Судове рішення #8803575

Справа № 22-3539                                   Головуючий  в 1 інстанції –  Пелеп Ю.К.

     Категорія - 26                                                           Доповідач – Шевченко В.Ю.

                                                                     

                           У Х В А Л А

    іменем      України

      08 квітня  2010 року                                                            

                                                            Апеляційний суд Донецької області  в складі:

                                                                                головуючого судді  Зінов»євої А.Г.,

                                                                                суддів: Шевченко В.Ю., Олєйникової Л.С.,

                                                                                при секретарі Семенченко С.С.,

                                 з участю сторін та їх представників,

                                                                                   

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою  Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2010р. за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Красноармійську,  про відшкодування моральної шкоди,

 

В С Т А Н О В И В:

ДП «Красноармійськвугілля» звернулось із апеляційною скаргою на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2010р., яким було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 На його користь з ДП «Красноармійськвугілля» стягнуто у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров»я на виробництві, 19 000 грн. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись  на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що факт спричинення позивачу моральної шкоди не було підтверджено належними доказами, оскільки в матеріалах справи відсутній висновок МСЕК, на яку покладено обов»язки щодо встановлення факту заподіяння моральної шкоди. Суд не звернув уваги на те, що позивачем було пропущено передбачений ст.233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду.

Представник відповідача в засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Позивач та його представник заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.

Представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Красноармійську в засідання апеляційного суду не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність.

Судом першої інстанції встановлено, що під час виконання трудових обов»язків на шахті «Родинська» ДП«Красноармійськвугілля» з позивачем стався нещасний випадок, внаслідок якого його було травмовано. Він отримав забій головного мозку 1 ступеню з лівостороннім геміпарезом, гемігіпалгезією, забій шийного відділу хребта з помірно вираженим болючим, м»язово-тонічним синдромами, синдромом внутрічерепної гіпертензії ( застій на дні ока), двосторонньою аносмією, стато-кінетичними порушеннями, наявністю загально судорожних епіприступів, ВСД по гіпертонічному типу. Згідно висновку МСЕК від 06 серпня 2009р. позивачу за вказаною виробничою травмою вперше було встановлено 50% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи з переоглядом 06 серпня 2010р. Враховуючи, що внаслідок ушкодження здоров»я на виробництві позивачу завдано моральної шкоди, а також з урахуванням глибини його моральних і фізичних страждань, суд визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, у сумі  19000грв.

      Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.

    Відповідно до ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

    Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що  відповідач не створив позивачеві безпечних і нешкідливих умов праці, внаслідок чого він отримав трудове каліцтво, яке потягло за собою втрату професійної працездатності.

    Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, дав  належну оцінку доказам по справі, врахував характер , глибину та тривалість моральних страждань позивача, якого визнано інвалідом третьої групи, 50% втрати професійної працездатності, встановлених внаслідок отримання виробничої травми , ступінь порушення його життєвих зв»язків, що впливає на його психологічний стан та потребує додаткових зусиль для організації свого життя, а також врахував вимоги розумності і справедливості.

В рішенні суд навів мотиви, з яких він прийшов до висновку про визначення суми відшкодування моральної шкоди у сумі 19000грв., а також навів мотиви, з яких він не приймає до уваги заперечення відповідача та оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об”єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності,  що відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.  

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду не заслуговують на увагу, оскільки не грунтуються на вимогах закону. Згідно п.3ч.1ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

    Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

   

У Х В А Л И В:

      Апеляційну скаргу Державного підприємства «Красноармійськвугілля» відхилити.

            Рішення  Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2010р.  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної силу и з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий                                                             Судді  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація