Справа № 22ц-1335                 Головуючий  у 1 інстанції Мірута О.А.

Категорія 25                             Доповідач Червинська М.Є.

__________________________________________________________________  

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

        7 квітня 2010 року               Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                               головуючої: Червинської М.Є.

                                               суддів: Лісового О.О., Олєйникової Л.С.

      при секретарі Руденко О.В.

               Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційними скаргами ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 4 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», третя особа: публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», про стягнення страхової виплати, збитків, відшкодування моральної шкоди, за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1, третя особа:  публічне акціонерне товариства «ОТП Банк», про стягнення суми,

                                                              Встановив:

         В листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом. Посилався на те, 12.12.2003 року між ним та страховою компанією був укладений договір страхування автотранспорту, у жовтні 2004 року належний йому автомобіль було викрадено, страхова компанія відмовилась сплатити страхове відшкодування. На придбання автомобілю він отримав гроші за кредитним договором від банку. Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23.06.2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 2 грудня 2005 року, з ЗАТ «СК «Веско», правонаступником якої є відповідач,  на його було стягнуто 42950,90 гривень, на користь АКБ «Райффайзенбанк Україна» - 99999,70 гривень. Рішенням апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2008 року рішення суду в частині стягнення суми страхового відшкодування на користь банку скасоване, відмовлено у стягненні зазначеної суми на користь банку, в решті частині рішення суду залишене без змін. Страхова компанія тривалий час не виконувала рішення суду про стягнення на його користь страхового відшкодування, він отримав суму за рішенням суду тільки 24.10.2008 року, просив на його користь стягнути інфляційні суми з червня 2005 року по жовтень 2008 року та 3 % річних з 24.06.2005 року по 24.10.2008 року, недоплачену суму страхового відшкодування, з врахуванням індексу інфляції на 3 % річних, заподіяні збитки, відшкодувати моральну шкоду.

         Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 4 грудня 2009 року з приватного акціонерного товариства «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 стягнута недоплачена сума страхового відшкодування 99999,70 гривень, індекс інфляції в розмірі 42950,90 гривень з липня 2005 року по жовтень 2008 року та на суму 99999, 70 гривень з листопада 2008 року по березень 2009 року, в загальній сумі 79016,91 гривні, 3% річних на суму 42950 з 24.06.2005 року по 24.10.2008 року та на суму 99999,70 гривень з 24.06.2005 року по 31.03.2009 року, в загальній сумі 15609,35 гривень, а всього 194625,96 гривень, в решті позову відмовлено. Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «СК «АХА Страхування», публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» залишені без задоволення.

        В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права при вирішенні спору.

       В апеляційній скарзі приватне акціонерне товариство «СК «АХА Страхування» просить скасувати рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають доказам по справі, не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права.

     В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні його позову про стягнення збитків в сумі 95055,09 гривень, посилаючись на те, що суд безпідставно не стягнув на його користь заподіяні збитки, в той час як доказами по справі підтверджені його позовні вимоги.

      Судом першої інстанції встановлено, що 12.12.2003 року між позивачем та страховою компанією був укладений договір страхування автотранспорту, у жовтні 2004 року належний позивачу автомобіль було викрадено, страхова компанія відмовилась сплатити страхове відшкодування. На придбання автомобілю позивач отримав кредит в АКБ «Райффайзенбанк Україна».

       Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23.06.2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 2 грудня 2005 року, з ЗАТ «СК «Веско», правонаступником якої є відповідач,  на користь позивача було стягнуто страхове відшкодування в розмірі 42950,90 гривень, на користь АКБ «Райффайзенбанк Україна» - 99999,70 гривень. Рішенням апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2008 року рішення суду в частині стягнення суми страхового відшкодування на користь банку скасоване, відмовлено в задоволенні позову про стягненні зазначеної суми на користь банку, в решті частині рішення суду залишене без змін. Оскільки страхова компанія тривалий час не виконувала рішення суду про стягнення на користь позивача страхового відшкодування, позивач отримав суму за рішенням суду тільки 24.10.2008 року, суд вважав, що на його користь підлягає стягненню інфляційні суми з червня 2005 року по жовтень 2008 року та 3 % річних з 24.06.2005 року по 24.10.2008 року.

      Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 26.12.2008 року з позивача на користь банку було стягнуто 188950,97 гривень, а тому вважав, що право вимоги несплаченої страхової суми виникло у позивача, а саме 99999,70 гривень. Вказану суму суд, з врахуванням індексу інфляції та з врахуванням 3 % річних стягнув на користь позивача із страхової компанії. Суд відмовив в позові позивачу про стягнення збитків, виходячи з того, що такі позовні вимоги не ґрунтуються на законі.

     Суд відмовив в задоволенні позовних вимог банку до страхової компанії за тих підстав, що банк за рішенням суду отримав всю заборгованість за кредитним зобов»язанням з позивача.

     Суд відмовив в задоволенні позову страхової компанії до позивача про стягнення незаконно отриманих сум, за тих підстав, що страхове відшкодування було сплачене позивачу на підставі рішення суду.

         В судовому засіданні представник позивача, представник страхової компанії, представник банку підтримали доводи апеляційних скарги.

        Заслухавши доповідача, доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» підлягає частковому задоволенню, апеляційні скарги позивача та публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» відхиленню, рішення суду частковому скасуванню з ухваленням по справі нового рішення з наступних підстав:

    Встановлено, що 12.12.2003 року між позивачем та страховою компанією був укладений договір страхування автотранспорту, у жовтні 2004 року належний позивачу автомобіль було викрадено, страхова компанія відмовилась сплатити страхове відшкодування. Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23.06.2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 2 грудня 2005 року, з ЗАТ «СК «Веско», правонаступником якої є відповідач,  на користь позивача було стягнуто страхове відшкодування в розмірі 42950,90 гривень, на користь АКБ «Райффайзенбанк Україна», в зв»язку з тим, що автомобіль було придбано за кредитні кошти, - 99999,70 гривень. Рішенням апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2008 року рішення суду в частині стягнення суми страхового відшкодування на користь банку скасоване, відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача про  стягненні зазначеної суми на користь банку, в решті частині рішення суду залишене без змін.

      Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення із страхової компанії недоплаченого страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив з того, що саме позивачу належить право на отримання вказаної суми. Такий висновок суду відповідає доказам по справі, ґрунтується на законі.

      З рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 червня 2005 року вбачається, що сума страхового відшкодування в зв»язку із настанням страхового випадку була визначена в розмірі 142950, 60 гривень, з яких 42950,90 гривень стягнуто на користь позивача, 99999,70 гривень - на користь банку. Рішенням апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2008 року рішення суду в частині стягнення суми страхового відшкодування на користь банку скасоване, відмовлено позивачу в позові про стягненні зазначеної суми на користь банку, в решті частині рішення суду залишене без змін. Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що в зв»язку із настанням страхового випадку та на підставі укладеного між позивачем та страховою компанією договору страхування, страхова компанія повинна була сплатити страхове відшкодування в розмірі 142950,60 гривень.

       На підставі вказаного рішення суду страхова компанія в примусовому порядку виконала рішення суду та виплатила позивачу 42950,90 гривень. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо стягнення на користь позивача решта суми визначеного страхового відшкодування, оскільки рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 26.12.2008 року з позивача на користь банку було стягнуто 188950,97 гривень, з яких частка суми – це повністю отримана позивачем сума кредитних коштів на придбання автомобілю. В зв»язку із стягненням з позивача на користь банку всієї суми кредиту правовідносини між позивачем та банком припинені, а відтак саме позивач набув права на отримання решта суми страхового відшкодування.

      Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов»язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Розмір страхової виплати в зв»язку із настанням страхового випадку визначений рішенням суду від 23.06.2005 року, частка суми страхової виплати в розмірі 42950,90 гривень виплачена позивачу страховою компанією, решта суми страхової виплати підлягає стягненню на його користь, з врахуванням припинення правовідносин між позивачем та банком.

      Доводи апеляційних скарг страхової компанії та банку щодо неправильного стягнення на користь позивача частини несплаченої суми страхового відшкодування непереконливі, на висновки суду вони не сплавають.

      Проте з висновками суду першої інстанції в частині стягнення суми страхового відшкодування з врахуванням індексу інфляції, 3 % річних погодитись неможливо.

     Стягуючи на користь позивача зазначені суми за час невиконання судового рішення про стягнення на користь позивача 42950,90 гривень, та суми в зв»язку із несвоєчасною виплатою решта суми страхового відшкодування в розмірі 99999,70 гривень, суд першої інстанції виходив з вимог ст. 625 ЦК України, якою визначена відповідальність за порушення грошового зобов»язання. Проте суд не врахував, що правила ст. 625 ЦК не можуть бути поширені на правовідносини щодо невиконання судового рішення, та не поширюються на правовідносини щодо несвоєчасної сплати страхового відшкодування.

     Відповідно до ч. 1 ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальнику або іншій особі страхової виплати страховик зобов»язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

      З п. 13.1 договору страхування від 12 грудня 2003 року вбачається, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,1 % від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування на кожний календарний день прострочення виплати.

     Таким чином, договором між сторонами відзначена відповідальність за несплату страховиком страхової виплати, ч. 1 ст. 992 ЦК передбачена виплата неустойки в зв»язку із порушенням страховиком зобов»язання по виплаті страхового відшкодування, тому підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України суд першої інстанції не мав.

     Позивачем позовні вимоги про стягнення неустойки, визначеної договором, у встановленому порядку не пред»явлені.

 Оскільки висновки суду в частині стягнення індексу інфляції, 3 % річних не ґрунтуються на законі, не відповідають фактичним обставинам справи, рішення в зазначеній частині підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову в зазначеній частині.

      Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди сторонами не оскаржене, в порядку ст. 303 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

     Доводи апеляційної скарги позивача про необґрунтовану відмову в задоволенні його позову в частині стягнення збитків не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд правильно виходив з недоведеності збитків, які заподіяні позивачу внаслідок несвоєчасної сплати страхового відшкодування.

                      Керуючись ст. 303, 307, 308, п. п. 3,4 ст. 309  ЦПК України, апеляційний суд

                                                                   вирішив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» відхилити, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 4 грудня 2009 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 суми недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 99999,70 гривень, в частині відмови в задоволенні позову про стягнення збитків, відшкодування моральної шкоди, в частині відмови в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, в частині відмови в позові приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення суми, в частині стягнення судових витрат залишити без змін.

В решті частині скасувати. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» , третя особа публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», про стягнення страхового відшкодування з врахуванням індексу інфляції, 3 % річних відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді: