Справа 2-97/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16  березня  2010  року

                               Костопільський  районний  суд  Рівненської  області

в складі : головуючого-судді  Олійника П.В.

                  при  секретарі  Панчук М.В.            

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Костопіль  цивільну  справу  за позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2,  третя  особа фермерське  господарство  «Ватутіна»,  про  визнання  договору  недійсним,

  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

    Позивач  звернулася  в  суд  з  позовом  до  відповідача  про  визнання  недійсним  договору  купівлі-продажу  34/100  частини  корівника:  приміщень 3-10  та  частини приміщення  2  загальною  площею  605,1 кв.м.,  що  знаходиться  по  вул.Колгоспна  1-а  в с.Трубиці  Костопільського  району.

    В  обґрунтування  своїх  вимог  покликається  на  те,  що  помилилася  щодо  предмету продажу,  оскільки  вважала,  що  продає  належну  їй  іншу  частину  приміщення  корівника. Продана  частина  корівника  не  була  виділена  із  спільної  часткової  власності  з  вказівкою  конкретних  приміщень.  В  зв’язку  з  укладенням  договору  купівлі-продажу 34/100  частини  корівника  були  порушені  права  іншого  співвласника,  який  згідно  ст.362 ЦК  України  мав  переважне  право  на  купівлю  частки  в  спільній  частковій  власності.

    В  судовому  засіданні  позивач  та  її  представник  позов  підтримали  повністю  та  по аналогічних  мотивах.  Просять  позов  задоволити.

    Відповідач  позов  не  визнав  та  пояснив,  що  позивач  не  помилилася  в  предметі продажу  і  при  попередній  домовленості  про  купівлю  частини  корівника  сама показувала  йому  та  його  дружині,  яка  саме  частина  приміщення  продається.  Про  намір відповідача  придбати  частину  корівника  було  відомо  керівнику  фермерського господарства  «Ватутіна»,  яке  є  співвласником  частини  корівника.  Просить  в  задоволенні  позову  відмовити.

    Представник  третьої  особи  фермерського  господарства  «Ватутіна»  в  судове  засідання не  з’явився,  про  час  і  місце  розгляду  справи  був  повідомлений  вчасно  та  належним чином.

    Суд,  заслухавши  пояснення  сторін,  з’ясувавши  обставини  та  дослідивши  матеріали  справи,  приходить  до  висновку,  що  позов  не  підлягає  до  задоволення.

    В  судовому  засіданні  встановлено,  що  18  березня  2009  року  між  позивачем  і відповідачем  був  укладений  договір  купівлі-продажу  34/100  частини  корівника: приміщень  3-10  та  частини  приміщення  2  загальною  площею  605,1 кв.м.,  що знаходиться  по  вул.Колгоспна  1-а  в  с.Трубиці  Костопільського  району.

    Відповідно  до  ч.3  ст.215  ЦК  України  якщо  недійсність  правочину  прямо  не встановлена  законом,  але  одна  із  сторін  або  інша  заінтересована  особа  заперечує  його дійсність  на  підставах,  встановлених  законом,  такий  правочин  може  бути  визнаний судом  недійсним  (  оспорюваний  правочин  ).

    Статтею  229  ЦК  України  передбачено,  що  якщо  особа,  яка  вчинила  правочин, помилилася  щодо  обставин,  які  мають  істотне  значення,  такий  правочин  може  бути визнаний  судом  недійсним.  Істотне  значення  має  помилка  щодо  природи  правочину, прав  та  обов’язків  сторін,  таких  властивостей  і  якостей  речі,  які  значно  знижують  її цінність  або  можливість  використання  за  цільовим  призначенням.  Визнання  правочинів недійсними  з  підстав,  передбачених  ст.229  ЦК  України,  має  місце  у  випадку,  якщо в оля  особи  до  вчинення  правочину  і  результат  правочину  не  узгоджуються.  Обставини, щодо  яких  помилилася  сторона  правочину,  мають  існувати  або,  навпаки,  бути відсутніми  саме  на  момент  вчинення  правочину.  Сторона  на  підтвердження  своїх  вимог  про  визнання  правочину  недійсним  повинна  довести,  що  така  помилка  насправді мала  місце,  тобто  надати  докази,  які  б  свідчили  про  її  помилку  щодо  істотних обставин  правочину.

    Суд  вважає,  що  позивачем  не  надано  жодних  доказів  на  підтвердження  того,  що вона  помилялася  щодо  предмету  договору  купівлі-продажу.  Разом  з  тим  з  договору купівлі-продажу  від  18  березня  2009  року  та  технічної  документації  на  об’єкт  купівлі-продажу  вбачається,  що  воля  позивача  була  направлена  саме  на  відчуження  34/100 частини корівника 605,1 кв.м., що знаходиться по вул.Колгоспна 1-а в с.Трубиці Костопільського  району.  Позивачем  не  спростоване  твердження  відповідача  про  те,  що вона  сама  показувала  ту  частину  приміщення,  яка  відчужувалася.

    П омилка  внаслідок  власного  недбальства  чи  незнання  закону  однією  зі  сторін  не  є підставою  для  визнання  правочину  недійсним.

    На  думку  суду,  не  заслуговує  на  увагу  покликання  позивача  на  порушення  вимог  ст.362  ЦК  України,  оскільки  дана  обставина  не  має  значення  для  визнання  недійсним правочину,  вчиненого  внаслідок  помилки.

    За  таких  обставин  суд  вважає,  що  позивачем  не  доведено,  що  при  укладенні договору  купівлі-продажу  вона  помилилася  в  предметі  продажу,  а  тому  в  задоволенні позову  необхідно  відмовити.

    Згідно  ч.6  ст.154  ЦПК  України  суд  також  скасовує  заходи  забезпечення  позову, застосовані  ухвалою  Костопільського  районного  суду  від  3  липня  2009  року.

На  підставі  наведеного  та  керуючись  ст.10, 60, 212  ЦПК  України,  ст.215,  229 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

    Відмовити  в  задоволенні  позову  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2,  третя  особа  фермерське  господарство  «Ватутіна»,  про  визнання  договору недійсним.

    Скасувати  заходи  забезпечення  позову,  застосовані  ухвалою  Костопільського районного  суду  від  3  липня  2009  року.

    Рішення  може  бути  оскаржене  до  апеляційного  суду  Рівненської області через  Костопільський  районний  суд  шляхом  подання  заяви  про апеляційне  оскарження  протягом  десяти  днів  з  дня  його  проголошення.  Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної  сили  після  розгляду  справи  апеляційним  судом.

    СУДДЯ :