Справа № 199/5979/19

(2/199/215/20)

РІШЕННЯ

Іменем України

04.08.2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В.,при секретарі Куземі О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Заверуха Наталія Іванівна про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з торгів, витребування майна, скасування запису про реєстрацію права власності, поновлення права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, в обґрунтування якого зазначив, що 02.03.2005 року він на підставі свідоцтва про право на спадщину реєстр №3-566 став власником квартири АДРЕСА_1 . 22.08.2008 року позивач уклав з ЗАТ КБ"ПриватБанк" (кредитор), правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк" договір про іпотечний кредит №DNUHGI0000003608, додаткову угоду до договору про іпотечний кредит №DNUHGI0000003608 та іпотечний договір №DNUHGI0000003608, згідно до якого він надав в іпотеку вказану квартиру. Відповідно до п. 8.1 Додаткової угоди, банк зобов`язався надати позивачу кредитні кошти шляхом: перерахування на рахунок № НОМЕР_1 на строк з 09.09.2008 р. по 22.02.2018 включно, у вигляді строкового кредиту у розмірі 32938,74 доларів США. У відношенні позивача, як боржника, в рамках виконавчого провадження №56666435 відкритого 25.06.2018 р. Індустріальним відділом державної виконавчої служби на підставі виконавчого листа № 199/11613/13-ц від 04.12.2015, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , 10.04.2019 р. з прилюдних торгів, організатором яких було державне підприємство «Сетам», було реалізовано іпотечну квартиру, про що складено відповідний протокол №397983 від 10.04.2019 р. Переможцем торгів став ОСОБА_2., що підтверджується актом від 17.04.2019 р. про реалізацію арештованого майна за виконавчим провадженням. За результатами проведення вказаних торгів складено протокол про проведення прилюдних торгів від 10.04.2019 р. та акт державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна від 14.04.2019 р. На підставі акту державного виконавця приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровська області Заверухою Н.І. видано ОСОБА_2 свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 493 від 19.04.2019 р. 24.05.2019 р. квартиру ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу продав ОСОБА_3 . Про реалізацію квартири позивачу стало відомо лише 11.06.2019 р. після того, як він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. З проведенням електронних торгів та продажем його квартири він незгоден, оскільки вказані дії не відповідають закону.

Позивач посилається на те, що акт складений на реалізацію нерухомого майна, а повинен бути «акт про реалізацію предмета іпотеки», чим порушено ч.2 ст.47 Закону України «Про іпотеку»; за відсутністю акта про реалізацію предмета іпотеки приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровська області Заверухою Н.І. видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, чим порушено ч.5 ст.47 Закону України «Про іпотеку»; виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа, строк пред`явлення якого закінчився, а ухвала про поновлення строку не набрала законної сили внаслідок відкриття апеляційного провадження, чим порушено п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції станом на момент відкриття виконавчого провадження 25.06.2018 р.; позивачу не було надано, направлено постанову про відкриття ВП, а тому державний виконавець не мав права вчиняти виконавчі дії, тому що позивач так і не одержав постанову про відкриття виконавчого провадження; у матеріалах ВП відсутні будь-які докази повідомлення позивача, як боржника, про дату, час і місце проведення прилюдних торгів; постанова від 07.08.2018 р. про опис та арешт майна боржника не відповідає п.п.2 абз.3 ч.5 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», тому що у постанові відсутня інформація: площа кімнат, матеріали стін, кількість поверхів, інформація про підсобні приміщення та споруди, рік будівництва; огляд квартири проведено без входження експерта (оцінщика) до квартири. Суб`єкт оцінювання не проводив всередині огляд (обстеження) об`єкту оцінки, що є не припустимим для оцінки нерухомого майна, оскільки внутрішній стан приміщення прямо впливає на ринкову вартість об`єкту; відсутній у матеріалах ВП договір на проведення оціночних робіт; прилюдні торги проведені з порушенням Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»; відсутність згоди органу опіки та піклування, оскільки у квартирі проживав неповнолітній син позивача - ОСОБА_4 , що є порушенням норм Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей».

У зв`язку з чим позивач просив суд визнати недійсними прилюдні торги від 10 квітня 2019 року, проведенні Державним підприємством «Сетам» з реалізації квартири АДРЕСА_1 , визнати недійсним протокол проведення електронних торгів від 10.04.2019 р. №397983 з реалізації квартири, визнати недійсним акт від 17 квітня 2019 року про реалізацію нерухомого майна - спірної квартири; визнати недійсним свідоцтво від 19 квітня 2019 року про придбання ОСОБА_2 нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер:493, посвідчене приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровська області Заверухою Наталією Іванівною; витребувати з володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) квартиру АДРЕСА_1 ; скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 31705099 від 24.05.2019 за ОСОБА_3 ; у реєстрі прав власності на нерухоме майно поновити право власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на спірну квартиру.

Позивач до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідачів та третіх осіб до судового засідання не з`явились, про дату та час повідомлені належним чином. Приватний нотаріус Заверуха Н.І. надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Представник державного підприємства «СЕТАМ» надав суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що 10.04.2019 р. ДП "СЕТАМ" проведені електронні торг за лотом № 336668 з реалізації предмета іпотеки, а саме: однокімнатна квартира загальною площею 37,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Дії виконавця щодо ненадання постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови від 07.08.2018 р. про опис та арешт майна боржника мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Повідомлення іпотекодавцю, іпотекодержателю та виконавцю про реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів, в якому вказано про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна, державним підприємством "СЕТАМ" здійснюється шляхом направлення відповідних листів простим поштовим відправленням. Державне підприємство "СЕТАМ" розміщує інформацію в системі електронних торгів на підставі заявки на реалізацію арештованого майна, наданої відповідним органом державної виконавчої служби чи приватним виконавцем. Крім того посилався на те, що виконавець не повинен був отримувати жодних дозволів органу опіки та піклування на реалізацію спірного майна. У зв`язку з цим, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Амур-Нижньожніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебувала на розгляді цивільна справа №199/11613/13-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа: Амур-Нижньодніпровський РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення на майно та виселення. Рішенням суду від 22.01.2014 року було у рахунок погашення заборгованості перед публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" ОСОБА_1 за договорами кредиту № DNUHGI0000003608 від 22 лютого 2008 року в розмірі 93150,16 доларів США, яка складається з: 32603,89 доларів США - заборгованість за кредитом; 19361,60 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4143,80 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 32575,35 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина); 4434,23 доларів США - штраф (процентна складова), звернути стягнення згідно іпотечного договору № DNUHGI0000003608 від 22 лютого 2008 року на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 37,10 кв.м., житловою площею 21,10 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів, з початковою ціною, яка встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

25 червня 2010 року до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області звернувся представник ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Постановою головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Коломойця К.В. від 25.06.2018 року було відкрито виконавче провадження № 56666435 з виконання виконавчого листа № 199/116113/13-ц, виданого 04.12.2015 року про звернення стягнення на предмет іпотеки - вищевказану квартиру.

Постановою головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Коломойця К.В. від 07.08.2018 року описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 . У постанові на виконання вимог ст.. 56 Закону «Про виконавче провадження» зазначено, що загальна площа квартири 37,1 кв.м., житлова - 21,1 кв.м., квартира розташована на 1 поверсі двоповерхового будинку та складається з: 1 - коридор, 2-житлова, 3-комора, 4-коридор, 5-санвузол, 6-кухня.

10.04.2019 р. ДП "СЕТАМ" проведені електронні торг за лотом № 336668 з реалізації предмета іпотеки, а саме однокімнатної квартири загальною площею 37,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . 15.03.2019 року повідомлення ДП «СЕТАМ» про проведення електронних торгів було направлено банку, відділу державної виконавчої служби та ОСОБА_1 .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ЕСПЛ у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)). У Рішенні ЕСПЛ у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності, тощо.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з електронних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України в постанові від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15.

Для застосування наслідків недотримання вимог при проведенні електронних торгів, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Порядку проведення електронних торгів та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Водночас, виходячи зі змісту частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами електронних торгів, то підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком (постанова Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 755/21826/15-ц)

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 затверджено Порядок реалізації арештованого майна відповідно до якого реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані:

повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім`я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця;

номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень;

повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб;

форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною);

вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті);

найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні;

відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу ІІІ цього Порядку);

місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача);

відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса);

відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек);

вартість майна, що передається на реалізацію, визначена відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»;

реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів;

адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця;

фото- та/або відеоматеріали;

електронний цифровий або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.

Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):

копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника;

копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»);

у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;

копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 57 цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. (ч. 5 статті 57, статті 58 Закону України «Про виконавче провадження»)

Суд вважає, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення електронних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) не є підставою для визнання торгів недійсними, оскільки такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Крім того,вирішення питання про дотримання порядку та законності закінчення виконавчого провадження з виконання рішення, а також прийняття рішення державним виконавцем про наявність підстав для відкриття чи повернення виконавчого документа стягувачу не стосуються правил проведення прилюдних торгів і також мають самостійний спосіб оскарження.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

За правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою, та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб`єктом оціночної діяльності.

Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об`єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Реалізація арештованого майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.ч.4,5,6 ст.58 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Судом встановлено, що Звіт про оцінку майна № 2111.2/18 був складений 26 листопада 2018 року. Оцінка вартості квартири не оскаржена в судовому порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», а також не може бути підставою для визнання торгів недійсними.

Звертаючись до суду з позовом позивач ОСОБА_1 зазначив, що порушені права малолітньої дитини, оскільки на момент проведення торгів в спірній квартирі проживав його син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проте, як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у власних інтересах, зазначаючи однією із підстав свого позову про порушені права малолітньої дитини. Позивач не надав суду доказів, що реєстрації місця проживання дитини в квартирі, яка була виставлена на торги.

Разом з тим, у пункті 44 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судам законодавства про вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз`яснено, що згідно зі статтею 32 Цивільного кодексу України, ст. 177 СК України та статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опік та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 глав 1 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) права, за яким підлягають державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартир за участю малолітніх осіб, а також осіб, над яким встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опік та піклування на укладення таких правочинів.

У зв`язку з наведеним необхідно виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки, чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки.

Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки), не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Таким чином, факт реєстрації неповнолітньої дитини у переданій в іпотеку квартирі після укладення договору іпотеки не має юридичного значення для виконавця при примусовому виконанні рішення суду про стягнення заборгованості з боржника та вчиненні дій щодо реалізації арештованого майна через електронні торги. Так, має значення лише факт відсутності у дітей права власності чи права користування цією квартирою на момент укладення вище вказаного договору іпотеки. Тому виконавець не повинен був отримувати жодних дозволів органу опіки та піклування на реалізацію спірного майна.

Також відповідно до постанови Верховного Суду від 02.10.2019р. у справі № 754/15589/14-ц, звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по реєстрації місця проживання дітей вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки.

Вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

Так, Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1301/2943, затверджено Порядок реалізації арештованого майна, приписами якого передбачені певні правила проведення торгів, а саме: правила, які визначають процедуру підготовки до проведення торгів (розділ ІІІ); правила, які регулюють безпосередньо порядок проведення торгів (розділ V); правила, які стосуються особливостей реалізації окремих видів майна (розділ VII); правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ VIII), визнання електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації (розділ XI), вирішення спорів (розділ XIII).

Судом встановлено, що ДП «СЕТАМ» (організатор торгів) оприлюднило на веб-сайті відомості щодо реалізації нерухомого майна шляхом проведення електронних торгів: реєстраційний номер лота - 336668; відомості про предмет реалізації, початкова ціна продажу майна.

Суд приходить до висновку, що сам по собі факт неналежного повідомлення особи про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Посилання позивача про порушення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» суд не приймає до уваги, оскільки належними доказами данні посилання не підтвердженні.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на викладене та урахувавши, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушень його цивільних прав, свобод та охоронюваних законом інтересів під час проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки судом не встановлено порушення прав позивача при проведенні електронних торгів, суд вважає безпідставними вимоги позивача про витребування реалізованого нерухомого майна від добросовісно набувача та скасування запису про реєстрацію права власності за добросовісним набувачем. Крім того ст.388 ЦК України передбачено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України та враховуючи результат розгляду справи, судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 158, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Заверуха Наталія Іванівна, про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з торгів, витребування майна, скасування запису про реєстрацію права власності, поновлення права власності,- відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: