Справа № 22ц-1722/2008

Категорія: 46

Головуючий у 1 інстанції: Назаркевич М. М.

Доповідач алел, ін ст.: Монастирецький Д.І.

ухвала

іменем України

22 вересня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справа х Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Монастирецького Д.І.,

суддів: Шашкіної С. А., Федоришина А.В.,

при секретарі: Терземан Б.В.,

з участю ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам»янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, заінтересованої особи - органу опіки і піклування Кам»янко-Бузької державної адміністрації про усунення перешкод у вихованні дитини та залишення дитини у батька, -

встановила:

У жовтні 2007 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з вищезазначеним позовом та просив залучити до участі у справі в якості третьої особи орган опіки і піклування Кам»янка-Бузької районної державної адміністрації, зобов»язавши його подати до суду висновок щодо розв»язання спору.

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, заінтересованої особи - органу опіки і піклування Кам»янко-Бузької державної адміністрації про усунення перешкод у вихованні дитини та залишення дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на вихованні в батька - відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_2

В апеляційній скарзі покликається на те, що дане рішення є незаконним з підстав порушення норм матеріального права. Зокрема районним судом не виконана його вимога щодо зажадання висновку з органу опіки та піклування з приводу розв»язання спору.

Просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в позові ОСОБА_2 районний суд виходив з того, що: ініціатором розірвання шлюбу був позивач, де зазначив, що діти проживають разом з дружиною; шлюб між ними розірвано, а неповнолітніх дітей залишено з матір»ю; відповідачка ОСОБА_3 пред»явила позов про поділ спільно придбаного будинковолодіння, яке за рішенням суду поділено між ними в рівних частках і вони з дітьми в ньому прописані; у відзиві на позов ОСОБА_2 зазначала, що після досягнення сином 10 років, а дочкою більше як два роки, позивач перестав за ними доглядати та віддав дітей тещі, оскільки вона працювала за кордоном та навідувала їх; висновком Опікунської ради № 8/4 від 07.09.2007 року відмовлено відповідачці у її заяві про позбавлення батьківських прав позивача; висновком Опікунської ради № 9/2 від 28.09.2007 року задоволено заяву позивача та визначено порядок відвідування дочки ОСОБА_4; представник органу опіки та піклування Кам»янко-Бузької райдержадміністрації просить в позові відмовити за безпідставністю; актом обстеження житлово-побутових умов відповідачки встановлено, що в неї є всі необхідні умови для виховання, всебічного розвитку, матеріального забезпечення малолітньої доньки, яка повинна проживати з матір»ю; зі слів матері дитини встановлено, що вона - дев»ятирічна дочка ОСОБА_4 бажає проживати з нею; суд зобов»язав позивача сплачувати на дочку аліменти.

Проте з такими підставами відмови у позові погодитись не можна, оскільки вони протиречиві по їх суті, не вмотивовані, і не можуть слугувати підставою для прийняття вказаного рішення.

Крім того, згідно зі ст. 19 п.п. 4, 5 Сімейного кодексу України при розгляді спорів про дітей обов»язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв»язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Наявність письмового висновку органів опіки і піклування про те, з ким із сторін повинна бути дитина, є обов»язковою.

Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови від 12 червня 1998 року (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 3 від 15.05.2006 року) «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім»ю України», який був чинний на час ухвалення рішення, при розгляді спорів між батьками про місце проживання дітей, обов»язковими є наявність письмового висновку органів опіки і піклування та їхня участь у судовому засіданні. Складання зазначених висновків і участь у судових засіданнях покладено на відділи й управління освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій і виконавчих комітетів міських ми районних у містах рад.

При розгляді справи районний суд вказані вимоги закону не виконав та роз»яснення Пленуму не врахував.

Як вбачається із матеріалів справи, висновок Опікунської ради при органі опіки та піклування райдержадміністрації № 8/4 від 7 вересня 2007 року про те, що підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 немає та висновок - рішення Опікунської ради Кам»янко-Бузької державної адміністрації № 9/2 від 28 вересня 2007 року про задоволення заяви ОСОБА_2 і призначення йому днів та годин відвідувань дочки ОСОБА_4, були предметом розгляду по інших заявах сторін (а.с. 17, 18).

Умови проживання дитини у батьків відповідачки та житлово-побутові умови проживання позивача не перевірялись.

В судовому засіданні головний спеціаліст служби у справа х дітей Кам»янко-Бузької райдержадміністрації виступила з позицією про відмову в позові ОСОБА_2, при цьому не маючи таких повноважень від органу опіки і піклування.

Також, суд не дав оцінки посиланням позивача в позовній заяві та в суді на те, що йому чиняться перешкоди в спілкуванні з дитиною зі сторони відповідачки, а також її матері ОСОБА_5, що відповідачка постійно перебуває на заробітках, та поясненням в суді відповідачки ОСОБА_3 про те, що діти знаходяться разом з її батьками, а вона вимушена систематично їздити на заробітки та відповідно до ст. 33 ЦПК України не залучив в якості відповідача ОСОБА_5.

Розглянувши справу у відсутності органу опіки та піклування та без залучення до участі в справі як співвідповідача матері відповідачки, яка займається вихованням дочки сторін - неповнолітньої ОСОБА_4, районний суд допустив суттєву неповноту встановлення обставин у справі. Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання та коли суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не брали участь у справі.

Таким чином, судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального та матеріального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому рішення слід скасувати з направленням справи на новий розгляд до районного суду.

При новому розгляді, суду належить врахувати наведене, більш повно з»ясувати обставини справи за участю сторін, в тому числі і ОСОБА_5 і з урахуванням встановлених обставин та вимог закону вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 5 ст. 307, ч. 1 пп. 3, 4 ст. 311, ч. 1 п. 2 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Кам»янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 грудня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.