Справа № 2-836/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 березня 2009 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді     Костенко В.В.

при секретарі     Кулагіній І.С.

за участю
представників позивача     адвоката ОСОБА_1

ОСОБА_2
представника відповідача     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в особі Криворізької філії ЗАТ КБ «Приватбанк» про дострокове розірвання депозитних договорів та стягнення банківських вкладів, суд -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2008 р. позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з зазначеним позовом до ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі Криворізької філії ЗАТ КБ «Приватбанк», вказавши в його обґрунтування, що 12.09.2008 р. між ним та відповідачем було укладено два договори банківського вкладу № SAMDN25000704278716 (SAMDN25000704332796) (вклад «Мультивалютний-ViP) від 12.09.2008 року, на якому на момент звернення з позовом знаходяться грошові кошти в розмірі 244434,32 доларів США, та №SAMDN25000704278709 (SAMDN25000704332689) (вклад «Мультивалютний-VIP) від 12.09.2008 року, на якому знаходяться грошові кошти в розмірі 244434,32 доларів США. Строк розміщення вкладів становить 12 місяців і закінчується 12.09.2009 р.

05.11.2008 р. відповідно до п. 16 вищезазначених договорів та ч. 2 ст.1060 ЦК України, позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про дострокове розірвання спірних договорів та повернення належних йому грошових коштів (вкладів), на що 31.12.2008 р. він отримав відповідь Криворізької філії відповідача (вих. № 04/5204), відповідно до якої в достроковому розірванні договорів та поверненні вкладів було відмовлено з посиланням на постанову Правління Національного Банку України № 413 від 04.12.2008 року, відповідно до якої, як вважає відповідач, заборонено дострокове повернення вкладів.

Позивач просить суд винести рішення, яким розірвати договори № SAMDN25000704278716 (SAMDN250007043 32796) вклад «Мультивалютний-VIP від 12.09.2008 року та № SAMDN25000704278709 (SAMDN25000704332689) вклад «Мультивалютний-VIP від 12.09.2008 року, укладені між ним та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» в особі Криворізької філії ЗАТ КБ «Приватбанк» та стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в особі Криворізької філії ЗАТ КБ «Приватбанк» на його користь грошові кошти, які знаходяться на вищеназваних депозитних вкладах в сумі 488868,64 доларів США, а також понесені ним судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав заявлений ОСОБА_4 позов з підстав зазначених в позовній заяві у повному обсязі, доповнивши його вимогою, щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн. та пояснив суду, що вважає відмову банку протиправною, оскільки наявність постанови Правління НБУ №413, яка суперечить нормам ЦК України та умовам договору, не може буди належною підставою для відмови, до того ж ця постанова не містить прямої заборони щодо дострокової видачі вкладів.

Другий представник позивача ОСОБА_2 підтримав думку представника позивача ОСОБА_1 і просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила суду, що вважає позовні вимоги необгрунтованими з наступних підстав. Так, дійсно сторони по справі уклали два договори банківського вкладу від 12.09.2008 року щодо вкладу «Мультивалютний-VIP». Згідно з умовами даних договорів позивач є вкладником грошових коштів на загальну суму 488868,64 доларів США, т.я. вклади мультивалютна Відповідно до Постанови Правління Нацбанку України № 413 від 05.12.2008 року та роз'яснень, що містяться в Листі голови Правління НБУ №22-310/946-17250 від 06.12.2008 p., банки повинні уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками. Таким чином, в діях Приватбанку відсутня вина в порушенні умов договору, а дострокове повернення позивачу депозитів до моменту спливу строку їх розміщення, тобто до 12.09.2009 p., буде суперечити вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим вона просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши сторони, проаналізувавши матеріали справи, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що 12.09.2008 р. між ОСОБА_4 та ЗАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського вкладу №SAMDN25000704278716 (SAMDN25000704332796) (вклад «Мультивалютний-ViP) від 12.09.2008 p., відповідно до якого позивач вніс особовий рахунок №26354604237928 грошові кошти в сумі 1239282,00 грн. під 17,5 % річних строком розміщення вкладу 12 місяців (а.с. 7).

Крім того, 12.09.2008 р. між ОСОБА_4 та ЗАТ КБ «Приватбанк» було
укладено     договір     банківського     вкладу     №SAMDN25000704278709

(SAMDN25000704332689) (вклад «Мультивалютний-VIP) від 12.09.2008 року, відповідно до якого позивач вніс особовий рахунок №26354604237531 грошові кошти в сумі 1239282,00 грн. під 17,5 % річних строком розміщення вкладу 12 місяців (а.с.8).

Відповідно до п.З обох договорів банківського вкладу в будь-який робочий для банку день протягом строку вкладу клієнт має можливість всю або частину суми вкладу в будь-якій з валют проконвертувати в іншу валюту. У зв'язку з цим вказані вклади були конвертовані позивачем в долари США.

Згідно з довідкою КФ ЗАТ КБ «Приватбанк» вих. №04/4083 від 04.11.2008 р. на депозитному вкладі №SAMDN25000704332796 знаходяться грошові кошти в розмірі 244434,32 доларів США, на депозитному вкладі №SAMDN25000704332689 також знаходяться грошові кошти в розмірі 244434,32 доларів США (а.с.9).

05.11.2008 року позивач звернувся до ЗАТ КБ «Приватбанк» з письмовою заявою про дострокове розірвання спірних договорів та повернення належних йому депозитних вкладів відповідно до п. 16 договорів та ч. 2 ст.1060 ЦК України (а.с. 10).

Листом вих. № 04/5204 від 31.12.2008 р. (а.с.28) відповідач відмовив позивачу в задоволенні його вимог про дострокове розірвання договорів та повернення вкладів до настання строку повернення вкладу, посилаючись на постанову Правління Нацбанку України № 413 від 05.12.2008 р.

Суд вважає неправомірною відмову банку в розірванні договорів та поверненні вкладів з наступних підстав.

Статтею 1058 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту і банку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 16 спірних договорів банківського вкладу сторони мають право достроково розірвати договір відповідно до діючого законодавства, повідомивши про це іншу сторону за два банківські дні до дати розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з ч.3 ст.1060 ЦК України якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Посилання відповідача на Постанову Правління НБУ № 413 від 04.12.208 р. «Про окремі питання діяльності банків» та Лист голови НБУ №22-310/946-17250 від 06.12.2008 р. не може бути прийнято судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» нормативно-правові акти Національного банку є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організації та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб, за умов, якщо вони: видаються у формі постанов Правління, а також інструкцій, положень і правил, що затверджуються постановами Правління НБУ; не суперечать законам України та іншим законодавчим актам України; пройшли обов'язкову державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України; набрали чинності відповідно до законодавства України та не мають зворотної сили.

Постанова НБУ № 413 не може бути визнана такою, що відповідає діючому законодавству і підлягає обов'язковому застосуванню, оскільки вона на момент розгляду справи не була зареєстрована в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до ст.ст. 61, 63 Закону України «Про Національний банк» Нацбанк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України «Про банки та банківську діяльність», як безпосередньо так і через створені ним органи банківського нагляду. Нацбанк не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Нацбанку.

До того ж, відповідач у своїх запереченнях посилається на лист №22-310/946-17250 від 06.12.2008 p., який згідно до вимог діючого законодавства не відноситься до нормативно-правових актів НБУ, а тому не може бути підставою для відмови у видачі вкладу.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про дострокове повернення депозитних вкладів доведені та цілком обґрунтовані.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання — це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, у тому числі й розірвання договору.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На підставі ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Таким чином, невиконання відповідачем передбаченого договорами та ЦК України обов'язку повернути вклади на першу вимогу вкладника є істотним порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, що тягне за собою можливість розірвання спірних договорів судом.

Суд вважає, що позовні вимоги позивачів частині розірвання укладених договорів, стягнення загальної суми вкладів - 488868,64 доларів США та судових витрат , а саме: судового збору в сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у сумі 30 гривень підлягають задоволенню .

Що стосується заявлених вимог про стягнення понесених витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн., то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки зазначена сума не відповідає граничному розміру компенсації витрат, пов"язаних з розглядом цивільної справи, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 та не підтверджена належними платіжно-розрахунковими документами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 84,88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, ст.526, 610, 651, 652, 1060 ЦК України, ст.ст. 2,47,55,75,85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 56,61,63 Закону України «Про Національний банк», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в особі Криворізької філії ЗАТ КБ «Приватбанк» про дострокове розірвання депозитних договорів та стягнення банківських вкладів - задовольнити частково.

Розірвати договір № SAMDN25000704278716 (SAMDN250007043 32796) вклад «Мультивалютний-VlP від 12.09.2008 року, укладений між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» в особі Криворізької філії ЗАТ КБ «Приватбанк».

Розірвати договір № SAMDN25000704278709 (SAMDN25000704332689) вклад «Мультивалютний-VIP від 12.09.2008 року, укладений між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» в особі Криворізької філії ЗАТ КБ «Приватбанк».

Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в особі Криворізької філії ЗАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_4 грошові кошти, які знаходяться на депозитних вкладах № SAMDN25000704278716 (SAMDN25000704332796) вклад «Мультивалютний-ViP та № SAMDN25000704278709 (SAMDN25000704332689) вклад «Мультивалютний-VIP в сумі 488868,64 дол. Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в особі Криворізької філії ЗАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати: судовий збір в сумі 1700 (тисяча сімсот) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., в іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.