Справа № 2-719/10

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

                головуючого судді – Присакар О.Я.,

при секретарі – Горбуновій Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі справу за позовом  ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» та відділення у м. Ізмаїлі «Южного головного регіонального управління» закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

         Позивачка звернулася до суду з позовом до ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відділення у м. Ізмаїлі «Южного головного регіонального управління» закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»  про розірвання договору банківського вкладу № SAMDN47000704274094 від 12.09.2008 р. укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1І, стягнення з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1І вклад у сумі 10000 доларів США, відсотків по вкладу в сумі 146 доларів США, судових витрат в сумі 828, 30 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.

          Заявою від 27.03.2009 року позивачка уточнила свої позовні вимоги та просила розірвати договір банківського вкладу № SAMDN47000704274094 від 12.09.2008 р. укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1І, стягнути з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1І вклад у сумі 10000 доларів США, відсотки по вкладу в сумі 410 доларів США,1700 грн. моральної шкоди, судові витрат в сумі 828 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.

    Заявою від 23.06.2009 року позивачка просила залишити без розгляду ії позовні вимоги в частині розірвання договору банківського вкладу, стягнення вкладу та відсотків по вкладу, внаслідок задоволення відповідачем позову в цій частині та просить стягнути з відповідача 1700 грн. моральної шкоди, судові витрат в сумі 828 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень та витрати пов’язані з відправленням кореспонденції відповідачу у розмірі 129 грн. 18 коп. Позивачка просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 1700 гривень, мотивуючи тим, що внаслідок протиправних дій відповідача, а саме у незаконному утриманні вкладу в сумі 10 000 доларів США їй завдані душевні страждання та ускладнення у сімейних відношеннях.

    Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 15.02.2010 року позовні вимоги позивачки в частині розірвання договору банківського вкладу, стягнення вкладу та відсотків по вкладу залишені без розгляду, внаслідок задоволення відповідачем позову в цій частині.

         В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов .

В судове засідання представники відповідачів не з’явились, сповіщені належним чином, що підтверджено відповідними поштовими повідомленнями № № 6475 та 6505, причину неявки не повідомили.

         Вислухавши пояснення  представника позивача, вивчивши  матеріали  справи,  суд    вважає, що  позов   підлягає частковому задоволенню, виходячи з  наступного.

    Згідно ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі й відшкодування моральної шкоди.

    Наслідки порушення умов договору № SAMDN47000704274094, що був укладений між сторонами, встановлені цим договором та нормами цивільного законодавства, які регламентують банківську діяльність. Умови договору та вказані норми закону не передбачають відшкодування моральної шкоди у правовідносинах, що виникли між сторонами. Крім того, з боку позивача по справі залишилось недоведеним заподіяння їй моральної шкоди з боку відповідача по справі, а саме не зазначено в цьому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.    

    Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача ЗАТ КБ «ПриватБанк» моральної шкоди у розмірі 1700 гривень.

Відповідно до ст. ст. 84, 88 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно з п.2 ч.2 ст. 79 ЦПК України до судових витрат серед іншого належать і витрати на правову допомогу.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні  розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», відповідно до ст. 84-88 і п.2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення «Цивільного процесуального кодексу України, затверджено граничні розмірі компенсації витрат, пов’язаних з розглядом справ. Згідно із цією постановою, граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі, у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Статтею 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»  встановлена мінімальна заробітна платня з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року – 869 грн.  

Судом встановлено, що представник позивачки – адвокат ОСОБА_2,  згідно журналів судового засідання, брав участь у  судових засіданнях загальною тривалістю 1 година 04 хвилини, таким чином  розмір витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з відповідача ЗАТ КБ «ПриватБанк» складає: 370, 77 грн.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд  за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідач згідно квитанції  від 22.05.2009 року повернув позивачці суму вкладу та відсотків у розмірі 10506, 20 доларів США, тобто вже після пред’явлення позову.

Судом встановлено, що позивач витратив 129 грн. 18 коп.  на відправлення телеграм відповідачам, що підтверджено квитанціями на прийом телеграми № 101 та № 201, які підлягають стягненню з ЗАТ КБ «ПриватБанк»  відповідно до вимог ст.ст. 87, 88 ЦПК України.

    Крім цього, підлягають стягненню з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь позивачки судові витрати понесені нею при подачі позову, а саме витрати по сплаті держмита у розмірі 798 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., які підтверджені  квитанціями № 15 від 02.02.2009 року та № 16 від 02.02.2009 року.    

    Згідно ч. 2 ст. 30 ЦПК України відповідачем може бути юридична особа, враховуючи, що відділення у м. Ізмаїлі «Южного головного регіонального управління» закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» не є юридичною особою,  суд стягує судові витрати з ЗАТ КБ «ПриватБанк».

           Керуючись ст.ст.611 ЦК України, ст.10, 60, 79, 84, 88, 212-215 ЦПК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні  розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»,    суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» та відділення у м. Ізмаїлі «Южного головного регіонального управління» закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат – задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті держмита у розмірі 798 грн. 30 коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., витрати на відправлення кореспонденції відповідачу у розмірі 129 грн. 18 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 370, 77 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя