Справа № 22ц-1857/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Карпенко О.М.
Категорія 41 Доповідач Азевич В.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 березня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Зубової Л.М.,
суддів Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.,
при секретарі Лєдовській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 5 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, третя особа - виконавчий комітет Краматорської міської ради про зміну договору найму житлового приміщення,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 5 листопада 2009 року відмовлено у задоволені зазначеного позову.
На дане рішення позивачка подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення і ухвалити – нове про задоволення її позовних вимог, оскільки суд першої інстанції не повно з’ясував всі обставини, що мають значення для справи, та не вірно застосував норми матеріального і процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції посилався на те, що квартира не приватизована, рішення міської ради про передачу квартири у користування не приймалося, ордер на вселення в квартиру не видавався, договір найму або оренди не укладався, згода на її вселення власником житла не надавалася.
На думку суду, вона не відноситься до членів сім’ї наймача спірного житлового приміщення, тому безпідставно вселилася до спірної квартири, але вона була вселена за згодою наймача та членів його сім’ї відповідно до ст. 65 ЖК України.
ОСОБА_2, який одержав квартиру у користування на законних підставах, є чоловіком її двоюрідної сестри. 4 червня 2003 року виконком видав охоронне свідоцтво на строк до 20 травня 2006 року, у зв’язку з його виїздом разом з родиною для роботи по трудовому договору в Тюменську обл. РФ. З 18 травня 2005 року в спірній квартирі АДРЕСА_1 вона була зареєстрована за згодою наймача та членів його сім’ї.
11 квітня 2001 року вона придбала у власність іншу квартиру через Українську товарну біржу, але даний договір є недійсним, оскільки не був нотаріально посвідчений.
Правомірність її вселення в спірну квартиру була предметом судового розгляду по іншій справі, але суд при розгляді даної справи досліджував обставини її вселення.
ОСОБА_2 та члени його сім’ї не повернулися в броньоване житлове приміщення протягом 6 місяців після закінчення строку дії броні, тому вони зберігають право на спірне приміщення. Оскільки вони надали згоду на зміну умов договору найма, тому вважає, що є підстави для задоволення позову.
Представник позивачки ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги.
Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, та виконавчий комітет Краматорської міської ради подали заяви про розгляд справи за відсутності їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася з позовом до УЖКГ та виконкому Краматорської міської ради 07.07.2009 року, де виконком зазначений третьою особою. Ставила питання про визнання її наймачем квартири АДРЕСА_2 та зобов’язати УЖКГ Краматорської міської ради укласти з нею договір найму вказаного жилого приміщення та видати на її ім’я особистий рахунок. (а. с. 3 - 4)
Згідно довідці про склад сім’ї та реєстрацію від 30.06.2009 року наймачем зазначеної вище квартири є ОСОБА_2, окрім нього в квартирі були зареєстровані: його дружина - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_5 У зв’язку з виїздом за трудовим договором в м. Уренгой Тюменської області РФ вони були виписані, а квартира заброньована – останнє охоронне свідоцтво №6 від 04.06.2003 року на строк з 4 липня 2003 року по 20 травня 2006 року. ОСОБА_1 за згодою, наданою наймачем та членами його сім’ї, зареєстрована на спірній житловій площі з 18 травня 2005 року. (а. с. 5 – 9) Її реєстрація та право користування спірною квартирою були предметом розгляду в порядку цивільного та адміністративного судочинства. (а. с. 11 – 14, 51 - 53)
ОСОБА_2, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 направили до суду першої інстанції заяви про згоду на переоформлення договору найму спірної квартири на ім’я ОСОБА_1, але вони не були залучені до участі у справі. Договір найму, укладений з ОСОБА_2, не був розірваний в установленому законом порядку, тому за ним та його сім’єю, відповідно до ст. ст. 73, 76 ЖК України, зберігається право користування спірним жилим приміщенням.
Як встановлено частинами 1, 4, 5 статті 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Оскільки саме ОСОБА_2 є наймачем квартири, а позивачка оспорює його право та право членів сім’ї на спірну жилу площу, тому суд не залучивши до участі у справі останніх до участі у справі вирішив питання про їх права та обов’язки.
Згідно ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 постанові «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» №12 від 24 жовтня 2008 року, виходячи з повноважень суду апеляційної інстанції, визначених пунктом 5 частини першої статті 307 ЦПК, апеляційний суд може скасувати рішення суду першої інстанції з передачею справи на новий розгляд лише з підстав, вичерпно визначених у статті 311 ЦПК (вона розширеному тлумаченню не підлягає), за наявності яких рішення суду скасовується незалежно від правильності висновків суду та незалежно від того, чи посилаються учасники процесу на такі порушення (стаття 303 ЦПК). Зазначеними підставами можуть бути тільки такі: розгляд справи неповноважним суддею або складом суду; ухвалення судового рішення чи підписання його не тим суддею, який розглядав справу; розгляд справи за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання; вирішення судом питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі; розгляд судом не всіх вимог і цей недолік не був та не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення відповідно до статті 220 ЦПК; розгляд справи з порушенням правил виключної підсудності.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Таким чином, суд першої інстанції, вирішивши питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі, порушив норми процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені обставини є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд в іншому складі, оскільки суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 5, 311 ч. 1 п. 4, 314 ч. 1 п. 2, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 5 листопада 2009 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: