Справа 752/4005/20

провадження № 8/752/19/20

УХВАЛА

20.07.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

за участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в:

в провадженні суду перебувала справа за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини.

27.02.2020 року Голосіївським районним судом м. Києва, за заявою ОСОБА_2 , було видано судовий наказ, відповідно до якого стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи із ІНФОРМАЦІЯ_2 і до повноліття дитини. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 210 (двісті десять) грн. 20 коп.

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд судового рішення (судового наказу) від 27.02.2020 року, у зв`язку з нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви зазначено, що наявні нововиявлені обставини, які мають істотне значення, та не були враховані при видачі судового наказу. Зазначила, що між сторонами наявний спір про місце проживання дитини та із 18.02.2020 року вона не бачить сина та не знає де він перебуває. Вказує, що на час ухвалення судового наказу у даній справі, ОСОБА_2 не було повідомлено суд про наявність судового наказу від 17.02.2020 року у справі № 752/2947/20, яким було стягнуто аліменти на утримання сина із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Зазначена обставина, що між сторонами наявний спір щодо права вимоги стягнення аліментів на утримання дитини, не була відома суду на момент видачі наказу у даній справі та могла вплинути на юридичну оцінку обставин судом при видачі судового наказу. Вказані обставини є істотними та не були відомі суду при винесенні судового наказу, а відтак наявні підстави для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, його скасування та відмови у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_2 .

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення заяви про перегляд судового наказу заперечувала, вказала, що обставини, на які посилається заявник є надуманими, та стягував правомірног звернувся до суду із заявою, оскільки, дитина перебуває на його утриманні.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні просила заяву задовольнити з викладених в ній підстав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 423 ЦПК України).

Згідно із п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі

Для визначених у ч.ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України, нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі, спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно положень п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами", судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" встановлено, що скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.п.1, 2 ч.2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Пленум Верховного Суду України в п. 5 Постанови від 21 лютого 1981 року "Про перегляд судами у зв`язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" роз`яснив, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували під час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не міг знати заявник і суд. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ЦПК.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Зазначена права позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 р. № 263/2998/19.

Суд вважає, що зазначені заявником обставини не є істотними і не впливають на висновки суду, а надані заявником докази за своєю суттю не є доказами, якими підтверджуються нововиявлені обставини, зазначене не є нововиявленими обставинами та підставою для скасування судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини.

Як вбачається з матеріалів справи малолітня дитина сторін з лютого 2020 року проживає разом із батьком, що підтверджується, зокрема, актом обстеження умов проживання.

В свою чергу, заявниця в заяві та в ході розгляду справи не заперечувала факт того, що з 18.02.2020 року син разом із нею не проживає.

Крім того, в обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_2 , знаючи про існування судового наказу Голосіївського районного суду м. Києва від 17.02.2020 року у справі № 752/2947/20 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина, подав до суду 24.02.2020 року заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів із ОСОБА_1 , що свідчить про спір між сторонами щодо права вимоги стягнення аліментів, про який не було відомо суду.

Однак, слід зазначити про те, що доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 , подаючи 24.02.2020 року заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів із ОСОБА_1 , достеменно знав про наявність судового наказу від 17.02.2020 року у справі № 752/2947/20, заявником до заяви долучено не було, а наявна в матеріалах справи копія ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 22.06.2020 року у справі № 752/2947/20, якою було залишено в силі судовий наказ від 17.02.2020 року у справі № 752/2947/20, на час розгляду даної справи не набрала законної сили, та згідно даних автоматизованої системи документообігу суду оскаржується ОСОБА_2 в апеляційному порядку.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Інших доводів, які б могли вплинути на скасування судом за нововиявленими обставинами судового наказу від 27.02.2020 року, виданого Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/4005/20, заявником не наведено, та судом не встановлено.

Суд, ухвалюючи рішення (судовий наказ) про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та розглядаючи дану заяву про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами в першу чергу керувався інтересами дитини, яка має право на належне утримання та догляд зі сторони обох батьків.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд судового наказу від 27.02.2020 року за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 429 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 89, 160, 161, 170, 260, 354, 423-429 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, - відмовити.

Залишити в силі судовий наказ Голосіївського районного суду м. Києв від 27.02.2020 року у справі № 752/4005/20 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя Н.П. Чередніченко