ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                             

30.03.10                                                                                           Справа № 22/177 

 Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Гулик Н.,

 з участю представників:

від скаржників – не з”явилися,

від позивача – не з”явився,

 розглянув апеляційні скарги обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації»та товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Троя ЛТД», м.Івано-Франківськ

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2010 року, суддя Малєєва О.В., в справі за № 22/177

за позовом Калуської міської ради, м.Калуш

до відповідача-1 обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», м.Івано-Франківськ

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Троя ЛТД», м.Івано-Франківськ

про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку шляхом скасування реєстрації права власності на нерухоме майно,

 ВСТАНОВИВ:

 рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2010 року задоволено позов Калуської міської ради до обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації»про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку шляхом скасування реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов»язано усунути перешкоди у здійсненні права власності Калуської міської ради на земельну ділянку площею 0,0132 га по вул.Чорновола,4 в м.Калуш Івано-Франківської області - скасувати реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Троя ЛТД” на нерухоме майно - нежитлову будівлю №4 по вул.Чорновола (вул.Шахтарська) в м.Калуші (реєстраційний номер 14187035 від 20.03.2006р., номер запису 117 в книзі 10).

Рішення суду мотивоване тим, що договір купівлі-продажу павільйону “Пікнік” від 17.02.2001р. не є правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття ТзОВ “Троя ЛТД” права власності на об'єкт нерухомості, а тому відповідачем-1 безпідставно здійснено реєстрацію права власності на спірне майно, оскільки згідно п.3.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. N 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за N 157/6445 (в редакції станом на 20.03.2006р.), наявність таких обставин є підставою для відмови у реєстрації прав на нерухоме майно.

В задоволенні позову Калуської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Троя ЛТД" про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку шляхом скасування реєстрації права власності на нерухоме майно рішенням суду відмовлено, оскільки позовні вимоги не стосуються дій даного відповідача.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач-1) просить рішення суду першої інстанції частково скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, в зв”язку з порушенням місцевим судом норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що реєстрація права власності на спірне нерухоме майно здійснювалася відповідачем-1 у відповідності з вимогами п.1.3., п.1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно та не порушує прав та законних інтересів Калуської міської ради, оскільки відповідачем-2 подано всі необхідні документи для здійснення такої реєстрації.

Скаржник покликається на те, що спірне майно придбано відповідачем-2 за договором-купівлі продажу, а тому згідно п.3, п.4 ст.334 ЦК України, ст.210 ЦК України підлягає державній реєстрації, оскільки право власності на майно виникає у набувача майна з моменту такої реєстрації.

Скаржник не погоджується з висновком суду щодо віднесення спірного майна до тимчасових споруд, оскільки дане майно відноситься до капітальних споруд та підтверджується матеріалами первинної технічної інвентаризації, проведеної 17.02.1997 року, а також висновками судових будівельно-технічних експертиз №43/07-06 від 26.07.2006 року та №1333 від 21.08.2009 року. Скаржник покликається на те, що спірне майно знаходиться на бутобетонному фундаменті, а щодо малих архітектурних форм, про які йдеться в наказі від 13.10.2000 року №227 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, то їх ознакою є відсутність фундаменту.

Скаржник покликається на те, що довідка-характеристика на спірне майно не видавалася ОБТІ з тих причин, що продавець відчужував об»єкт нерухомого майна на підставі рішення Калуської міської ради від 24.02.1993 року, а тому міська рада не зверталася за замовленням про виготовлення цієї довідки і її відсутність не може свідчити про належність спірного майна до тимчасових споруд.

Скаржник вважає, що статус об»єкта спірного майна визначає не правовстановлюючий документ, а технічна інвентаризація, яка здійснювалася згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об»єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Держбуду України. 

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач-2) просить рішення суду першої інстанції частково скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з аналогічних підстав. Додатково скаржник зазначає, що правовстановлюючим документом набуття відповідачем-2 права власності на спірне нерухоме майно є договір купівлі-продажу від 17.02.2001 року, який є чинним, доказів про визнання його недійсним позивачем не подано, а тому цей договір є достатньою підставою для здійснення спірної реєстрації права власності на придбане за цим договором майно.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що спірне майно не належало та не належить до капітальних споруд, підтвердженням чого є рішення п»ятої сесії Калуської міської ради четвертого демократичного скликання від 28.11.2002 рку №141 про надання ТзОВ «Троя ЛТД»земельної ділянки на вул..Чорновола,4 площею 0,032 га терміном на три роки для реконструкції викупленого павільйону під магазин та рішення міськвиконкому №142 від 29.03.2002 року «Про перебудову викупленого павільйону на вул.Чорновола,4 під магазин». Позивач вказує на те, що ці рішення підтверджують намір відповідача-2 здійснити реконструкцію тимчасової споруди в капітальну, про що ним отримувалися відповідні дозволи, проте, ці наміри так і не були реалізовані, що свідчить про відсутність у відповідача-1 підстав для здійснення реєстрації права власності на спірне майно, яке не є нерухомим, а тому не підлягає реєстрації згідно вимог п.3.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

В судове засідання представники сторін на проголошення постанови не з"явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи завершити без їх участі за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін з їх участю на засіданні, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що рішення суду підлягає частковому скасуванню.

Судом встановлено, що між відділом приватизації та управління комунальним майном (продавець) та ТзОВ “Троя ЛТД” (покупець) 17.02.2001р. укладено договір купівлі-продажу павільйону по вул.Чорновола №4 в м.Калуші, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця проданий шляхом викупу павільйон, площею 78,9 кв.м., що належить власнику на підставі рішення Калуської міської ради від 24.02.1993р. “Про фонд комунального майна міста”, характеристика об'єкта приватизації знаходиться в інвентаризаційній справі, виготовленій станом на 17.02.1997р., право власності на приміщення переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору. В п.13.1. договору вказано, що договір вступає в силу з моменту нотаріального посвідчення і підлягає державній реєстрації в державних органах місцевої виконавчої влади протягом місяця з дня його нотаріального посвідчення.

          Договір від 17.02.2001р. посвідчено приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу Тихан О.М. та зареєстровано за №Д-373. Згідно повідомлення приватного нотаріуса Тихан О.М. №19/01-25 від 19.01.2010р. нотаріальне посвідчення договору здійснювалось на підставі таких документів: рішення Калуської міської ради від 24.02.1993р. “Про фонд комунального майна міста”, пунктом 1 якого затверджено перелік приміщень, які відносяться до комунального майна міста і в яких здійснюється торгівельне та побутове обслуговування населення (додаток№1); в додатку №1 до даного рішення під п.19 розділу П “Підприємства громадського харчування” відображено бар “Пікнік”, вул.Шахтарська; протоколу загальних зборів ТзОВ “Троя ЛТД”№4 від 05.09.2000р. про призначення директора та №5 від 10.10.2000р. про придбання павільйону “Пікнік” по вул.Шахтарській; листа Івано-Франківського ОБТІ №35 від 05.02.2001р.; рішення виконавчого комітету Калуської міської ради №176 від 29.08.1996р. про затвердження змін та надання нової нумерації житловим будинкам та підприємствам, яким адреса павільйону по вул.Шахтарській без номера змінена на вул.Шахтарська,4; рішення Калуської міської ради №392 від 31.10.2000р., яким включено в перелік об'єктів приватизації шляхом викупу нежитлове приміщення —павільйон за адресою м.Калуш, вул. Чорновола,6, покупець —ТзОВ “Троя ЛТД”; наказів відділу приватизації та управління комунальним майном міста Калуша №39 від 20.11.2000р. про приватизацію павільйону по вул.Чорновола,4 способом викупу орендарем —ТзОВ “Троя ЛТД”, №48 від 25.12.2000р. - про затвердження звіту про експертну оцінку даного майна в сумі 6090 грн., висновку з експертної оцінки вказаного майна, паспорта-сертифіката об'єкта експертної оцінки.

Передача придбаного майна відбулась за актом передачі комунального майна від 19.02.2001р.

Договір є чинним, ніким не оспорений та відповідає вимогам діючого законодавства на час укладення. За змістом цього договору не вбачається, що відповідач-2 придбав тимчасову споруду. 

Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради №142 від 29.03.2002р. ТзОВ “Троя ЛТД” надано дозвіл на проектно-вишукувальні роботи для перебудови викупленого торгового павільйону на вул.Чорновола, 4 під магазин та на оформлення відводу земельної ділянки в установленому порядку.

Рішенням Калуської міської ради №141 від 28.11.2002р. затверджено проект відведення земельної ділянки ТзОВ “Троя ЛТД”, надано даній особі земельну ділянку, загальною площею 0,0132га, за рахунок земель запасу для перебудови викупленого торгового павільйону під магазин строком на три роки, зобов'язано укласти договір оренди землі. Такий договір оренди землі укладено 27.01.2003р., термін його дії визначено до 28.11.2005р. Згідно пояснень представників сторін, даний договір оренди землі в установленому порядку поновлений не був і припинив свою дію, а ТзОВ “Троя ЛТД” не здійснило перебудову павільйону під магазин. Сам факт видачі компетентним органом відповідних дозволів на реконструкції будівлі не свідчить про те, що об»єктом купівлі-продажу була тимчасова споруда.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2006р. ТзОВ фірма “Троя ЛТД”, як власник споруди, звернулось із заявою в ОБТІ про проведення поточної інвентаризації вказаного павільйону та із заявою №858 від 17.03.2006р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Додатком до вказаної заяви №858 від 17.03.2006р. зазначено техпаспорт, договір, лист.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10134863 від 20.03.2006р. Івано-Франківським ОБТІ зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою: Івано-Франківська області, м.Калуш, вул.Чорновола (вул.Шахтарська), буд.4, за ТзОВ фірма “Троя ЛТД” на підставі договору купівлі-продажу Д-353 від 17.02.2001р., реєстраційний номер 14187035 від 20.03.2006р., номер запису 117 в книзі 10. 

На підставі вищевикладених доказів Івано-Франківським ОБТІ правомірно проведено реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за належним власником –відповідачем-2. Позивачем не наведено та апеляційним судом не встановлено доказів для висновку, що даний об»єкт нерухомого майна на підлягав державній реєстрації.

Згідно ст.13 Конституції України земля, яка знаходиться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею є земельними відносинами, які регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст.2, ст.3 ЗК України). 

Згідно ст.12 ЗК України, ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” розпорядження землями територіальних громад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад, а згідно ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. 

Оскільки Калуська міська рада здійснює повноваження власника земель на території міста Калуша, а розміщення павільйону “Пікнік”, який був придбаний ТзОВ “Троя ЛТД” за договором купівлі-продажу від 17.02.2001р., впливає на можливість реалізації Калуською міською радою прав власника земельної ділянки, загальною площею 0,0132га, на якій даний об'єкт розташований, позивач звернувся з даним позовом про усунення перешкод у здійсненні цього права. При цьому, позивач покликається на належність павільйону “Пікнік” до тимчасових споруд, що дає право останньому вимагати перенесення або знесення даного об'єкта внаслідок припинення договору оренди землі, в той час як реєстрація права власності на споруду як на об'єкт нерухомого майна змінює земельні відносини сторін.

Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. N 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за N 157/6445 (в редакції станом на 20.03.2006р.) державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, а згідно п.1.6 вказаного положення реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.

Згідно додатку №1 до даного Тимчасового положення до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, відносяться договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно.

Станом на 17.02.2001 р. діяла Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.98 N121 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.06.1998р. за N 399/2839. В п.1.4.-1.7. даної Інструкції визначено, що державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України; державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації; державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності; реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів за рахунок коштів власників нерухомого майна. В додатку №1 до даної Інструкції наведено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, додатком до заяви №858 від 17.03.2006р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно ТзОВ фірма “Троя ЛТД” зазначено правовстановлюючий документ, техпаспорт, договір, лист.

Зміст договору купівлі-продажу павільйону “Пікнік” від 17.02.2001р. та документи, на підставі яких він укладався, свідчать про те, що предметом договору був об'єкт нерухомого майна, оскільки продавцем подавались належні правовстановлюючі документи.

Зокрема, на час укладення вказаного договору купівлі-продажу павільйону “Пікнік” від 17.02.2001р. в п.27 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України №18/5 від 14.06.1994р. та зареєстрованої в Мінюсті України 07.07.1994р. за №152/361, передбачено, що нотаріуси посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму; відповідно до чинного законодавства обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання) жилого будинку, іншого нерухомого майна (статті 227, 242, 244, 426 Цивільного кодексу); за бажанням сторін посвідчуються й інші угоди, для яких законодавством не встановлено обов'язкової нотаріальної форми. В п.30 даної Інструкції визначено, що угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється; такі документи нотаріус приймає лише при наявності на них запису про реєстрацію.

З матеріалів інвентарної справи №5099 на павільйон “Пікнік” вбачається, що первинно право власності на даний об»єкт зареєстровано за ТзОВ фірма “Троя ЛТД” на підставі договору купівлі-продажу №Д-353 від 17.02.2001 р. Згідно опису інвентаризаційної справи інвентаризація об'єкта проводилась 17.02.1997 р., 20.03.2006 р., в технічному описі конструктивних елементів споруди зазначено наявність бутобетонного фундаменту. 

З огляду на викладене, положення п.13.1. даного договору визначають статус вказаного павільйону як об'єкта нерухомого майна. Таким чином, договір купівлі-продажу павільйону “Пікнік” від 17.02.2001р. є правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття ТзОВ “Троя ЛТД” права власності на об'єкт нерухомості.

Висновок місцевого суду про неможливість встановлення предмету договору купівлі-продажу як нерухомого майна, оскільки відсутні дані попередньої реєстрації права власності, відсутні посилання на реєстрацію та наявність правовстановлюючих документів продавця, довідки-характеристики чи витягу з реєстру прав власності, є помилковим та спростовується вищевказаними доказами. Щодо довідки-характеристики, то така на спірне майно не видавалася ОБТІ з тих причин, що продавець відчужував об»єкт нерухомого майна на підставі рішення Калуської міської ради від 24.02.1993 року, а тому міська рада не зверталася за замовленням про виготовлення цієї довідки і її відсутність не може свідчити про належність спірного майна до тимчасових споруд.

Факт належності спірної споруди до капітальних підтверджується також висновком №43/07-06 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної по цивільній справі №2-244/2006 за позовом Боднар Марії Василівни до ТзОВ “Троя ЛТД” про усунення загрози майну. А згідно висновку експерта Львівського НДІ судових експертиз №1333 від 21.08.2009р., складеного по справі за позовом виконкому Калуської міської ради до Івано-Франківського ОБТІ про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно —нежитлову будівлю№4 по вул.Чорновола в м.Калуші, за результатами візуального обстеження дана нежитлова будівля є пов'язана фундаментом із землею і будь-яке переміщення її в просторі без руйнування неможливе. Зі змісту визначення малих архітектурних форм, зазначених в наказі від 13.10.2000 року №227 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, їх ознакою вбачається відсутність фундаменту. Встановлені обставини по справі узгоджуються із проведеними висновками експертних досліджень, за змістом яких споруда не відноситься до малих архітектурних форм, а тому ці висновки приймаються до уваги судом як належні докази, що узгоджуються з іншими матеріалами справи.

З наведеного апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог Калуської міської ради до обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації»про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку шляхом скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, а тому в їх задоволенні слід відмовити, скасувавши рішення місцевого суду в цій частині.

Щодо покликання відповідачів на пропуск позивачем строку позовної давності, то зі змісту ст.ст.256,257 ЦК України випливає, що правові наслідки спливу строку позовної давності можуть застосовуватися лише у випадках, коли доведено існування самого суб'єктивного цивільного права і факт його порушення. Якщо при розгляді справи встановлено, що у позивача немає суб'єктивного права, про захист якого він просить, або ж воно не порушувалося чи не оспорювалося, суд повинен відмовити у позові не через пропущення строку позовної давності, а за безпідставністю матеріально-правової вимоги., що має місце в даних спірних правовідносинах.

Щодо позовних вимог Калуської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Троя ЛТД" про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку шляхом скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, то місцевим судом підставно відмовлено в їх задоволенні, оскільки позовні вимоги не стосуються дій даного відповідача.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає частковому скасуванню, а апеляційні скарги відповідачів – задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача на користь відповідачів належить стягнути понесені скаржниками витрати в розмірі по 42,5 грн. державного мита за апеляційне провадження. 

 Керуючись ст.ст.99,103-105 ГПК України, суд, 

 

постановив:

 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2010 року в справі за номером 22/177 –частково скасувати, а апеляційні скарги обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» та товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Троя ЛТД»–задоволити.

В задоволенні позовних вимог Калуської міської ради до обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації»про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку шляхом скасування реєстрації права власності на нерухоме майно відмовити.

В решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2010 року залишити без змін.

Стягнути з Калуської міської ради (вул. Франка, 1, м.Калуш, 77300, код ЄДРПОУ 33578261) на користь обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» (вул.Дністровська, 49, м.Івано - Франківськ, 76019, код ЄДРПОУ 03346064) 42.5 грн. державного мита за апеляційне провадження.

Стягнути з Калуської міської ради (вул. Франка, 1, м.Калуш, 77300, код ЄДРПОУ 33578261) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Троя ЛТД»(77300, м.Калуш, вул.Артемівського,30) 42.5 грн. державного мита за апеляційне провадження.

Накази видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку. 

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

 Головуючий -суддя: С.М.Бойко

 Судді: Т.Б.Бонк

 

Р.І.Марко