Справа №1-69/2010р.                                                                                            

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    16 квітня 2010 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі головуючого – судді Михалюка О.П.,  секретаря  судових засідань  ОСОБА_1, з участю прокурора Люлька   Д.В.,   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя  ІНФОРМАЦІЯ_3 ,  українця,    громадянина України,  працюючого начальником цеху видобутку сировини на ТОВ “Баранівський фарфоровий завод”  , ІНФОРМАЦІЯ_4,   розлученого ,  на утриманні   одна неповнолітня дитина,    військовозобов”язаного, раніше      несудимого,

    за  ч. 2 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_3,  відповідно до наказу № 109  від 20.05.2009 року  призначений директором ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" на посаду начальника цеху видобутку сировини,   являючись  службовою  та матеріально відповідальною особою ТОВ "Баранівський фарфоровий завод ", діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном 07.02.2010 року, після 13-ї години зловживаючи своїм службовим становищем дав усну вказівку ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вирізали частину обладнання парокотельні, по вулиці Вокзальній, 74 в с. Дубрівка Баранівського району Житомирскої області. Таким чином  ОСОБА_2 привласнив майно ТОВ "Баранівський фарфоровий завод", яке йому було ввірене і знаходилося в його правомірному володінні, чим заподіяв співвласникам товариства матеріальних збитків на загальну суму 2496 грн. 42 коп.

    ОСОБА_2  вину  у вчиненому злочині  в судовому засіданні  визнав повністю  і пояснив,      що у 1995 року він працевлаштувався на  КП «Баранівський фарфоровий завод» , а 20.05.2009 року наказам № 109   по ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" призначений на посаду начальника цеху по видобутку сировини, із ним підписано договір  про    матеріальну  відповідальність.  Його робоче місце розташоване в с. Дубрівка по вулиці Вокзальній 74, Баранівського району та на території самого кар'єру.  Коли він був призначений на  вказану посаду ,  то  прийняв по опису будівлі , про що було складено відповідний акт.  Йому відомо, що керівництвом ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" утворено ТОВ "Острів -Крим" та інші суб'єкти господарювання. Про те, що майно, яке знаходиться по вул. Вокзальній, 74, в с. Дубрівка, якимось чином відноситься до ТОВ "Острів - Крим" йому станом на 07.02.2010 року   не  було відомо , про це ніхто з керівництва ТОВ "Острів - Крим" і ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" не доводив. Коли   він  розпоряджався всім майном, яке прийняв по опису , він думав і вважає зараз, що воно  належить саме ТОВ "Баранівський фарфоровий завод". Ніякої передачі майна від ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" до ТОВ "Острів Крим" не проводилося.

    В грудні 2009 року він домовився з ОСОБА_4, який працює на фірмі "Бiметалстандарт", щоб останній допоміг вирізати чотири стовпи та швелер і огородити трансформатор,  який знаходиться на полі біля кар'єра, на  що той  погодився.

    07.02.2010 року приблизно після 13-ї години до нього на пристанційний комплекс приїхав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і приблизно до 17 -ї години вони по його вказівці почали вирізати у приміщенні парокотельні підпори, швелера та чан. Металобрухт  вони відвезли   на приймальний пункт до ОСОБА_4 Металобрухт він вивіз самовільно без дозволу керівництва. Під час зважування металобрухту було 348 кілограм.  Частина   вирізаного металобрухуту  залишилась у приміщенні парокотельні.

    Також вина ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами,  дослідженими  в судовому засіданні, а саме:

•   показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що 7.02.2010 року близько 11-ї години він зустрів ОСОБА_2, який являється начальником кар»єру ТОВ «Баранівський фарфоровий завод» і останній попросив перевезти саньми дерев'яні ящики .  Він погодився  і перевіз   ці  ящики. Після  цього  ОСОБА_2 попросив його  відвезти металобрухт  на фірму «Біметалстандарт»,   що той   зробив.  ОСОБА_2 за роботу з ним не розрахувався.  Про  те, що  останній     вказаний металобрухт  викрадав,   йому     не  було нічого відомо, він вважав,   що  начальник   кар”єру  діяв законно.

                                                                  -2-

     - показаннями свідка ОСОБА_7  про те, що  вона працює сторожем на пристанційних складах  ТОВ  “Баранівський  фарфоровий  завод”  в с. Дубрівка Баранівського району. Начальником складів та кар'єру ТОВ «Баранівський фарфоровий завод» являється ОСОБА_2 07.02.2010 року вранці вона заступила на чергування на територію пристанційних складів.  Близько 11-ї години ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_6 перевезти дерев'яні ящики. Приблизно до 13-їЇ години вона допомагала перевозити ОСОБА_6 ящики. Повернувшись на територію пристанційних складів вона бачила, що у приміщенні парокотельні двоє чоловіків вирізали металобрухт по вказівці ОСОБА_2  Після цього  ОСОБА_6  саньми вивіз металобрухт на металобазу. Про те, що ОСОБА_2 самоправно вирізав металобрухт,   вона не знала, бо останній являється начальником і розпоряджався усім майном,  яке йому було ввірене від ТОВ «Баранівський фарфоровий завод».    

     Також вина ОСОБА_2 підтверджується :

    - протоколом огляду місця події, яким оглянуто приміщення парокотельні , яка розташована по вулиці Вокзальній ,74 в с.  Дубрівка Баранівського району Житомирської області,   де  виявлено  залишки  металевих  конструкцій та   сліди кінних  саней  (  а.с.4 );

    - довідкою про вартість, згідно якої балансова вартість викраденого обладнання становить 2496, 42 грн.  (а.с.5 ) ;

    - протоколом огляду місця події, згідно якого на території фірми «Біметалстандарт» виявлено 348 кілограм металобрухту,  якого  здав  ОСОБА_2  (а.с.9 );

•   згідно копії  інвентаризаційного  опису  товарно-матеріальних цінностей     від 19 травня 2009 року,   приміщення  парокотельні  в с. Дубрівка  належить ТОВ  “Баранівський  фарфоровий завод” ,   воно ввірене  для  ОСОБА_2  ( а.с. 36-38).

        Суд кваліфікує   умисні дії    ОСОБА_2 за ч. 2 ст.  191 КК України, які виразилися    у привласненні  чужого майна, яке  було ввірено   винному  шляхом зловживання      службовою  особою своїм  службовим  становищем.

          Призначаючи покарання  підсудньому,  суд  враховує вимоги ст. 65 КК України.

      Обставин, які  б  обтяжували   покарання   підсуднього,  по справі  не  встановлено.           Обставинами, які    пом»якшують покарання   підсуднього ОСОБА_2. ,  є   його щире  каяття ,  визнання  вини  у скоєнні  злочину  та   сприяння  його розкриттю .

    ОСОБА_2 вину у скоєному злочині визнав, сприяв його розкриттю,  позитивно характеризується за місцем проживання  , посередньо за місцем  роботи,    працює ,      раніше він не судимий  ,  тому суд вважає, що є підстави   призначити   покарання  у  вигляді   обмеження  волі  та    застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_2  від відбування покарання з випробуванням , а також застосувати ст.  69  КК України    і  не призначати покарання  у  виді  позбавлення    права  обіймати  певні  посади  чи займатись   певною діяльністю.  

Речові докази- металобрухт  в кількості   348 кілограм,   що зданий  на зберігання  ТОВ  “Баранівський  фарфоровий завод” , необхідно залишити останньому.    

По справі     гужовий   віз із  конем , що належить   ОСОБА_6   , визнаний  постановою слідчого від  11.03.2010  року  (а.с.  59)  знаряддям  злочину та зданий  на зберігання   останньому. В ході  досудового  розслідування   та    судового   розгляду  справи  встановлено , що    ОСОБА_6 до  вчинення злочину , який   вчинено підсудним , не    причетний, тому  вказаний     гужовий   віз із  конем  не  може  являтись  знаряддям   злочину, їх необхідно  залишити власнику ОСОБА_6

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті  191  КК України і призначити покарання  за  цим законом  із  застосуванням статті  69  КК України  у  виді  обмеження  волі  строком  2 (два)   роки  без позбавлення  права  обіймати  певні  посади  чи займатись   певною діяльністю.  

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2  від відбування призначеного покарання з  випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2  повідомляти органи кримінально- виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи ,  не виїжджати за межі України  на постійне проживання  без дозволу   органу  кримінально- виконавчої системи, з»являтись на реєстрацію в  ці органи.

                                                                            -3-

  До вступу вироку в законну силу  щодо  ОСОБА_2 залишити  запобіжний захід  -   підписку  про невиїзд.

Речові докази - металобрухт  в кількості   348 кілограм,   що зданий  на зберігання  ТОВ  “Баранівський  фарфоровий завод” ,  залишити останньому.    

Визнані  знаряддям  вчинення  злочину  - гужовий  віз   та  коня  залишити власнику  ОСОБА_6

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської  області протягом п”ятнадцяти діб з часу його проголошення через Баранівський районний суд.

            Суддя :(підпис)

            Копія  вірна. Суддя: