Ухвала

Іменем України

11 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 361/82/16

провадження № 61-10089ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати

Касаційного цивільного суду: Штелик С. П., (суддя-доповідач),

Калараша А. А., Сімоненко В. М., розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання приміщення предметом іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі -ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про визнання приміщення предметом іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2016 року позов задоволено. У рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Універсал Банк» за додатковою угодою від 18 грудня 2007 року до генерального договору про надання кредитних послуг в сумі 117 677,89 дол. США звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Універсал Банк» права власності на предмет іпотеки - нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 77,3 кв.м, що належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 20 грудня 2012 року за ціною 1 190 000,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що положеннями Закону України «Про іпотеку» не виключено можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань, при цьому зазначений спосіб захисту прав іпотекодержателя передбачений умовами іпотечного договору.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 25 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2016 року скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про визнання приміщення предметом іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року заяву ПАТ «Універсал Банк» про роз`яснення постанови Апеляційного суду Київської області від 25 червня 2018 року залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 05 травня 2020 року касаційну скаргу АТ «Універсал Банк» залишено без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року залишено без змін.

До Київського апеляційного суду надійшла заява АТ «Універсал Банк» про виправлення описки в постанові Апеляційного суду Київської області від 25 червня 2018 року.

Заява мотивована тим, що в абзаці 3 резолютивної частини постанови Апеляційного суду Київської області від 25 червня 2018 року допущено технічну описку, а саме: вказано «У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання приміщення предметом іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.» Тому, просило видалити з резолютивної частини вказаної постанови словосполучення «визнання приміщення предметом іпотеки».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року у задоволенні заяви АТ «Універсал банк» про виправлення описки відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що словосполучення «визнання приміщення предметом іпотеки», що вказане в абзаці 3 резолютивної частини постанови Апеляційного суду Київської області від 25 червня 2018 року не може вважатися опискою у розумінні положень статті 269 ЦПК України.

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у липні 2020 року, АТ «Універсал Банк» просить скасувати ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про виправлення описки, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 269 ЦПК України суд може за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Апеляційним судом установлено, що у позовній заяві позивач - ПАТ «Універсал Банк» предметом позову вказав визнання приміщення предметом іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що словосполучення «визнання приміщення предметом іпотеки», що вказане в абзаці 3 резолютивної частини постанови Апеляційного суду Київської області від 25 червня 2018 року не є опискою відповідно до статті 269 ЦПК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують та на законність оскаржуваних судових рішень не впливають.

Підстави вважати, що судом допущено порушення норм процесуального права, відсутні.

За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання приміщення предметом іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А. А. Калараш

В. М. Сімоненко