Справа № 22ц-30/2008

Категорія - 45

Головуючий у 1 -й інстанції - Постигач Б.А.

Доповідач в апеляційній інстанції - Курій Н.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: Юхименка А. Г.

суддів: Курій Н.М., Мікуш Ю.Р.

при секретарі Підлужній К.В. з участю позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 27 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 і Підгородненської сільської ради Золочівського району та прокурора Золочівського району до ОСОБА_4 за участю третіх осіб ОСОБА_6, приватного нотаріуса ОСОБА_7 про визнання частково недійсними рішення сесії Підгородненської сільської ради, договору купівлі-продажу земельної ділянки і Державного акту про право приватної власності на землю,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулась в суд із позовом в якому просила визнати частково недійсним рішення сесії Підгородненської сільської ради № 16 від 04.06.2002 р. «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення підприємцю ОСОБА_4.», договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки від 02.08.2002 p., Державний акт на право приватної власності на цю землю виданий ОСОБА_4, в частині земельної ділянки прощею 0, 0033 га., та зобов'язати ОСОБА_4 демонтувати паркан, що огороджує територію магазину-кіоску «Майданчик» і зведений на дорозі, до передбачених норм в розмірі 3, 50 метра. В обгрунтування позову покликалась на те, що внаслідок продажу відповідачці в 2002 р. земельної ділянки площею 0, 0091 га. звузився проїзд до її господарства АДРЕСА_1. Ширина такого проїзду не відповідає державним нормам 3, 50 м., чим створено для неї перешкоди. Вказану земельну ділянку відповідачка купила із земель загального користування і для забезпечення необхідної ширини спільного заїзду у відповідачки частину земельної ділянки площею 0, 0033 га. слід вилучити в тому місці, де має проходити спільна дорога, а взамін надати відповідачці аналогічну площу земельної ділянки з іншої сторони. Оскільки уся технічна документація, що передувала відчуженню розглядуваної земельної ділянки складена неправильно, тобто без врахування існуючих державних норм щодо ширини спільного заїзду, тому це зумовило визначення неправильних меж земельної ділянки відповідачки і має наслідком необхідність їхніх змін зі сторони спільного заїзду та зі сторони дороги АДРЕСА_1. Оскільки на даний час відповідачка загородила частину своєї земельної ділянки зі сторони спільного заїзду, тому таку загорожу слід демонтувати.

Із аналогічними позовними вимогами звернувся прокурор Золочівського району Львівської області в інтересах держави в особі Підгородненської сільської ради Золочівського району і просив визнати частково недійсними вищевказані договір купівлі-продажу земельної ділянки і Державний акт на право приватної власності на землю, в частині земельної ділянки площею 0, 0033 га., що відноситься до земель загального користування сільської ради, використовувалась як громадська дорога, і тому відповідно до вимог п.а ч.3 ст. 83 Земельного Кодексу України не могла бути передана Підгородненською сільської радою у приватну власність. Це призвело до порушення прав сільської ради і громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_6, які внаслідок звуження спільного заїзду не мають належного доступу до своїх господарств.

Справа розглядалась неодноразово.

Оскаржуваним рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 27 червня 2007 року позови ОСОБА_3 і прокурора Золочівського району задоволено частково. Визнано частково недійсними рішення сесії Підгородненської сільської ради Золочівського району від 4.06.2002 року № 16 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ОСОБА_4.», договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки від 2.08.2002 року та Державний акт про право приватної власності на цю земельну ділянку НОМЕР_1 від 22.12.2002 року в частині продажу ОСОБА_4 земельної ділянки загального користування перед торговим кіоском в с Підгородньому Золочівського району розміром 0, 00030 га.

Зобов'язано ОСОБА_4 пересунути огорожу від її торговельного кіоску на відстань 13 см в напрямку кіоску, починаючи від початку огорожі з боку заїзду і до існуючої електроопори. У випадку невиконання ОСОБА_4 цього, пересунути огорожу ОСОБА_3, але за рахунок ОСОБА_4 В задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення оскаржила відповідач ОСОБА_4

Вважає, що рішення не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону.

Просить скасувати рішення від 27 червня 2007року Золочівського районного суду Львівської області і ухвалити нове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін на підтримання доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції дослідив усі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним доказам і обгрунтовано дійшов висновку про те, що всупереч вимог п.а ч.3 ст. 83 ЗК України Підгородненська сільська рада незаконно продала відповідачці частину земельної ділянки (0, 00030га) яка повинна була використовуватись як заїзд до господарств позивачки і третьої особи. Оскільки така ситуація склалась внаслідок технічної помилки сільської ради, яка виступала стороною в договорі купівлі-продажу, суд відповідно до ст. 229 ЦК України визнав частково недійсним рішення сесії сільської ради, договір купівлі-продажу і Державний акт про право приватної власності на землю, що був виданий ОСОБА_4 в частині продажу їй 0, 00030 га землі загального користування та з метою захисту права позивачки і третьої особи щодо забезпечення нормального заїзду до їх господарств зобов'язав ОСОБА_4 пересунути огорожу, що є біля її торговельного кіску і яка не була передбачена технічною документацією, на відстань 13 см в сторону кіоску, починаючи від початку огорожі з боку заїзду до існуючої електроопори.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Рішення суду обгрунтоване, відповідає зібраним доказам і вимогам закону. Підстав для його зміни або скасування не встановлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 27 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.