Справа № 2-о-139/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2008 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Труханової Л.М.

при секретарі - Чикаленкової Я.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім*єю, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім*єю, в якій вказує, що 06 вересня 2008 року помер ОСОБА_3, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2. Вважає, що вона є спадкоємцем з наступних підстав. Після смерті чоловіка, у 1992 році вона познайомилась з ОСОБА_3, він був самотній, страждав на хворобу ніг, він запропонував їй мешкати з ним у його квартирі. Починаючи з весни 1992 року вони стали проживати однією родиною, разом вели господарство, в них був спільний бюджет, вони придбали речі домашнього побути на спільні кошти, заощадження, мешкали разом. Вона піклувалась про нього, коли він знаходився на лікуванні. Так як їм не вистачало коштів на лікування, вона змушена була піти працювати. Коли ОСОБА_3 помер, вона усі затрати узяла на себе. Після похорон зникли усі документи на квартиру, а ОСОБА_2 - син, запропонував їй виселиться з квартири. Просить суд встановити факт проживання однією сім»єю з ОСОБА_3, бо це їй потрібно для оформлення спадщини.

У судовому засіданні заявниця доводи заяви підтримала у повному обсязі, та пояснила, що за 17 років спільного проживання з ОСОБА_3, останній ніколи не казав про наявність у нього дітей, а ОСОБА_2 ніколи не дзвонив, не писав своєму батькові.Перший раз із ОСОБА_2 вона зустрілася у серпні 2007 році, коли той приїхав до ОСОБА_3.

Починаючи з 1992 року вона проживала з ОСОБА_3 Є у його квартирі АДРЕСА_3. За час спільного проживання вони за спільні кошти провадили ремонт квартири, купили меблі: диван, крісла, килим, стіл.Крім того, вони купували ліки для ОСОБА_3, оплачували комунальні послуги за квартиру.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 вимоги і доводи заяви підтримала в повному обсязі.

Заінтерована особа ОСОБА_2, та представник ОСОБА_5, у судове засідання не з»явився по невідомим суду причинам, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про свідчить розписка про одержання судової повістки.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез»явившихся осіб при наявності доказів, що є у справі.

Допитаний у попередньому судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що з вимогами ОСОБА_1 не згоден. Померлий ОСОБА_2 М, Є є його батько. До батька приїжджав перед тим, як перебував у складі Радянської армії, і після перебування, тобто до 1980 року і після 1982 року.. Потім декілька разів приїжджав до батька, надавав йому матеріальну допомогу, але ОСОБА_1 у квартирі ніколи не бачив. Зі слів батька відомо, що до нього ходить жінка, яка прибирає квартиру.

Про смерть батька йому повідомила ОСОБА_1.

Витрати, зв»язанні з похованням батька, були понесені їм та родичами. ОСОБА_1 витрати на поховання не несла, але на похоронах була присутня.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 вимоги заяви не визнав, посилаючись на те, що заявник ОСОБА_1 не проживала однією сім»єю з ОСОБА_3.

Заслухавши пояснення сторін, представників, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява є обгрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Свідок ОСОБА_6, колишня сусідка померлого ОСОБА_3 і ОСОБА_1, пояснила, що довгий час вони були сусідами. Про те, що у ОСОБА_3 є діти, їй не відомо. ОСОБА_3 і ОСОБА_1 проживала разом однією сім»єю понад 15 років., вони вели спільне господарство, разом їздили на дачу. Про те, що вони не перебували у шлюбі їй не було відомо. До них часто приходили у гості родичі ОСОБА_1. За час проживання з ОСОБА_3, ОСОБА_1 у його квартирі неодноразово провадила ремонт.

Свідок ОСОБА_7, колишня сусідка ОСОБА_3 та ОСОБА_1, пояснила, з ОСОБА_1 познайомилася у період 1992-1993 роках, коли вона стала проживати разом з ОСОБА_3. З цього періоду ОСОБА_1 і ОСОБА_3 весь час проживали у квартирі № 25. До них часто приходили у гості невістка ОСОБА_1, її онуки, мужчина з сел.. Ханженкове.

ОСОБА_2 ніколи не приїжджав до батька, і перший раз його побачила на похоронах у ОСОБА_3.

Про те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 не перебували у зареєстрованому шлюбі їй не було відомо.

У той час, коли ОСОБА_3 перебував у лікарні, ОСОБА_1 ходила до нього. Зі слів ОСОБА_3 їй відомо, що вона придбала йому ліки.

За часи проживання з ОСОБА_3, ОСОБА_1 привозила у квартиру ОСОБА_3 телевізор, диван, крісла.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вона познайомилися приблизно у 1998-1999 роках, коли її син зустрічався з онучкою ОСОБА_1. На той час ОСОБА_1 і ОСОБА_3 Є проживали разом. ОСОБА_1 і ОСОБА_3 разом були на сватанні та весіллі онучки ОСОБА_1 - Наталії, після чого між нею, тобто між свідком, та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 склалися більш тісні відношення. Свідок та її сім»я часто приходила у гості до ОСОБА_1 і ОСОБА_3, вони разом святкували свята. ОСОБА_3 поважав ОСОБА_1. Він був хворою людиною і ОСОБА_1 здійснювали за ним догляд. Наталя називала ОСОБА_3 Є дідусем. ОСОБА_3 ніколи не казав, що у нього є син. Відомо, що у нього є сестра та племінник.

Зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що вона і ОСОБА_3 разом проживають з 1992 року.

Свідок ОСОБА_9, онучка ОСОБА_1, пояснила, що її бабуся проживала разом з ОСОБА_3 однією сім»єю за адресою: АДРЕСА_4 з 1992 року. Вона ОСОБА_3 називала дідусем, а він її - онучкою. Він, як член сім»ї був присутній на її сватанні, весіллі. ОСОБА_3 ніколи не казав про своїх родичів.

Про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебували у цивільному шлюбі їй стало відомо після смерті останнього.

Свідок ОСОБА_10, невістка ОСОБА_1, пояснила, що з 1992 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 проживали однією сім»єю за адресою: АДРЕСА_5. За часи спільного проживання з ОСОБА_3, ОСОБА_1 неодноразово провадила ремонт у квартирі № 25. Коли у неї, тобто у свідка, були малі діти, ОСОБА_3 Є допомагав їй їх доглядати. Також, у 1995 році він приймав участь у організації проведення похорон її чоловіка.

До серпня 2008 року ОСОБА_3 Є самостійно пересувався. Він часто хворів, його у лікарні навідувала вона і ОСОБА_1.

ОСОБА_3 про існування у нього сина ніколи не казав.

Свідок ОСОБА_11, двоюрідний брат ОСОБА_2, пояснив, що до 1992 -1993 року він часто спілкувався з ОСОБА_3 у останнього за місцем проживання. Після чого неодноразово зустрічалися на базарі, де ОСОБА_3 Є торгував фруктами. ОСОБА_3 Є ніколи не казав йому про те, що він проживає з ОСОБА_1. Останній раз ОСОБА_3 Є бачив восени 2008 року. Зі слів останнього йому відомо, що до нього проходить жінка і готує їжу.

ОСОБА_2 часто приїжджав до нього і до свого батька.

На похоронах ОСОБА_3 він не був присутній, так як не було відомо про смерть дядька.

Судом встановлено, що згідно акту від 29.09.2008 року ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 з 1992 року за адресою: АДРЕСА_4.

Згідно довідки БТІ м. Харцизьку від 30.09.2008 року квартира АДРЕСА_6 належить ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про смерть від 08.09.2008 року, виданого відділом РАЦС Харцизького міського управління юстиції, ОСОБА_3 помер 06.09.2008 року.

Із свідоцтва про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що батьком значиться записаний ОСОБА_3.

У судовому засіданні на огляд надати оригінали фотокарток, на яких відображений ОСОБА_3 з ОСОБА_1 і родичами останньої. Присутність батька на фотокартках підтвердив ОСОБА_2. Копії фотокарток приєднані до справи.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказується на те, що заявник ОСОБА_1 і ОСОБА_3 проживали разом однією сім»є без шлюбу за адресою: АДРЕСА_5 понад 5 років.

Керуючись ст. ст. п.5, 4.1 стт. 256, 259, 10, 11, 15, 30, 62, 202, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім»єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_3, який помер 6 вересня 2008 року не менш п»яти років за адресою: АДРЕСА_7.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через Харцизький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.