Номер провадження: 22-ц/813/1174/20

Номер справи місцевого суду: 520/8562/17

Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Дрішлюка А.І., Комлевої О.С.,

за участю секретаря - Дубрянської Н.О.,

розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2017 року про поворот виконання судового рішення у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом,

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2017 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить суд допустити поворот виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2009 року. В порядку повороту виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2009 року, частково скасованого рішенням Апеляційного суду Одеської області від 06.07.2017 року, - стягнено з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 1 244 345, 02 гривень.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2017 рокузаяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення по цивільній справі № 2-3835/2009 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитом - задоволено частково. Допущено поворот виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2009 року по цивільній справі № 2-3835/2009 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом. В порядку повороту виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2009 року, частково скасованого рішенням апеляційного суду Одеської області від 06.07.2017 року, стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 вартість квартири АДРЕСА_1 у розмірі 381 630 (триста вісімдесят одна тисяча шістсот тридцять) гривень, за якою вона була передана на реалізацію. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначено, що належним поворотом виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2009р. буде реституція шляхом повернення у власність ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій просить змінити оскаржувану ухвалу та заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм процесуального права

В доводах апеляційної скарги зазначено, що докази вартості майна були додані до суду першої інстанції до заяви про поворот виконання рішення суду, а саме надано постанову від 23.02.2012р. про передачу квартири у власність стягувача, в якій вказано, що відповідно до висновку оцінювача ринкова вартість квартири складала 381360 грн, що є еквівалентною сумою 47911 дол США, а тому сума у розмірі 1224345,02 грн була визначена вірно.

У судове засідання, призначене на 29 липня 2020 року, сторони у справі не з`явились, були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи. Від сторін у справі заяв про відкладення справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 10 серпня 2020 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/0044/82/86378, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 65 484 дол. США на споживчі цілі, під 14 % річних, які зобов`язався повернути строком до 29 листопада 2017 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором, 29 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 014/0044/82/86378/249, а також з ОСОБА_3 договір поруки № 014/0044/82/86378/250.

Крім того, 29 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горлач М.А., відповідно до умов якого з метою забезпечення повного виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором ОСОБА_1 передав Банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

Через неналежне виконання з боку ОСОБА_2 умов кредитного договору у останнього виникла заборгованість, у зв`язку з чим в квітні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором (справа № 2-3835/2009).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2009 року позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0044/82/86378 від 29 листопада 2007 року в розмірі 75 668, 82 дол. США , що в еквіваленті по курсу НБУ (1 дол. США = 7,7 гривень) станом на 05.04.2009 року складає 582 649, 92 гривень, а також судові витрати у вигляді державного мита у розмірі 1700 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 гривень та витрати, пов`язані з оголошенням у пресі в сумі 60 гривень.

28 квітня 2010 року Київським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист № 2-3835/09 про примусове виконання рішення суду в частині боржника ОСОБА_1 .

21 травня 2010 року головним державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження № В-9/521, з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

28 травня 2010 року головним державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 9 та № 10 у зведене виконавче провадження за № 9 на загальну суму 584439.92 грн., відкрите відносно боржника ОСОБА_1 .

09 грудня 2010 року, в рамках даного виконавчого провадження, державним виконавцем Другого Київського відділу ДВС ОМУЮ було складено акт опису й арешту майна серії АК № 830811, на підставі якого описано квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох кімнат загальною площею 61,9 кв.м.

09 березня 2011 року головним державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було винесено Постанову про призначення оцінювача у виконавчому провадженні для визначення ринкової вартості нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох кімнат загальною площею 61,9 кв.м., власником якої є ОСОБА_1 .

16 травня 2011 року державним виконавцем отримано висновок про ринкову вартість квартири у розмірі 381 630 гри., що еквівалентно 47911 дол. США на дату оцінки із розрахунку 774 дол. за 1 кв.м.

Аукціон з продажу квартири було призначено на 22 листопада 2011 року об 11 год. 00 хв., згідно повідомлення TOB «ТД ЕЛІГ» він не відбувся у зв`язку із відсутністю зареєстрованих покупців. У зв`язку з чим майно було переоцінене у 377 813 грн. 70 коп. та призначені наступні прилюдні торги на 17 січня 2012 року о 11.00.

Згідно повідомлення TOB «ТД ЕЛІГ» від 05 січня 2012 року вбачається, що реалізація квартири з урахуванням переоцінки не відбулася в зв`язку з відсутністю зареєстрованих покупців, тому майно підлягає поверненню державному виконавцеві.

В свою чергу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», у відповідності до ст. 49 Закону України «Про іпотеку» 20 лютого 2012 року звернувся до Другого Київського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції з заявою, в якій повідомив про свою згоду залишити за собою у рахунок часткового погашення боргу квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 за ціною 381 630 гривень.

У зв`язку з чим, 23 лютого 2012 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було винесено постанову про передачу стягувачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом, непродане майно, за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, яке було передано на реалізацію: квартиру під АДРЕСА_1 , за ціною за якою воно було передано на реалізацію - 381 630 гривень, в рахунок часткового погашення боргу за виконавчим листом № 2-3835/09 виданим Київським районним судом м. Одеси від 28.04.2010року про стягнення з ОСОБА_1 на корсить АТ «Райффайзен Банк Аваль» грошової суми у розмірі 582 649, 92 гривень та 1790 гривень.

Так на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на 2012 рік) виконавче провадження № В-9/1 було завершено.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 83330216 від 24.03.2017 року вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 635 посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В. від 15.04.2015 року відчужило квартиру АДРЕСА_1 іншій особі, а саме ОСОБА_4 .

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа ОСОБА_2 про визнання припиненим договору поруки № 014/0044/82/86378/249 від 29 листопада 2007 року.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2015 року, у справі № 522/9624/16-ц, в задоволенні даного позову було відмовлено.

Проте, рішенням апеляційного суду Одеської області від 13 січня 2016 року було задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 . Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2015 року - скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано припиненою поруку за договором поруки № 014/0044/82/86378/249 від 29 листопада 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 і Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль».

Саме з цих підстав, в травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2009 року.

В результаті чого, рішенням апеляційного суду Одеської області від 06.07.2017 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2009 року у частині вирішення позовних вимог про стягнення у солідарному порядку із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором і судових витрат скасовано. Відмовлено публічному/відкритому/ акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції у позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і договором поруки.

Таким чином, на теперішній час скасовано рішення суду, яким стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №014/0044/82/86378 та договором поруки № 014/0044/82/86378/249 від 29 листопада 2007 року, на підставі якого 28.04.2010 року було видано виконавчий лист № 2-3835/09 та відкрито виконавче провадження № В-9/521 в рамках якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було передано квартиру АДРЕСА_1 за початковою ціною у розмірі 381 630 гривень.

Відповідно до ст. 380 ЦПК України питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно ст. 381 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. Суд розглядає заяву про поворот виконання в судовому засіданні з повідомленням сторін і постановляє ухвалу.

Відповідно до пункту 3.2. Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 року в справі за конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення і оскаржити їх одночасно з рішенням суду неможливо. Згідно зі статтею 380 Кодексу питання про поворот виконання вирішує також суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).

Поворот виконання можливий у разі, якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

Отже, за змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що апеляційним судом питання про поворот виконання частково скасованого рішення у даній справі вирішено не було.

Проте, згідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2. ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Належних в розумінні ст. 57, 58 ЦПК України доказів того, що квартиру АДРЕСА_1 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було передано за ціною 1 244 345, 02 гривень суду першої інстанції надано не було, так як і не було надано дійсної вартості майна на момент розгляду справи.

Також, суд першої інстанції правильно зазначив, що не заслуговує на увагу твердження представника заявника щодо необхідності витребування у приватного нотаріуса Діордієвої І.В. документів, що містять вартість спірної квартири, так як договір купівлі-продажу посвідчувався вказаним нотаріусом 15.04.2015 року, тобто значно пізніше, ніж право на спірну квартиру перейшло до стягувача і вказане не може мати суттєвого значення для вирішення даного спору.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що частина 3 статті 380 ЦПК України, на яку посилається заявник, передбачає, що у разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вартість грошових коштів отриманих від реалізації квартири АДРЕСА_1 склала 381 630 гривень, які й підлягають стягненню з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 в порядку повороту виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2009 року.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2009 року по цивільній справі № 2-3835/2009.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Скаржники в своїх апеляційних скаргах не довели обставини, на які посилалися як на підставу своїх апеляційних скарг.

Щодо доводів апеляційної скарги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 635 посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В. від 15.04.2015 року відчужило квартиру АДРЕСА_1 іншій особі, а саме ОСОБА_4 .

Таким чином, квартира АДРЕСА_1 знаходиться на праві власності у добросовісного набувача ОСОБА_4 , який отримав право власності у порядку виконання судового рішення щодо об`єкта нерухомості.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , то колегія суддів звертає увагу на те, що сума у розмірі 381 630 гривень була отримана ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у порядку реалізації квартири АДРЕСА_1 .

Скаржником ОСОБА_1 не надано жодного доказу щодо того, що виконавче провадження відбувалось щодо коштів, які еквівалентні 47911 доларів США. Навпаки, з наданих до заяви про поворот виконання рішення суду документів вбачається, що стягнення проводилось виключно в національній валюті України та квартира при передачі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» була оцінена у 381 630 гривень. При цьому жодного посилання на доларовий еквівалент надані докази не містять.

Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та прийнята з порушенням норм права, а тому законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 10 серпня 2020 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: А.І. Дрішлюк

О.С. Комлева