Справа № 201/1661/20

Провадження № 2/201/1686/2020

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12 серпня 2020 року                                                        м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України про стягнення боргів по зарплаті за 2011 рік, встановлення обставин наявності в наказі тексту,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 18 лютого 2020 надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України про стягнення боргів по зарплаті за 2011 рік, встановлення обставин наявності в наказі тексту.

Ухвалою судді від 20 лютого 2020 року указана позовна заява була залишена без руху та позивача повідомлено про необхідність протягом трьох днів з дня отримання нею даної ухвали виправити недоліки позовної заяви. Позивачу також було роз`яснено, що у разі не усунення недоліків, заява буде вважатися неподаною та буде їй повернута.

Копія ухвали про залишення позову без руху позивач отримала наручно 20 лютого 2020 року, після чого оскаржила її до Дніпровського апеляційного суду, однак постановою від 22 квітня 2020 року ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська залишена без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з ч. 5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У відповідності до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).У рішенні Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи те, що позивач недоліки указані в ухвалі суду не усунула, суд приходить до висновку про необхідність повернення позивачу її позовної заяви.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України про стягнення боргів по зарплаті за 2011 рік, встановлення обставин наявності в наказі тексту визнати неподаною та повернути позивачам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.О. Демидова