгрунтовано стягнув з відповідача залишок суми боргу з урахуванням 3-х відсотків річних від простроченої суми.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що 7 липня 2008 року відповідач повернув позивачу в рахунок часткового погашення боргу суму, еквівалентну 10000 доларам США, яка становить 50500 гривень, що підтверджується розпискою, написаною позивачем, і тому необхідно зменшити суму боргу, що підлягає стягненню, не можуть бути прийнятті колегією суддів до уваги, оскільки в даному разі перевіряється законність ухвалення рішення станом на 27 червня 2008 року, а тому факти, які мали місце після його ухвалення не впливають на суть вирішення даного спору.
Позбавлені юридичного обґрунтування доводи апеляційної скарги в частині непогодження апелянта зі стягненням з нього на користь позивача процентів від суми позики на рівні облікової ставки НБУ в сумі 19415 грн. 62 коп. Так, у відповідності до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання з позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. Таким чином, суд 1-ї інстанції правильно прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача процентів від суми позики в вищезазначеному розмірі.
Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313, 315 ЦПК України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.