Дата документу 05.08.2020 Справа № 316/1127/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/807/916/20 Головуючий в 1-й інстанції – Задорожко Д.А.

Єдиний унікальний № 316/1127/17

Категорія – ст. 115 ч. 1, 15 ч.2, 194 ч.2 КК України Доповідач в 2-й інстанції – Білоконев В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року                                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі суддів:

головуючого Білоконева В.М.,

суддів Рассуждай В.Я., Тютюник М.С.,

при секретарі Дротянко С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, в режимі відео конференції матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017080160000634, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Дніпровка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, маючого дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України;

за участю прокурора Ящука К.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Усової О.В.,

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок колегії суддів Василівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року,

в с т а н о в и л а:

в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 , вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, занадто суворим та несправедливим, як в частині покарання у вигляді позбавлення волі так і в частині матеріальної та моральної шкоди. В справі є багато помилок, порушень та неправомірних дій з боку органів поліції та прокуратури. Просить скасувати вирок суду, направити справу на досудове розслідування.

В доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_1 посилаючись на пом`якшуючи обставини, такі, як те, що він немає судимостей, старанно працював, має сім`ю, дружину та малолітніх дітей, ще раз зауважує, що свою фактичну вину та причетність до смерті потерпілого по справі та до пожежі на місці події він визнає, більш того він сам правдиво розповів про це в своєму щиросердному визнанні в поліції. Але він не визнає в умисному вбивстві та спричиненні шкоди в особо крупних розмірах та вважає їх невірно сформульованими та недоказаними проведеним слідством та судовим розглядом. Зауважує, що є грубі порушення та неспівпадіння дат проведення слідчих дій, показів свідків та експертів. Таким чином є підставі для скасування та зміни вироку, додаткового розслідування за фактом неякісного розслідування та висновків досудового слідства. Як результат невідповідність висновків суду, які викладені в вироку фактичним обставинам справи; однобічність та неповнота дізнання, досудового та судового слідства, суттєві порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, який раніше не судимий, вину свою визнав, оказував всіляку допомогу слідству. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Крім того, вважає, що не були допитані важливі свідки, не проведені обов`язкові експертизи, не перевірялася його версія щодо скоєного та його щиросердне визнання вини, все було засновано лише на припущеннях. При частковому ознайомленні зі справою він звернув увагу на суттєві порушення та неправду, невідповідність дат проведення слідчих дій, їх зміст, фактичні обставини та обставини справи, немає відомостей про його фактичне затримання, щиросердне визнання в тому, що скоїлося, особисто виданих речових доказів причетних до скоєння злочину, в той же час є велика кількість процесуальних документів щодо яких його не сповістили, чим грубо порушили його права, є скарга на дії прокурора, який не проявив зацікавленості до нього, не було враховано низку пом`якшуючих його провину обставин.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: захисника та обвинуваченого, у тому числі і в останньому слові, які просили задовольнити апеляційну скаргу останнього, прокурора, який просив судове рішення залишити без змін; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Вироком колегії суддів Василівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115 та ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України, призначивши йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України – у виді 10-ти (десяти) років позбавлення; за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України – у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_1  покарання у виді 10-ти (десяти) років позбавлення волі. Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання законної сили вироку  суду залишити  без змін – у виді тримання  під вартою. Строк відбуття покарання відраховувати з 13 лютого 2020 року. Зараховано ОСОБА_1  у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 03 травня 2017 року до 03 червня 2019 року включно та з 05 червня 2019 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3  задоволено частково. Стягнуто з  ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3  42 740 грн. в якості матеріальної шкоди та 150 000 грн. в якості моральної шкоди, а також 5 200, в якості витрат на правничу допомогу адвоката, а всього, 197 940 (сто дев`яносто сім тисяч дев`ятсот сорок) грн. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Провадження за цивільним позовом  ОСОБА_4 до  ОСОБА_1 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, закрито у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 . Стягнуто з  ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судових трасологічних експертиз від 08 червня та 28 липня 2017 року в загальному розмірі 1 360 грн. 70 коп., судових експертиз матеріалів, речовин, та виробів від 13 та 21 червня 2017 року в загальному розмірі 2 102 грн. 90 коп., судової біологічної експертизи від 27 липня 2017 року в розмірі 4 461 грн. 60 коп., судової психологічної експертизи від 12 червня 2017 року в розмірі 3 466 грн. 40 коп., судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 1 500 грн., а всього, витрати в розмірі 12 891 грн. 60 коп. Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку, 01 травня 2017 року, у період часу з 19 годин 30 хвилин до 19 годин 50 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_3 , діючи умисно, через неприязні відносини, які склалися на ґрунті раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час спільного вживання спиртних напоїв, маючи умисел на вбивство останнього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс множинні удари кулаками рук та взутими ногами в область голови, шиї та тулубу ОСОБА_5 , спричинивши останньому, згідно висновку судової медичної експертизи № 135 від 20 червня 2017 року: синець в підщелепній області праворуч, перелом правого великого рога, під`язикової кістки, крововиливи в м`які тканини в області переломів, крововилив в корні язика, крововилив в передній поздовжній зв`язці, які не перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, і у живих осіб кваліфікуються за результатом, але не менше як легкі тілесні ушкодження, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я; крововиливи по задній поверхні грудної клітини, які не перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, і у живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень; відкриту проникаючу черепно-мозкову травму у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа з ушкодженням твердої мозкової оболонки з субарахноїдальним крововиливом, багатоуламковий перелом кісток лицевого черепа, що призвели в своїй течії набряком набуханням головного мозку, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження і перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті, від яких настала смерть ОСОБА_5 на місці.

Крім цього, після вчинення умисного вбивства ОСОБА_6 , не зупиняючись на досягнутому та продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 , приблизно у період часу з 19 годин 50 хвилин до 20 годин 00 хвилин 01 травня 2017 року, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи намір на умисне пошкодження чужого майна у великих розмірах, шляхом підпалу, здійснив підпал дивану, що знаходився у залі зазначеної квартири, після чого здійснив підпал кухонного рушника, яке кинув на дерев`яну тумбочку, що знаходилася на кухні зазначеної квартири та залишив місце злочину, тим самим вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця - умисного пошкодження чужого майна, у великих розмірах, а саме квартири АДРЕСА_3 , вартість якої згідно висновку експерта №3-54 від 28.07.2017, складає 420 000 гривень, шляхом підпалу, але злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки пожежа була своєчасно виявлена сусідами та ліквідована працівниками Державної пожежно-рятувальної частини №13 Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Запорізькій області, однак в результаті дії вогню було пошкоджено майно ОСОБА_3 , а саме підлога, стіни та стеля квартири, тим самим ОСОБА_1 спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 32 500 гривень, згідно висновку експерта №3-54 від 28.07.2017.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про недоведеність його вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України, є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Висновки суду першої інстанції про наявність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних злочинів за вказаними у вироку обставинами, підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:

-  показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3 про те, що вона є матір`ю загиблого ОСОБА_5 01 травня 2017 року їй зателефонувала її колишня невістка, ОСОБА_7 , та повідомила, що в належній їй квартирі АДРЕСА_3 , пожежа, вони разом з чоловіком приблизно о 20 год. 30 хв. приїхали за вказаною адресою, на місці події вже були пожежні рятувальники, які повідомили, що в квартирі знаходиться загибла особа, наступного ранку вони зайшли до квартири та виявили, що внаслідок пожежі було пошкоджено телевізор, кондиціонер, люстру та інші предмети, на кухонній стільниці лежав рушник, який був змащений якоюсь рідиною, а сама стільниця була підпалена, в зальній кімнаті згорів м`який куток, наполягала на призначенні обвинуваченому найбільш суворого покарання;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 про те, що він працює на посаді начальника-чергового зміни 1-го Державного пожежно-рятувального загону міста Енергодар та 01 травня 2017 року він перебував на чергуванні. О 20 год. 18 хв. надійшло повідомлення, що йде дим з квартири першого поверху по АДРЕСА_4 , прибувши на місці події, встановлено, що в квартирі першого поверху було відчинене одне вікно, після чого два пожежних зайшли через вікно до приміщенні кухні вказаної квартири, після гасіння пожежі було виявлено тіло чоловіка без ознак життя, вказана квартира була двокімнатною, осередком пожежі був диван, який знаходився в кімнаті, в кухні на стільниці тліла ганчірка, вхідні двері квартири були закриті, труп чоловіка знаходився в залі на долівці, обличчям догори, на лобі була вм`ятина;

-  показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 про те, що він перебуває з ОСОБА_1 в товариських відносинах, 01 травня 2017 року він, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вживали спиртні напої – пиво та горілку, після чого пішли до ОСОБА_11 додому, де продовжили вживати спиртні напої, приблизно о 15 год. 30 хвилин він пішов додому, а ОСОБА_11 та ОСОБА_10 залишилися, цього ж дня, приблизно о 23-й годині він зустрів ОСОБА_1 , який повідомив йому, що він вбив людину;

-  показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 про те, що в один із днів, рік точно не пам`ятає, о 22 год. 38 хв. їй зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що вбив людину, однак вона не надала цьому уваги, в цей же день до неї додому прийшов ОСОБА_13 , з яким був ОСОБА_11 , при цьому останній залишився на сходовій клітинці, пробувши там приблизно 10 хвилин ОСОБА_13 і ОСОБА_11 пішли;

-  показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що 01 травня 2017 року він, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 сиділи відпочивали в дворі будинку АДРЕСА_4 місті Енергодар, приблизно о 20-й годині він помітив, що з вікна квартири, розташованої на 1-му поверсі, йде дим, вони викликали пожежних, він також помітив, що під вікном кухні вказаної квартири знаходився чоловік, худої статури, який обтрусився та пішов в бік від під`їзду;

-  показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 про те, що 01 травня 2017 року він, ОСОБА_18 та ОСОБА_16 сиділи відпочивали в дворі будинку АДРЕСА_4 Курчатова в місті Енергодар. Потім він почув ніби плескіт та помітив, що під вікном вказаної квартири знаходився чоловік, худої статури, ростом приблизно 175 см., русявого кольору волосся, який пішов в бік від під`їзду, приблизно хвилин через 20 він помітив дим з квартири 1-го поверху та почали стукати в двері квартири, однак ніхто не відкривав, після цього ОСОБА_16 викликала пожежних рятувальників;

-   протоколом огляду місця події від 02 травня 2017 року, зі стенограмою до нього, яким оглянуто квартиру АДРЕСА_3 . На клітинковому порозі першого поверху, напроти дверей, виявлено ручку «г-образної» форми, яка знаходиться паралельно від дверей квартири АДРЕСА_5 на відстані приблизно 33, 5 см. від дверей вказаної квартири та 65 см. від порогу АДРЕСА_6 ; металева ручка, розташована на відстані 72 см. від металевої ручки № 1 та на відстані 4 см. від порогу квартири АДРЕСА_6 та від нижньої бетонної ступені, яка веде на другий поверх, на відстані 52 см. Було виявлено та вилучено: з приміщення № АДРЕСА_7 (кухні) - недопалок з фільтром жовтого кольору у попільниці чорного кольору; у раковині рушник зі слідами горіння, фрагмент ковдри з дивану, виріз шпалери з нашаруванням РБК зі стіни з приміщення АДРЕСА_8 , виріз з нашаруванням РБК з місця сидіння зі стільця з приміщення № 3, мікрочастки зі сутулу у приміщення № 3 та інші предмети та об`єкти. Було виявлено труп ОСОБА_5 з ознаками насильницької смерті (т. № 4, а.п.1-54);

-  протоколом огляду місця події від 02 травня 2017 року, зі стенограмою, згідно якого оглянуто приміщення квартири АДРЕСА_9 . Під час огляду ванної кімнати квартири виявлено та вилучено джинси сірого кольору, на нижній поверхні яких маються багаточисленні нашарування РБК,кофта чорного кольору «Sports», на поверхні якої маються нашарування РБК (т. № 4, а.п. 58-74);

-   протоколом огляду трупу від 03 травня 2017 року, зі стенограмою, згідно якого оглянуто труп ОСОБА_6 . Оглядом встановлено, що в скроневій області справа субароахноїдальний крововилив. На межі тім`яно-потиличної області справа в м`яких тканинах крововилив розміром 5х6 см., в потиличній області справа крововилив розміром 3х4 см. В скроневій області зліва крововилив розміром 6х7 см., мається перелом поперечної основи лобної кістки від правого та лівого лобного шва через «турецьке» сідло довжиною 10,5 см., в області перенісся горизонтальна рана 3,5х2 см. в глибині якою проглядаються кістки черепу; мається перелом верхньої щелепи, перелом правої та лівої виличної кістки, перелом спинки носа. На лівій ступні, кисті пошкодження полум`ям. Також виявлено перелом кісток правої та лівої орбіти очей, садна на носі та щоковій області з правого боку, в підщелепній області зліва крововилив овальної форми 3х4 см., в орбітальній області зліва та з правого боків крововиливи, крововилив в тонус язика та зліва в основі розміром 8х4 см., перелом правого рогу доязикової кістки та крововилив у вказаній області розміром 1,5х1 см., крововилив по передпоздовжній зв`язці в проекції 2-6 хребців, крововилив в області щитовидного хряща зліва розміром 4,5х3 см., крововилив в м`яких тканинах спини в проекції 12 грудного хребця розміром 4х2 см., вертикальний крововилив в м`яких тканинах з правого боку грудної клітини в проекції 4 та 6 ребер по задньопахвові й лінії. Причиною смерті став набряк головного мозку, численні переломи кісток та склепіння черепа, відкрита черепно-мозкова травма. В ході огляду вилучені предмети одягу ОСОБА_5 та біологічні зразки (т. № 4, а.к.п. 77-86);

- протоколом огляду предмета від 21 липня 2017 року, яким оглянуто диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться записи з камер відеоспостереження, встановлених на будівлі галереї «Арт Блок» за адресою: Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Курчатова, 15. Під час дослідження файлів встановлено, що на 19:09:10 годині відеозапису, зі сторони будинку АДРЕСА_10 з`являються ОСОБА_1 , вдягнутий в червону олімпійку, та ОСОБА_5 , вдягнутий в полосату кофту, які прямують до банкомату, розташованого на вулиці в стіні одноповерхового будівлі магазину «Елен» по вулиці Воїнів Інтернаціоналістів, біля якого вони знаходяться на протязі всього відеозапису. До 19:12:15 години ОСОБА_5 та ОСОБА_1 знаходяться біля самого банкомату, потім деякий час стоять біля будівлі магазину «Елен» та о 19:13:05 годині по вулиці Курчатова направилися в бік будівлі 26. До 20:02:38 години ОСОБА_1 фіксується камерою відеоспостереження, коли він прямує зі сторони будинку АДРЕСА_11 . Також на протязі всього відеозапису з камери спостереження, який розпочинається о 19:13:14 годин 01.05.2017, фіксуються ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які прямують зі сторони будинку АДРЕСА_12 ( АДРЕСА_13 , а.п. 89-105);

-  протоколом огляду предмета від 22 липня 2017 року, яким оглянуто диск для лазерних систем зчитування, на якому містилися записи з камер відеоспостереження з крамниці «Елен», встановлено, що о 16:37 годині 01.05.2017 ОСОБА_5 , який одягнутий в полосату кофту та ОСОБА_9 , який одягнений в сіро-зелену футболку, знаходилися в приміщенні магазину, де ОСОБА_5 придбав дві скляні пляшки пива та розплатився за допомогою банківської картки, пляшки до рук взяв ОСОБА_9 , після чого вони вийшли з магазину (т. № 4, а.п. 107-109);

-  актом про пожежу від 01 травня 2017 року, згідно якого, о 20 год. 18 хв. до підрозділу ДПРЧ-13 від Павлової надійшло повідомлення про пожежу в квартирі АДРЕСА_3 . Пожежу ліквідовано о 21 год. 15 хв. Внаслідок пожежі знищено диван, кондиціонер, настільну лампу, облицювання стелі та стін біля дивану на площі 4 м.2. Виявлено загиблим на місці пожежі ОСОБА_6 . Причиною пожежі визначено підпал невстановленою особою (т. № 1, а.п. 116);

-  висновком з встановлення причин пожежі, яка виникла 01 травня 2017 року в квартирі АДРЕСА_3 , згідно якого, найбільш ймовірною причиною пожежі є підпал невстановленою особою з метою приховання вбивства. Вказано, що з огляду місця події встановлено, що в квартирі два осередки виникнення пожежі, в приміщенні спальні знайдено тіло чоловіка без ознак життя (т. № 4, а.п. 117-118);

- висновком судово-медичного експерта № 135 від 20 червня 2017 року, згідно якого, смерть ОСОБА_5 настала в результаті відкритої проникаючої черепно-мозкової травми у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа з ушкодженням твердої мозкової оболонки з субарахноїдальним крововиливом, багатоуламкового перелому кісток лицевого черепа, що призвели в своїй течії набряком набуханням головного мозку. Це підтверджується ранами, саднами, крововиливами в область голови, крововиливом в м`які тканини голови, субарахноїдальним крововиливом, переломом кісток склепіння та основи черепа з ушкодженням твердої мозкової оболонки, багатоуламковим переломом кісток носа, кісток верхньої щелепи з правого та лівого боків, субарахноїдальним крововиливом. Дані пошкодження кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження і перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_6 .Вказані пошкодження утворилися від багаторазового впливу тупого предмету в область голови, що підтверджується переломом кісток склепіння та основи черепа, переломом кісток носа, верхньої щелепи, крововиливами, саднами, раною в область голови, субарахноїдальним крововиливом. При експертизі трупу виявлені пошкодження: крововилив в підщелепній області праворуч, перелом правого великого рогу, під`язикової кістки, крововиливи в м`які тканини в області переломів, крововилив в корні язика, крововилив в передній поздовжній зв`язці, які утворилися від дії тупого твердого предмету в область шиї, що не виключає можливість їх утворення від ударів руками, взутими ногами або другими тупими твердими предметами та утворилися незадовго до настання смерті та не перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, і у живих осіб кваліфікуються за результатом, але не менше як легкі тілесні ушкодження, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я. Крововиливи по задній поверхні грудної клітини, які утворилися від дії тупого твердого предмету в область задньої поверхні грудної клітини, що не виключає можливість їх утворення від багаторазових травмуючи впливів тупого твердого предмету, а також при падінні на спину. Вказані пошкодження утворилися незадовго до настання смерті та не перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, і у живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Розові ділянки на тильній поверхні правої кисті, в проекції передньої черевної стінки, скоріше за все, утворилися від дії термічного впливу полум`я та не перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті та у живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Усі пошкодження спричинені в короткий проміжок часу. Колотих, колото-різаних, рубаних пошкоджень та слідів металізації не виявлено. Спричинення виявлених пошкоджень власною рукою виключається. Пошкоджень на одязі не виявлено. Пошкодження у ОСОБА_5 утворилися від неодноразової дії тупого твердого предмету (в динаміці), тому положення потерпілого та нападника в момент спричинення пошкоджень могло змінюватися. Враховуючи тяжкість черепно-мозкової травми ОСОБА_5 , скоріш за все, вона супроводжувалася втратою свідомості та після завдання пошкоджень він не міг здійснювати активні, цілеспрямовані дії, самостійно рухатися, кричати, кликати на допомогу. Смерть ОСОБА_5 настала в короткий проміжок часу, в період від декількох до десятків хвилин, під час якого він знаходився без свідомості. Ознак переміщення трупу, хронічних захворювань не виявлено. При судово-цитологічній експертизі в крові трупа ОСОБА_5 виявлено 1,9 проміле алкоголю, що відповідає середній ступені тяжкості сп`яніння у живих осіб, з моменту настання смерті до початку експертизи трупу пройшло приблизно 1-1,5 доби. Довжина тіла покійного 173 см. (т. № 4, а.п. 121-127);

-  висновком судово-медичного експерта № 152/Д від 18 липня 2017 року, згідно якого, при експертизі трупу ОСОБА_5 виявлені: рана, садна, крововиливи в область голови, крововиливи в м`які тканини голови, субарахноїдальний крововилив, перелом кісток склепіння та основи черепа з ушкодженням твердої мозкової оболонки, багатоуламковий перелом кісток носа, кісток верхньої щелепи з правого та лівого боків, субарахноїдальний крововилив, крововилив в підщелепній області праворуч, перелом правого великого рогу, під`язикової кістки, крововиливи в м`які тканини в області переломів, крововилив в корні язика, крововилив в передній поздовжній зв`язці. Виявлені пошкодження могли утворитися від дії твердого предмету (предметів) в область голови, шиї. Руки, ноги, ступні ніг, взуті в взуття відносяться до категорії твердих тупих предметів. Не виключається можливість, що виявлені пошкодження на тілі ОСОБА_5 могли утворитися від ударів руками, взутими ногами чи другими тупими предметами (т. № 4, а.п. 128);

-  протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02 червня 2017 року, згідно якого, ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_5 , як особу, разом з якою та ОСОБА_19 вживав спиртні напої за місцем проживання ОСОБА_11 (т. № 4, а.п. 142-144);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02 червня 2017 року, згідно якого, ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_20 , як особу, яка 01 травня 2017 року зізналася їй у вбивстві чоловіка та підпалі його квартири (т. № 4, а.п. 145-147);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 03 травня 2017 року, згідно якого, ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_1 , як чоловіка, який 01 травня 2017 року вистрибнув через вікно приміщення квартири АДРЕСА_14 , а.п. 148-151);

-  протоколом слідчого експерименту від 03 травня 2017 року за участі ОСОБА_14 , в ході якого останній вказав на місце в бесідці та відстань від бесідки до місця під вікном квартири АДРЕСА_3 , де 01 травня 2017 року, приблизно о 20-й годині він бачив чоловіка, який зістрибнув з вікна кухні квартири та пішов у бік першого під`їзду, після чого з вікна даної квартири пішов дим та вказав на місце під вікном квартири, де вистрибнув чоловік. Крім того, свідок на місці показав в яке вікно квартири він стукав, щоб викликати власників квартири, де йшов дим та яким способом намагався проникнути в квартиру для гасіння пожежі (т. № 4, а.п. 152-167);

-  протоколом пред`явлення особи для впізнання від 03 травня 2017 року, згідно якого, ОСОБА_17 впізнав ОСОБА_1 , як чоловіка, який 01 травня 2017 року вистрибнув через вікно приміщення квартири АДРЕСА_14 , а.п. 168-171);

-   протоколом слідчого експерименту від 02 червня 2017 року за участі ОСОБА_17 , в ході якого останній вказав на місце під вікном квартири АДРЕСА_3 , де 01 травня 2017 року, приблизно о 20-й годині він бачив чоловіка, який зістрибнув з вікна кухні квартири та пішов у бік першого під`їзду, після чого з вікна даної квартири пішов дим та вказав на місце під вікном квартири, де вистрибнув чоловік. Крім того, свідок на місці показав в яке вікно квартири він стукав, щоб викликати власників квартири, де йшов дим та яким способом намагався проникнути в квартиру для гасіння пожежі (т. № 4, а.п. 172-187);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 03 травня 2017 року, згідно якого, ОСОБА_21 впізнала ОСОБА_1 , як чоловіка, який 01 травня 2017 року вистрибнув через вікно приміщення квартири АДРЕСА_14 , а.п. 187-190);

-  протоколом слідчого експерименту від 02 червня 2017 року за участі ОСОБА_21 , в ході якого остання вказала на місце під вікном квартири АДРЕСА_3 , де 01 травня 2017 року, приблизно о 20-й годині вона бачила чоловіка, який зістрибнув з вікна кухні квартири та пішов у бік першого під`їзду, після чого з вікна даної квартири пішов дим (т. №4, а.п. 191-203);

-   протоколом затримання ОСОБА_1 від 03 травня 2017 року, згідно якого останнього фактично затримано о 02 год. 10 хв. цього ж дня. Під час затримання та обшуку ОСОБА_1 у нього було виявлено та вилучено, серед іншого, кросівки чорного кольору «Puma» та пара носків чорного кольору, в яких, зі слів ОСОБА_1 , він перебував у момент вчинення злочину (т. №4, а.п. 204-207);

-  висновком судово-медичної експертизи № 89 від 30 травня 2017 року (розпочата 04 травня 2017 року), згідно якого, при обстеженні ОСОБА_1 у нього виявлено пошкодження у вигляді крововиливу в область правої ступні, яке кваліфікується, як легке тілесне ушкодження. Вказане пошкодження утворилося від дії тупого твердого предмету в область правої ступні та утворилися в строк, вказаний ОСОБА_1 , кількість впливів тупого твердого предмету було не менше одного. Пошкодження небезпечним для життя не було. Інших пошкоджень не виявлено (т. №4, а.п. 211);

-  висновком судово-психіатричної експертизи № 299 від 24 травня 2017 року, згідно якого, ОСОБА_1 розладів психічної діяльності не виявляв і не виявляє в цей час. У період інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації. Під час скоєння інкримінованого йому злочину ОСОБА_1 не виявляв ознак стану вираженої емоційної збудженості чи емоційної напруженості та будь-якого особливого стану, який би порушував свідомість та міг би розглядатися, як психологічна основа виникнення сильного душевного хвилювання. Всі його дії були цілеспрямованими та послідовними. Ситуація розвивалася поступово, не була раптово виниклою та суб`єктивно безвихідною. Ознак постафективної астенії не виявлено. У момент скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_1 у будь-якому особливому емоційному стані (фізіологічний афект або інший емоційний стан: фрустрація, образа, гнів, ревнощі тощо), який здійснював суттєвий вплив на його поведінку та мав юридичне значення, не перебував. З урахуванням індивідуально-психологічного стану особистості ОСОБА_1 міг повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в ситуації, що досліджується. Отже, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом в цей час він також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує (т. № 4, а.с. 212-219);

-   висновком судової будівельно-технічної експертизи № 3-54 від 28 липня 2017 року, згідно якого, ринкова вартість нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_3 , станом на 01 травня 2017 року, становить 420 000 грн.; вартість відновлювального ремонту внаслідок пошкодження квартири АДРЕСА_3 , становить 32 500 грн. (т. № 1, а.п. 110-119).

Колегія суддів вважає, що показання потерпілої ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 ,  ОСОБА_12 ,  ОСОБА_14 ,  ОСОБА_17 , висновки експертів, протоколи слідчих дій,є належними, допустимими та достовірними доказами, а у своїй сукупності достатніми, оскільки співпадають між собою, як в деталях, так і в цілому, щодо обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що він не мав умислу на вчинення даних злочинів, є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи вищевказані вимоги закону, а також те, що із матеріалів кримінального провадження вбачається, що показання потерпілої ОСОБА_3 про те, що вона є матір`ю загиблого ОСОБА_5 , 01 травня 2017 року їй зателефонувала ОСОБА_7 , та повідомила, що в належній їй квартирі АДРЕСА_3 , пожежа, вони разом з чоловіком приблизно о 20 год. 30 хв. приїхали за вказаною адресою, на місці події вже були пожежні рятувальники, які повідомили, що в квартирі знаходиться загибла особа, які узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , першого про те, що він працює на посаді начальника-чергового зміни 1-го Державного пожежно-рятувального загону, 01 травня 2017 року о 20 год. 18 хв. надійшло повідомлення, що йде дим з квартири першого поверху по  АДРЕСА_4 , прибувши на місці події, встановлено, що в квартирі першого поверху було відчинене одне вікно, після чого два пожежних зайшли через вікно до приміщенні кухні вказаної квартири, після гасіння пожежі було виявлено тіло чоловіка без ознак життя, осередком пожежі був диван, який знаходився в кімнаті, в кухні на стільниці тліла ганчірка, вхідні двері квартири були закриті, труп чоловіка знаходився в залі на долівці, обличчям догори, на лобі була вм`ятина; другого про те, що він перебуває з ОСОБА_1 в товариських відносинах, 01 травня 2017 року він, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вживали спиртні напої – пиво та горілку, після чого пішли до ОСОБА_11 додому, де продовжили вживати спиртні напої, приблизно о 15 год. 30 хвилин він пішов додому, а ОСОБА_11 та ОСОБА_10 залишилися, цього ж дня, приблизно о 23-й годині він зустрів ОСОБА_1 , який повідомив йому, що він вбив людину;

колегія суддів вважає ці докази несуперечливими та конкретними, тобто належними, допустимими та достовірними, які прямо підтверджують існування обставин, що підлягали доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), та які у сукупності з іншими доказами, зокрема:

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 про те, що 01 травня 2017 року він, ОСОБА_18 та ОСОБА_16 сиділи відпочивали в дворі будинку АДРЕСА_4 Курчатова в місті Енергодар. Потім він почув ніби плескіт та помітив, що під вікном вказаної квартири знаходився чоловік, худої статури, ростом приблизно 175 см., русявого кольору волосся, який пішов в бік від під`їзду, приблизно хвилин через 20 він помітив дим з квартири 1-го поверху та почали стукати в двері квартири, однак ніхто не відкривав, після цього ОСОБА_16 викликала пожежних рятувальників;

-  протоколом пред`явлення особи для впізнання від 03 травня 2017 року, згідно якого, ОСОБА_17 впізнав ОСОБА_1 , як чоловіка, який 01 травня 2017 року вистрибнув через вікно приміщення квартири АДРЕСА_3 ;

-  висновком з встановлення причин пожежі, яка виникла 01 травня 2017 року в квартирі АДРЕСА_3 , згідно якого, найбільш ймовірною причиною пожежі є підпал невстановленою особою з метою приховання вбивства. Вказано, що з огляду місця події встановлено, що в квартирі два осередки виникнення пожежі, в приміщенні спальні знайдено тіло чоловіка без ознак життя;

- висновком судово-медичного експерта № 135 від 20 червня 2017 року, згідно якого, смерть ОСОБА_5 настала в результаті відкритої проникаючої черепно-мозкової травми у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа з ушкодженням твердої мозкової оболонки з субарахноїдальним крововиливом, багатоуламкового перелому кісток лицевого черепа, що призвели в своїй течії набряком набуханням головного мозку;

-   висновком судової будівельно-технічної експертизи № 3-54 від 28 липня 2017 року, згідно якого, ринкова вартість нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_3 , станом на 01 травня 2017 року, становить 420 000 грн.; вартість відновлювального ремонту внаслідок пошкодження квартири АДРЕСА_3 , становить 32 500 грн.

свідчать про те, що саме обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 115, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України.

При оцінки доказів, колегія суддів звертає увагу на те, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх ( 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 про відсутність у нього умислу на вбивство потерпілого та необхідність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 121 КК спростовується встановленими фактичними обставинами, що підтверджені доказами, яким місцевий суд у порядку ст. 94 КПК України дав оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності цих доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку і прийняв обґрунтоване рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Частина 1 статті 115 КК України передбачає відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

В свою чергу, частина 2 статті 121 КК України передбачає відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.

Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків.

Вольова - наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.

Прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК).

Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину. Слід мати на увазі, що спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинення діянь.

Судом першої інстанції правильно враховано спосіб вчинення злочину, а саме, нанесення тілесних ушкоджень потерпілому тупим предметом (обутими ногами); кількість та тяжкість ушкоджень (багаторазові різного ступеню тяжкості, 10 з яких нанесені в життєво важливий орган – голову, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті), їх локалізацію – в область голови, що призвели до відкритої проникаючої черепно-мозкової травми у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа з ушкодженням твердої мозкової оболонки з субарахноїдальним крововиливом, багатоуламкового перелому кісток лицевого черепа, що призвели в своїй течії набряком набуханням головного мозку, що і стало безпосередньою причиною смерті, ці обставини беззаперечно свідчать про наявність прямого умислу у обвинуваченого на заподіяння смерті ОСОБА_5 .

Крім того, судом першої інстанції була правильно врахована також поведінка обвинуваченого як до, так і після вчинення кримінального правопорушення, зокрема те, що до вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_5 майже не були знайомі (познайомилися напередодні), обвинувачений вживав спиртні напої та за пропозицією ОСОБА_5 пішов з ним за місцем мешкання останнього, де продовжили разом вживати спиртні напої, однак після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_1 не вжив заходів з надання ОСОБА_5 медичної допомоги шляхом виклику швидкої медичної допомоги чи іншим чином.

Таким чином, урахувавши усі встановлені обставини справи, суд першої інстанції вірно встановив, що ОСОБА_1 мав саме умисел на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_5 , та на підтвердження цієї кваліфікації, судом правильно також була врахована спроба обвинуваченого підпалити приміщення квартири, після вчиненого ним вбивства, щоб скрити сліди злочину.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає також необґрунтованими доводи апелянта і про те, що у нього не було умислу на знищення чужого майна шляхом підпалу та критично відноситься к його показанням про те, що він здійснив підпал наявною у нього запальничкою простирадла під час боротьби з ОСОБА_5 , з метою захисту від протиправних дій останнього, коли ж помітив, що потерпілий не піднімається з долівки, він схопив рушник та намагався ним потушити вогонь в квартирі, однак, йому це не вдалося та він кинув рушник на кухні біля мийки, потім він відкрив вікно та вистрибнув з нього на вулицю, оскільки, аналіз показань свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , а також протоколів слідчих експериментів за їх участі та слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_21 , свідчить про те, що дим з вікна вищевказаної квартири почав йти лише після того, як ОСОБА_1 залишив приміщення квартири, тобто після вчинення ним умисного вбивства ОСОБА_6 .

Зокрема, з показань свідків, які 01 травня 2017 року здійснювали безпосереднє гасіння пожежі та письмових доказів встановлено, що виклик пожежно-рятувальної служби від  ОСОБА_21  надійшов 01 травня 2017 року о 20 год. 18 хв., при цьому, згідно відео з камер спостереження встановлених на будівлі галереї «Арт Блок» за адресою: Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Курчатова, 15, встановлено, що до 20 год. 02 хв.  ОСОБА_1  фіксується камерою відеоспостереження, коли він прямує зі сторони будинку  АДРЕСА_11 , а це додатково підтверджує факт того, що підпал квартири обвинуваченим  ОСОБА_1  відбувся вже після вчинення ним умисного вбивства ОСОБА_6 .

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що:

- посилання ОСОБА_1 на те, що рушником, який він залишив на кухні, він намагався загасити полум`я, є неспроможними, оскільки з показань свідків, які безпосередньо здійснювали гасіння пожежі та письмових доказів, встановлено, що залишений обвинуваченим рушник на стільниці в кухні квартири за місцем мешкання ОСОБА_5 , також був осередком пожежі;

- квартира не була знищена внаслідок пожежі, не в результаті дій обвинуваченого по її гасінню, а внаслідок злагоджених та оперативних дій відповідних підрозділів пожежно-рятувальної служби;

- повідомлення про пожежу надійшло не від обвинуваченого ОСОБА_1 , а від ОСОБА_21 , яка була безпосереднім очевидцем події розгортання пожежі в квартирі.

Таким чином, колегії суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що, вчинивши дії з підпалу квартири, зокрема, простирадла на дивані, та помітивши поширення пожежі, ОСОБА_1 усвідомлював значення свої суспільно-небезпечних дій та бажав їх настання, а отже діяв, на думку суду, з прямим умислом.

Не погоджується колегія суддів також з доводами сторони обвинуваченого і про те, що він захищався від неправомірних дій потерпілого ОСОБА_5 , з огляду на наступне.

За нормативним визначенням умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК України, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Згідно із ч. 1ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3ст. 36 КК України).

До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений  ОСОБА_1  наніс множинні удари кулаками рук взутими в кросівки ногами потерпілому, із яких не менше 10 (десяти) були нанесені в життєво важливий орган – голову, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті), їх локалізацію – в область голови, що призвели до відкритої проникаючої черепно-мозкової травми у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа з ушкодженням твердої мозкової оболонки з субарахноїдальним крововиливом, багатоуламкового перелому кісток лицевого черепа, що призвели в своїй течії набряком набуханням головного мозку, що і стало безпосередньою причиною смерті.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать, що дії потерпілого ОСОБА_5 , який знаходився в середньому стані алкогольного сп`яніння (в крові виявлено етиловий спирт в концентрації – 1,9), після того, як обвинувачений наніс перші удари ногами в голову, які були небезпечні для життя в момент заподіяння та від яких той впав, за своїми об`єктивними ознаками не могли створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди для ОСОБА_1 , які б у зв`язку з цим викликали невідкладну необхідність у заподіянні шкоди потерпілому. При цьому судом першої інстанції було враховано наявність у обвинуваченого тілесного ушкодження, а саме, пошкодження у вигляді крововиливу в область правої ступні, яке кваліфікується, як легке тілесне ушкодження, яке утворилося від дії тупого твердого предмету, це пошкодження небезпечним для життя не було, інших пошкоджень не виявлено, що на думку суду першої інстанції не виключає можливість отримання обвинуваченим ОСОБА_1 вказаних пошкоджень не в результаті неправомірних дій ОСОБА_5 , а, навпаки, в результаті нанесення самим обвинуваченим пошкоджень ногою потерпілому, що свідчить про відсутність об`єктивних даних про створення небезпеки для життя ОСОБА_1 з боку ОСОБА_6 .

Отже, вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 , завдаючи потерпілому ОСОБА_5 зі значною силою множинність ударів ногами в голову, перебував в стані необхідної оборони, але перевищив її межі, про що йдеться у апеляції обвинуваченого, немає підстав.

Колегія суддів вважає, що поєднання обставин, обстановки та умов, за яких було вчинено вбивство ОСОБА_5 , а також пасивну поведінку обвинуваченого після вчинення ним злочину, коли потерпілий впав на підлогу, а ОСОБА_1 не оказав йому ніякої допомоги, підтверджує висновки суду першої інстанції про те, що його вчинення було викликане бажанням ОСОБА_1 вчинити розправу над потерпілим за його попередню поведінку. Сукупність таких обставин виключає кваліфікацію умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони.

Доводи обвинуваченого про те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, зокрема те, що:

- в справі є багато помилок, порушень та неправомірних дій з боку органів поліції та прокуратури;

- є грубі порушення та неспівпадіння дат проведення слідчих дій, показів свідків та експертів;

- не були допитані важливі свідки, не проведені обов`язкові експертизи, не перевірялася його версія щодо скоєного всі докази ґрунтуються лише на припущеннях;

- при частковому ознайомленні зі справою він звернув увагу на суттєві порушення та неправду, невідповідність дат проведення слідчих дій, їх зміст, фактичних обставин справи;

- відсутні відомості про його фактичне затримання, особисто вилучених речових доказів, в той же час є велика кількість процесуальних документів про які його не повідомляли, чим грубо порушили його права;

- є скарга на дії прокурора, який не проявив зацікавленості до нього,

є не конкретними та голослівними та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження, зокрема згідно протоколу затримання ОСОБА_1 від 03 травня 2017 року, вбачається, що останнього фактично було затримано о 02 год. 10 хв. цього ж дня. Під час затримання та обшуку ОСОБА_1 у нього було виявлено та вилучено, серед іншого, кросівки чорного кольору «Puma» та пара носків чорного кольору, в яких, зі слів ОСОБА_1 , він перебував у момент вчинення злочину (т. № 4, а.п. 204-207).

Крім того, в матеріалах кримінального провадження знаходиться скарга обвинуваченого ОСОБА_1 на адресу суду першої інстанції від 13.02.2020 року на незаконні дії слідчого (т. 5 а.с. 146-152), в якій зокрема вказано про те, що він мав тілесні ушкодження від дій потерпілого (зламаний ніс, щелепа, травма голови, збиті руки та ноги), однак органи досудового розслідування медичну допомогу йому не учинили, крім того звертає увагу на незаконні дії працівників поліції, які застосували до нього фізичну силу при його затриманні та обшуку в його квартирі.

Колегія суддів вважає, що зміст цієї скарги ні яким чином не може вплинути на законність та обґрунтованість вироку суду, оскільки, по - перше, вказуючи про застосування щодо нього при затриманні фізичного та психологічного насильства, обвинувачений ОСОБА_1  не конкретизує та не мотивує, яким чином повідомлені ним факти можуть ставити під сумнів законність та обґрунтованість висновки суду про доведеність обвинувачення, по –друге, обставини, вказані в скарзі суперечать, як протоколу затримання ОСОБА_1  від 03 травня 2020 року (т. 4 а.с. 204-207), так і висновкам судово-медичної експертизи № 89 (т. 4 а.с. 211).

Не заслуговують уваги доводи обвинуваченого і про неналежне надання правової допомоги йому під час судового провадження адвокатом Шкрибітько С.В., з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, інтереси ОСОБА_1 у суді першої інстанції представляв захисник Шкрибітько С.В., який активно реалізував надані йому законом права – приймав участь в допитах обвинуваченого, потерпілого, свідків, брав участь в дослідженні письмових доказів, користувався іншими процесуальними можливостями для відстоювання обраної позиції захисту. Об`єктивних даних про неналежне виконання ним професійних обов`язків адвоката, яке б могло б призвести до істотного обмеження прав обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачених частиною третьої статті 6 Конвенції, статтею 59 Конституції України, статтею 20, частиною третьою, четвертою 42 КПК, у матеріалах справи не міститься. Ефективність захисту не є тотожною досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікаційної юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов`язковою, захищатися від обвинувачення в передбачених законом спосіб.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що будь-яких порушень права на захист ОСОБА_1 під час розгляду цього кримінального провадження у суді першої інстанції не встановлено.

Таким чином, всі доводи апелянта про недоведеність його вини у вчиненні вмисного вбивства та замаху на умисне знищення чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах шляхом підпалу, є необґрунтованими, а дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 1 ст. 115, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про неправильне вирішення цивільного позову є також безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 127 ч. 2 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ст. 128 ч. 1 КПК України).

Цивільний позов потерпіла ОСОБА_3 подала у передбаченому ст. 128 КПК України порядку до початку судового розгляду.

Відповідно до ст. 22 ч. 2 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 23 ч. 2 ЦК України моральна шкода полягає, у тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Суд першої інстанції безпосередньо дослідив докази, надані потерпілою  ОСОБА_3  на підтвердження своїх позовних вимог та, приймаючи рішення про часткове задоволення цивільного позову, обґрунтовано послався на те, що потерпілою ОСОБА_3 на підтвердження отримання матеріальних збитків внаслідок пошкодження майна в результаті підпалу квартири, надано лише фотозображення з наслідками такого пошкодження квартири (т. № 1, а.п. 132-155), однак в порушення вимог ст. 81 ЦПК України суду не надано належні докази на підтвердження вартості майна, яке було пошкоджено чи знищено внаслідок кримінального правопорушення, що унеможливлює стягнення судом вказаних витрат в розмірі 42 000 грн. з обвинуваченого на користь цивільного позивача.

Визначаючи розмір моральної шкоди в розмірі 150 000 грн., який підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив із характеру та обсягу страждань, які понесла потерпіла внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 , які виразилися в душевних стражданнях потерпілої, яких вона зазнала у зв`язку зі смертю сина, її морально-психологічних переживаннях, пов`язаних з позбавленням можливості вести нормальне повноцінне існування, а також змінами в її нормальному ритмі життя.

Рішення суду щодо цивільного позову прийнято з дотриманням положень статей 128, 129 КПК України та статей 22, 23, 1166, 1167, ст. 1192 ч. 2 ЦК України. Вирок суду відповідає вимогам ст. 374 КПК України, у ньому наведено мотиви та підстави для часткового задоволення цивільного позову.

При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом першої інстанції було враховано, що останній раніше не судимий, вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років та замах на вчинення умисного тяжкого злочину проти власності, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення злочинних діянь, а також про його підвищену суспільну небезпечність, ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, не одружений, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків, за місцем мешкання характеризується задовільно,призначив йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років, тобто не максимальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів не вбачає правових підстав для подальшого пом`якшення обвинуваченому ОСОБА_1 призначеного судом першої інстанції покарання, зокрема у зв`язку з тим, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітніх дітей, свою вину у скоєному фактично визнав, оскільки останній вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи у стані алкогольного сп`яніння, потерпіла просила суд призначити йому суворе покарання, а тому призначене судом реальне остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі, є необхідним та достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:         

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів Василівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року відносно

ОСОБА_1 , без зміни.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той самий строк, - з моменту отримання копії судового рішення.        

Судді: