ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 серпня 2020 року           справа №360/2002/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Сіваченка І.В., розглянувши апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №360/2002/20 (головуючий І інстанції Ірметова О.В.) за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора управління адміністративних послуг Лисичанської міської ради Литвинюк Олени Олександрівни про визнання незаконної відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

                                                     УСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Арбітражного керуючого ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №360/2002/20.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд вважає за потрібне її повернути скаржнику з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.  

Виходячи зі змісту наведеної норми, обов`язковою умовою виникнення у особи права оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції є вирішення судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

Отже, особа, набуваючи статусу апелянта у справі, до участі у якій не була залучена, повинна мати не лише певний обсяг прав, свобод та інтересів, що можуть бути порушені тим чи іншим способом при прийняті судового рішення, а відповідне питання (стосовно прав, свобод та інтересів цих осіб) вже має бути безпосередньо вирішено у судовому рішенні.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17, від 19 червня 2018 року у справі 910/18705/17, від 06 грудня 2018 року у справі № 910/22354/15.

Як встановлено матеріалами справи, предметом спору в цій справі є правомірність відмови державного реєстратора управління адміністративних послуг Лисичанської міської ради Литвинюк О.О. у проведенні державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.02.2019.

Отже, спірні правовідносини у цій справі виникли між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем - Державний реєстратор управління адміністративних послуг Лисичанської міської ради Литвинюк О.О. з приводу проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд зауважує, що питання щодо вступу у справу третіх осіб врегульовано ст. 49 КАС України.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 5 с.49 КАС України).

Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які процесуальні документи про вступ Арбітражного керуючого ОСОБА_1 у справу в якості третьої особи.

В контексті спірних правовідносин, а також їх правового регулювання апеляційний суд зазначає, що скаржник Арбітражний керуючий ОСОБА_1 не є їх учасником, а рішенням суду першої інстанції у цьому випадку не вирішувались права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

Як слідує з доводів апеляційної скарги, скаржник вважає, що прийнятим рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року порушуються його права, як розпорядника майна ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" щодо підготовки відповідних заходів та можливості задоволення вимог кредиторів, безпосередньо впливає на можливість здійснення скаржником повноважень арбітражного керуючого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Доводів яким чином рішення суду першої інстанції за результатами розгляду справи щодо оскарження дій державного реєстратора управління адміністративних послуг у проведенні державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, впливає на можливість здійснення скаржником повноважень арбітражного керуючого, апеляційна скарга не містить.

Між тим, апеляційний суд зазначає, що відповідно до пункту 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Отже, скаржник, не позбавлений можливості оскаржити дії юридичної особи, пов`язані з реєстраційними діями, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права) до господарського суду.

Водночас, апеляційний суд зазначає, що Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.12.2019 року задоволено клопотання розпорядника майном боржника - арбітражного керуючого ОСОБА_1 про продовження строку процедури розпорядження майном. Продовжено строк проведення процедури розпорядження майном боржника на 55 днів до 29.01.2020 (включно).

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п`ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.

Повноваження розпорядника майна припиняються з дня закриття провадження у справі про банкрутство, а також у разі затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.

Враховуючи, що повноваження розпорядника майном були встановлені до 29.01.2020 року, то станом на момент подання апеляційної скарги, у Арбітражного керуючого ОСОБА_1 відсутні повноваження розпорядника майна ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" у зв`язку зі спливом строку.

Частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – “КАС України”), передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Апеляційна скарга від імені Арбітражного керуючого ОСОБА_1 підписана адвокатом Порайко А.М.

На підтвердження повноважень на подання та підписання апеляційної скарги від імені Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до апеляційної скарги долучено ордер серії АА №1038215, який виписано на підставі Договору про надання правової допомоги № 20/07-04 від 09.07.2020 року.

Разом з тим, згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), встановлено, що особою, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи - ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо є Шевченко Тарас Григорович, як керівник. Відомості про Арбітражного керуючого ОСОБА_1 в Реєстрі відсутні.

За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа не може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в даному випадку апеляційна скарга підписана представником Арбітражного керуючого ОСОБА_1 - Порайко А.М. за відсутності підтвердження повноважень Арбітражного керуючого, як розпорядника майна.

Пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України  встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Тобто, апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності

Відтак, за наведених обставин апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Згідно з ч. 5-6 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суд звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного оскарження судового рішення суду першої інстанції у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                          УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №360/2002/20 – повернути особі, яка її подала.

Повний текст ухвали складений та підписаний «13» серпня 2020 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя                                                                                         Л.В. Ястребова

Судді                                                                                                               І.Д. Компанієць

                                                                                                                         І.В. Сіваченко