Справа № 2-807/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.04.2010р.  Дніпровський районний суд м.Херсона у складі

головуючого судді                                           Дорошинської В.Е.

при секретарі                                               Кузьомі І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства підприємства «Дружба» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Херсонське державне бюро технічної інвентаризації про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації права власності, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації права власності, в якому вказує, що 16.12.2008р. ОСОБА_1 продала дрібнооптовий магазин загальною площею 162,6 кв.м ОСОБА_2 Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_3 за р. № 3167 та зареєстровано 17.12.2008р. в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації. В позовній заяві позивач вказує, що дрібнооптовий магазин розташований на земельній ділянці, орендарем якої з 11.01.2001р. являється ВАТ підприємство «Дружба», орендодавцем вказаної земельної ділянки є Херсонська міська рада, однак, ні Херсонська міська рада, ні ВАТ підприємство «Дружба» нікому не надавали згоду на будівництво об’єктів нерухомого майна. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуваний договір порушує права та інтереси ВАТ підприємство «Дружба», як користувача земельної ділянки, оскільки воно, як орендар земельної ділянки, починаючи з 2001р. і по сьогоднішній день нікому не надавало дозволу на будівництво об’єктів нерухомості на території ринку «Старт». У зв’язку з наведеним просив позов задовольнити, визнати недійсним договір купівлі-продажу (ВМА № 549060) від 16.12.2008р., зареєстрований в реєстрі за № 3167, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2, скасувати державну реєстрацію та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21298846, видане ОСОБА_2 17.12.2008р., стягнути пропорційно з відповідачів по справі понесені ВАТ підприємством «Дружба витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

      В судовому засіданні представник позивача, за довіреністю ОСОБА_4, підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, пояснила, що на момент укладання спірного договору купівлі-продажу ПП ОСОБА_1 знала, що ВАТ підприємство «Дружба» подало касаційну скаргу до Вищого господарського суду України про скасування рішення Господарського суду Херсонської області по справі № 9/330-ПН-07 від 21.06.2007р., згідно якого за ОСОБА_1 визнано право власності на дрібнооптовий магазин.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, мотивуючи тим, що позивач не є стороною укладеного договору купівлі-продажу, не набув будь-яких прав та обов’язків, які б випливали з договору або у зв’язку з його укладенням, або виконанням. Крім того зазначила, що позивачем не надано доказів причинного зв’язку між укладанням спірного договору та правом позивача на користування земельною ділянкою, а також доказів того, що на момент укладання договору відповідачами були порушені права та охоронювані законом інтереси ТОВ підприємства «Дружба», як користувача земельної ділянки.

Представник відповідача ОСОБА_2, за довіреністю ОСОБА_5, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 придбала спірний об’єкт на підставі легітимного договору, а тому вважає її добросовісним набувачем, тобто таким, що не знав і не міг знати про те, що ОСОБА_1 не мала право відчужувати спірне майно. Просила відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги, в судове засідання не з’явився, однак надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

      Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторони, суд встановив, що згідно договору оренди земельної ділянки, посвідченого 11.01.2001р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 63, Херсонський міськвиконком на підставі рішення № 535 від 19.12.2000р. передав ВАТ підприємству «Дружба» право на оренду земельної ділянки, площею 1,1641га, яка знаходиться в м.Херсоні по вул.Миру під розміщення ринку «Старт»; згідно листа ВАТ «ХБК» до голови міськвиконкому № 1-7/1176 від 19.12.2000р., згідно рішення міськвиконкому № 676-р від 15.08.1997р. для відведення земельної ділянки під розміщення ринку на прилеглій території до спортивного комплексу «Старт», ВАТ «ХБК» не заперечувала у вилученні земельної ділянки і передачі її у постійне користування підприємству ТОВ «Дружба» під розміщення ринку по вул.Миру, 20 на прилеглій території до спорткомплексу «Старт», на якій немає капітальних побудов та споруд, з подальшим переоформленням по сплаті податку за користування землею ТОВ «Дружба». Відповідно договору купівлі-продажу, посвідченого 16.12.2008р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 3167, ПП ОСОБА_1 продала ОСОБА_2 дрібнооптовий магазин, розташований в м.Херсоні по вул.Миру, 20; в п.1.3 договору купівлі-продажу зазначено, що нерухоме майно та споруда належать продавцю на підставі Рішення Господарського суду Херсонської області № 9/330-ПН-07 від 21.06.2007р.; постановою Вищого Господарського суду України № 9-330-ПН-07 від 01.04.2009р. рішення від 21.06.2007р. Господарського суду Херсонської області № 9/330-ПН-07 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області; рішенням Господарського суду Херсонської області № 9/330-ПН-07 від 02.07.2009р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності та дійсним договору купівлі-продажу було відмовлено. Згідно відповіді інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області № 01-08/077-і від 27.08.08р., на звернення ВАТ підприємства «Дружба», повідомлено, що кіоск павільйонного типу (торгівельна точка), який належав ОСОБА_7, павільйон, який належить ОСОБА_1, одноповерховий магазин з мансардою та підвалом, який належить ВАТ підприємство «Дружба» до експлуатації державною приймальною комісією об’єктів, розташованих на території ринку «Дружба» в м.Херсоні по вул.Миру, 20, як капітальні споруди, не приймались. Станом на 27.08.2008р. на території ринку «Дружба» за адресою: м.Херсон, вул.Миру, 20 розташовані дві капітальні споруди, прийняті до експлуатації державною приймальною комісією, а саме: продовольчий павільйон ПП ОСОБА_8 та м’ясний павільйон ВАТ підприємства «Дружба».  

    Відповідно до ст.203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо  недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до ст.216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Відповідно до ст.236 ЦК України - Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або незаконність  набуття  права власності не встановлена судом; до ст.330 ЦК України - якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Відповідно до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України - якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо було загублене власником  або особою, якій  він  передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Відповідно ст.658 ЦК України – право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

    Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України - Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною  ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відповідно до ч.6 ст.93 ЗК України - Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у  володіння та користування іншій особі (суборенда). Відповідно до ст.95 ЗК України – Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені  корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.25 ЗУ «Про оренду землі» - Орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою  згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Відповідно до ст.88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Взявши до уваги постанову Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», зі змісту якої вбачається, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, суд приходить до висновку про наявність у Відкритого акціонерного товариства підприємства «Дружба» законних підстав для звернення до суду за захистом своїх прав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 на момент укладання договору купівлі-продажу було відомо про оскарження рішення Господарського суду Херсонської області, яким за нею було визнано право власності на дрібнооптовий магазин. Крім того, сам факт продажу дрібнооптового магазину не узгоджувався із Херсонською міською радою, як власником земельної ділянки, на якій він розташований, та ВАТ підприємством «Дружба», як орендарем вказаної земельної ділянки, як то передбачено діючим законодавством. Крім того, ОСОБА_2 не може бути добросовісним набувачем за договором купівлі-продажу, оскільки нерухоме майно, яке було предметом договору купівлі-продажу, було придбано нею в особи,  яка не мала права його відчужувати, про що набувач могла знати, оскільки станом на 27.08.2008р. на території ринку «Дружба» за адресою: м.Херсон, вул.Миру, 20 розташовані тільки дві капітальні споруди, прийняті до експлуатації державною приймальною комісією, а саме: продовольчий павільйон ПП ОСОБА_8 та м’ясний павільйон ВАТ підприємства «Дружба».

Керуючись ст.ст.5-11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, ст.ст.93, 95 ЗК України, ст.ст.203, 215, 216, 220, 236, 328, 330, 388, 658  ЦК України, ст.25 ЗУ «Про оренду землі»,  суд –

                              В и р і ш и в :

Позов Відкритого акціонерного товариства підприємства «Дружба» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Херсонське державне бюро технічної інвентаризації про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації права власності – задовольнити.

Визнати договір ВМА № 549060 від 16.12.2008р. купівлі-продажу дрібнооптового магазину в м.Херсоні по вул.Миру, 20, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - недійсним.

Скасувати державну реєстрацію права власності на дрібнооптовий магазин в м.Херсоні по вул.Миру, 20.

Скасувати витяг про реєстрацію права власності № 21298846 на дрібнооптовий магазин в м.Херсоні по вул.Миру, 20.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства підприємства «Дружба» судові витрати в сумі 62,50грн. (шістдесят дві грн. п’ятдесят коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь держави судовий збір у розмірі 399,52грн. (триста дев’яносто дев’ять грн. п’ятдесят дві коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 83,00грн. (вісімдесят три грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч.4 ст.295ЦПК України.

       Суддя                                                  В.Е.Дорошинська