ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.07.06 р. Справа № 26/63пд
Суддя господарського суду Донецької області Наумова К.Г.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Державної податкової інспекції у Іллічівськом районі м. Маріуполя (м. Маріуполь)
до 1. Малого приватного підприємства „Агрорембуд” (м. Маріуполь)
2. Приватного підприємства “Прокус мастер–принт” (м. Київ)
про визнання недійсною угоди постачання за договором від 25.10.02р. №101 на суму 34938грн.
за участю
прокурора
представників сторін
від позивача Чайкіна К.О. за дов від 10.01.06р. №1/10
від першого відповідача Супонін С.О. – директор, Хотюшин П.В. за дов від 01.09.05р.
від другого відповідача представник не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Державна податкова інспекція у Іллічівськом районі м. Маріуполя (м. Маріуполь), далі за текстом „ДПІ”, звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Малого приватного підприємства „Агрорембуд” (м. Маріуполь), далі за текстом „МПП “Агрорембуд”, та Приватного підприємства “Прокус мастер–принт” (м. Київ), далі за текстом „ПП „Прокус мастер–принт”, про визнання недійсною угоди за договором постачання від 25.10.02р. №101 на суму 34938грн., укладеної між відповідачами, на підставі ст. 49 ЦК УРСР, та стягнення з ПП „Прокус мастер–принт” отриманого за угодою на користь МПП “Агрорембуд”, а з МПП “Агрорембуд” у доход держави отриманих за угодою грошових коштів у сумі 34938грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
25.10.02р. між відповідачами укладено договір постачання №101, згідно якого згідно специфікації №1 до договору ПП „Прокус мастер–принт” поставило МПП “Агрорембуд” металон М у кількості 20л., металон Хай – Теч у кількості 55кг., відеокамеру у кількості 1шт., електронну записну книжку Westclox у кількості 1шт., комп’ютерний стіл у кількості 1шт., люстру Чижевського у кількості 1шт., крісло у кількості 1шт., очищувач води у кількості 1шт., сканер у кількості 1шт., знищувач паперу у кількості 1шт. на загальну суму 34938грн., у тому числі ПДВ у сумі 5823грн., що підтверджується податковою накладною від 31.12.02р. №55, зареєстрованою у книзі придбання товарів (робіт, послуг). Виконання угоди з боку МПП “Агрорембуд” підтверджується платіжним дорученням від 21.01.03р. №61 на суму 34938грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.06.03р. статут ПП „Прокус мастер–принт”, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника ПДВ, фінансово – господарські документи бухгалтерського та податкового обліку визнані недійсними з 30.10.02р. Наведене рішення було вмотивоване тим, що, при продажу ПП „Прокус мастер–принт” власником підприємства 30.10.02р. всі документи були передані невстановленій особі, яка в подальшому здійснювала фінансово – господарську діяльність, не маючи на це законних підстав. За юридичною адресою ПП „Прокус мастер–принт” не знаходиться.
На думку позивача, все вищезазначене свідчить про умисел ПП „Прокус мастер–принт” на укладання спірної угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, а саме з метою безпідставного та протиправного отримання прибутків, приховування доходів та ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів.
Відповідно до ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду стосовно фактів, які встановлені судом та мають значення для вирішення спору.
МПП “Агрорембуд” у відзиві на позовну заяву від 04.05.06р. проти позову заперечує, посилаючись на те, що допустимим доказом наявності умислу ПП „Прокус мастер–принт” на укладання спірної угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, є лише вирок суду про притягнення до відповідальності особи, яка діяла від імені підприємства. За відсутності такого вироку суду умисел ПП „Прокус мастер–принт” не може вважатися доведеним. Визнання недійсними установчих документів не є належним доказом умислу ПП „Прокус мастер–принт”.
МПП “Агрорембуд” також зазначає, що спірна угода виконана сторонами у повному обсязі, поставка товару була здійснена згідно умов договору, оплата товару була здійснена у безготівковому порядку через банківський рахунок.
Придбані за угодою матеріали та обладнання були використані МПП “Агрорембуд” у фінансово – господарській діяльності. Металон М та металон Хай – Теч в подальшому були продані ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” за договором від 21.05.03р. №2311. Електронна записна книжка Westclox, знищувач паперу, люстра Чижевського, очищувач води були списані з причини повного зносу.
ПП „Прокус мастер–принт” відзив на позов не представило, представника у судове засідання не направило, у відповідності зі ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
25.10.02р. між МПП “Агрорембуд” та ПП „Прокус мастер–принт” було укладено угоду постачання за договором від 25.10.02р. №101. Згідно даного договору ПП „Прокус мастер–принт” зобов’язалось поставити, а МПП “Агрорембуд” прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та по цінам згідно специфікації №1 (додатку №1), яка є невід’ємною частиною договору. Загальна сума договору становить 34938грн.
За додатком №1 до договору від 25.10.02р. №101 ПП „Прокус мастер–принт” поставило МПП “Агрорембуд” металон М у кількості 20л., металон Хай – Теч у кількості 55кг., що підтверджується прибутковою накладною №ПН-311202 від 31.12.02р. на суму 23610грн., у тому числі ПДВ у сумі 3935грн., а також відеокамеру у кількості 1шт., електронну записну книжку Westclox у кількості 1шт., комп’ютерний стіл у кількості 1шт., люстру Чижевського у кількості 1шт., крісло у кількості 1шт., очищувач води у кількості 1шт., сканер у кількості 1шт., знищувач паперу у кількості 1шт. на загальну суму 34938грн., у тому числі ПДВ у сумі 5823грн., що підтверджується прибутковою накладною №ПН-3111202 від 31.12.02р. на суму 11386грн. 80коп., у тому числі ПДВ у сумі 1897грн.80коп.
Як вбачається з Акту перевірки фінансово – господарської діяльності від 18.10.04р. №000068 87/23-1/13530811 “Про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Малого приватного підприємства „Агрорембуд” за період з 01.10.02р. по 31.03.04р.”, пояснень підприємства на виконання спірної угоди МПП “Агрорембуд” оплатило наведений товар у повній сумі у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок платіжним дорученням від 21.01.03р. №61 на суму 34938грн.
ПП „Прокус мастер–принт” була видана МПП “Агрорембуд” податкова накладна від 31.12.02р. №55 на суму 34938грн., у тому числі ПДВ у сумі 5823грн.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що спірну угоду постачання сторонами виконано у повному обсязі на суму 34938грн.
У підтвердження того, що спірна угода з боку ПП „Прокус мастер–принт” укладена з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, а саме з метою безпідставного та протиправного отримання прибутків, приховування доходів та ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів позивач посилається на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.06.03р., яким установчі документи ПП „Прокус мастер–принт” визнані недійсними.
З даного рішення вбачається, що засновником ПП „Прокус мастер–принт” є Проценко О.С., який заснував підприємство у вересні 2002р., але 30.10.02р. він продав його Дідушко І.В., передав останньому всі документи та печатку підприємства. З цього часу Проценко О.С. ніяких фінансово – господарських документів не підписував, звітність до ДПІ не подавав. Перереєстрації ПП „Прокус мастер–принт” в державних органах після передачі документів не було.
З викладених підстав рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.06.03р., яке набрало законної сили 19.07.03р., статут ПП „Прокус мастер–принт”, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника ПДВ, фінансово – господарські документи, видані від імені ПП „Прокус мастер–принт”, визнані недійсними з 30.10.02р.
З 01.01.04р. набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.03р., Цивільний кодекс Української РСР втратив чинність згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
Згідно з приписами п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей кодекс застосовується до цивільних правовідносин, які виникла після набрання ним чинності.
За змістом ст. 49 Цивільного кодексу УРСР, зазначеної позивачем як матеріально – правова підстава позову, недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Стаття 49 ЦК УРСР розповсюджується на такі угоди, які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До таких, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів.
Правові наслідки визнання недійсної такої угоди залежать від наявності умислу – у обох сторін чи однієї. Наявність умислу входить до предмету доказування в судовому процесі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а господарський суд повинен виходити з принципу змагальності процесу та належності і допустимості доказів.
Однак позивачем не надано доказів нарахування ПП „Прокус мастер–принт” податкових зобов’язань взагалі, у тому числі за спірною угодою, притягнення самого підприємства, а також осіб, що діяли від його імені, до встановленої відповідальності за порушення податкового законодавства. Доказів незнаходження підприємства за юридичною адресою під час укладання угоди також не надано.
Лише факт визнання статуту підприємства недійсним за рішенням суду, яке вступило в законну силу, без доведення обставин невиконання конституційного обов’язку сплачувати податки, встановлені законом, за результатами господарської діяльності в цілому та конкретної цивільно–правової угоди, зокрема, не може вважатися достатньою підставою для визнання такої угоди недійсною з підстав, передбачених ст. 49 Цивільного кодексу УРСР,
З огляду на що, що суд вважає, що ДПІ у Іллічівськом районі м. Маріуполя не надано доказів умислу з боку ПП „Прокус мастер–принт” в розумінні ст. 49 Цивільного кодексу УРСР на укладання спірної угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.
Суд також звертає увагу на те, що установчі документи та фінансово – господарські документи ПП „Прокус мастер–принт” визнані недійсними лише з 30.10.02р., а спірна угода була укладена сторонами раніше – 25.10.02р
За таких обставин, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Іллічівськом районі м. Маріуполя (м. Маріуполь) до Малого приватного підприємства „Агрорембуд” (м. Маріуполь) та Приватного підприємства “Прокус мастер–принт” (м. Київ) про визнання недійсною угоди за договором постачання від 25.10.02р. №101 на суму 34938грн., укладеної між відповідачами, на підставі ст. 49 ЦК УРСР, та стягнення з ПП „Прокус мастер–принт” отриманого за угодою на користь МПП “Агрорембуд”, а з МПП “Агрорембуд” у доход держави отриманих за угодою грошових коштів у сумі 34938грн., задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене та, керуючись ст. 49 ЦК УРСР, Прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного кодексу України, ст. ст. 4-2, 4-3, 32-38, 43, 44, 49, 75, 82, 84 - 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Іллічівськом районі м. Маріуполя (м. Маріуполь) до Малого приватного підприємства „Агрорембуд” (м. Маріуполь) та Приватного підприємства “Прокус мастер–принт” (м. Київ) про визнання недійсною угоди за договором постачання від 25.10.02р. №101 на суму 34938грн., укладеної між відповідачами, на підставі ст. 49 ЦК УРСР, та стягнення з Приватного підприємства „Прокус мастер–принт” отриманого за угодою на користь Малого приватного підприємства „Агрорембуд”, а з Малого приватного підприємства „Агрорембуд” у доход держави отриманих за угодою грошових коштів у сумі 34938грн. відмовити.
Суддя Наумова К.Г.