Справа № 22ц-714/08.

Категорія: 30

Головуючий у 1 інстанції: Дубель P.M.

Доповідач: Штефаніца Ю. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Кота І.Н.

Суддів: Штефаніци Ю. Г., Павлишина О.Ф.

При секретарі: Безп'ятко О.І. за участі позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2007 року, -

встановила:

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

В позовній заяві зазначала, що 23 серпня 2006 року, вона, як контролер Дрогобицькіої філії УЕГТ ВАТ „Львівгаз", здійснювала перевірку та зняття показників газових лічильників в помешканнях споживачів у М. Дрогобичі, та знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, де мешкав ОСОБА_2, її покусала собака породи "німецька вівчарка", яка була без намордника та не прив'язана. Від отриманих укусів їй було завдано тілесних ушкоджень, у зв'язку з чим вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 23 серпня по 10 жовтня 2006 року. Вважає, що дана пригода сталась з вини відповідача, який, як власник джерела підвищеної небезпеки, не дотримався Правил тримання собак та завдав їй майнової шкоди на суму 205 грн.78 коп. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн., які просила стягнути з відповідача на її користь.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та постановлено стягнути з ОСОБА_2 на її користь 205 грн.78 коп. матеріальної шкоди, 2000 грн. компенсації за завдану моральну шкоду, а також витрати на правову допомогу в розмірі 150 грн. та 30 грн. - витрат на інфомаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Дане рішення ОСОБА_2 оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначає, що судом при постановленні рішення про задоволення позову неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, невірно дано оцінку наявним у справі доказам, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не взято до уваги винну поведінку самої потерпілої ОСОБА_1., яка не дотрималась виробничої інструкції при здісненні обліку споживання природнього газу населенням, а також те, що він, ОСОБА_2, надав позивачці першу медичну допомогу, оплатив її лікування на 100 грн., та замість ОСОБА_1 самостійно здійснив подальший облік газових лічильників, а тому вважає висновки суду надуманими, такими, що не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін на підтримку та спростування апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду слід змінити з наступних підстав.

Судом беззаперечно встановлено, що 23 серпня 2006 рок в дворі будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 покусала собака породи „вівчарка", власником якої є відповідач ОСОБА_2.

Відповідно до Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах України, затверджених заступниками Міністра житлово-комунального господарства України, Міністра сільського господарства України 17 червня 1980 року, Міністра охорони здоров'я України 18 червня 1980 року, саме на власників собак покладено обов'язок суворо дотримуватись правил їх тримання при умові обов'язкового забезпечення безпеки людей ( п.2).

Цими ж правилами передбачено можливість утримувати собак у населених пунктах лише на добре обгородженій території ( в ізольованому приміщенні), але при обов'язковому забезпеченні безпеки людей. При цьому, п.6 цих же Правил зобов'язує власників собак тримати собак на прив'язі і спускати їх з прив'язі лише в закритих дворах, що виключають можливість втечі та застерігати наявність собак написом.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що власник собаки ОСОБА_2 в повній мірі даних правил не дотримався. Зокрема судом встановлено, що про наявність у дворі будинку відповідача собаки, жодних застережень не було, а собака не утримувалась в ізольованому приміщенні (вольєрі) та не знаходилась на прив'язі. Дані обставини не заперечує і сам відповідач.

Окрім того, з актів розслідування нещасного випадку, затвердженого 7 вересня 2006 року, та Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 7.09.2006 року (а.с. 7-11, 16-19), вбачається, що ворота на подвір'я будинку АДРЕСА_1 були відчинені навстіж, чим і скористалась ОСОБА_1, зайшовши на подвір'я відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою та очевидністю встановив факт заподіяння ОСОБА_1 шкоди з вини відповідача ОСОБА_2, який не дотримався правил тримання собак, що призвело до заподіяння позивачці середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також наявність безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та заподіяною шкодою.

Підставність та розмір компенсації моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 неправомірними діями ОСОБА_2, судом встановлено відповідно до вимог ст. 23, ст. 1167 ЦК України.

Покликання апелянта на висновки з акту розслідування нещасного випадку, затвердженого 7 вересня 2006 року, а саме, про невиконання ОСОБА_1 вимог п.2.6 виробничої інструкції № 39-а при виконанні робіт в приватному секторі, відповідає матеріалам справи. Дана обставина була відома суду першої інстанції, та, не зважаючи на відсутність в рішенні суду належної її оцінки, була фактично врахована судом при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, який відповідає засадам розумності, виваженості і справедливості.

Що стосується матеріальної шкоди, яка за рішенням суду підлягає стягненню з відповідача, то суд визначив її без належного врахування того, що на її відшкодування відповідач добровільно сплатив 100 грн., а тому, в даній частині рішення суду підлягає зміні, а позовні вимоги частковому задоволенню в розмірі 105 грн.78 коп..

Керуючись ст. 307, ч. 1.п.1. ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, 315, 316 ЦПК України колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2007 року.змінити, зменшивши суму, яка підлягає стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди до 105 грн. 78 коп.

В іншій частині це рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.