Справа № 2-1-2010 рік

                                                 Р І Ш Е Н Н Я

                                       І М Е Н Е М   У К РА Ї Н И

31 березня 2010 року Лутугинський районний суд Луганської області

у складі : головуючого судді Кулешової Л.В.

при секретарі Шкурко В.В.

з участю прокурора Постолянюка Б.Ю.

адвоката ОСОБА_1 О,М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Лутугине цивільну справу за позовом прокурора Лутугинського району в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – Успенська селищна рада, служба у справах дітей Лутугинської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав і зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи - Успенська селищна рада, служба у справах дітей Лутугинської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 про відібрання дитини,

                                                 В С Т А Н О В И В :

    Прокурор Лутугинського району звернувся до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначенні ОСОБА_5 піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_2 та стягненні аліментів посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання обов’язків по вихованню дитини, її життям та здоров*ям не цікавиться, матеріальну допомогу не надає, в сім*ї негативні відносини. ОСОБА_3 веде аморальний образ життя, притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.181-1 КУпАП Дитина проживає з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаходиться на їх утриманні та вихованні.

    В судовому засіданні прокурор Лутугинського району змінив позовні вимоги та просив позбавити ОСОБА_3 М,С. батьківських прав, оскільки малолітня ОСОБА_2 проживає з батьком - ОСОБА_4 та його батьками.

    ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просить зобов’язати відповідача ОСОБА_5 повернути їй її дочку ОСОБА_2. В обґрунтування позову ОСОБА_3 посилається на те, що вона є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після народження дитини відповідач та її чоловік вважали себе бабою з дідом, хоча вона їм сказала, що їх син ОСОБА_4 не є її батьком. В 20-х числах липня 2008 року відповідач та її чоловік прийшли до неї та попросили дитину на декілька годин погратися. Вона дала їм дитину. Але вони дитину не повернули. Вона телефонувала їм та особисто приїжджала, але їй дитину не віддали до теперішнього часу. Після того, як відповідач та її чоловік забрали у неї дочку, її до дочки не пускали, перешкоджали бачитися з дитиною. Відповідно до ст..163 Сімейного Кодексу України вона має переважне право на те, щоб її малолітня дочка проживала з нею. Дочка проживає зі сторонніми людьми. Позивач проживає з матір’ю ОСОБА_7 та з бабою ОСОБА_8, працює, позитивно характеризується, шкідливих звичок не має.

    У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги. Зустрічний позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

    Відповідач ОСОБА_3 позов прокурора не визнала, свій позов підтримала. Надала суду пояснення про те, що вона постійно була з дочкою, доглядала її, купляла все необхідне. Дитину вона не била. ОСОБА_5 забрала в неї дочку та не давала з нею спілкуватися. Коли дочка лікувалася в лікарні, вона її відвідувала.

 ОСОБА_5 позов  ОСОБА_3 не визнала. Суду надала пояснення про те, що ОСОБА_2 є її онукою. Відповідач ОСОБА_3 з народження дитини її вихованням не займалася. В лютому 2008 року відповідач сказала їй та її чоловіку щоб вони забирали ОСОБА_2 та виховували її. У дитини не було необхідних речей, Також вони взнали, що відповідач б’є дитину. Домовилися, що вони будуть привозити дитину на вихідні дні. В березні 2008 року мати відповідачки перенесла операцію та просила онуку не приносити, так як за нею нікому доглядати. Онуку привозили по вихідним, коли мати ОСОБА_3 була вихідна.У квітні 2008 року ОСОБА_3 забрала дитину і зникла. Через два дні дитину привели дві дівчини, і після цього ОСОБА_2 захворіла та вона лежала з нею в лікарні. Онуку відвідувала мати відповідачки. Сама ОСОБА_3 приходила до дитини в червні та липні 2008 року. Також прийшла в грудні 2008 року, але вони її не пустили, так як дитина її боїться. В 2009 році ОСОБА_3 приходила два рази.

    Представник Успенської селищної ради позов прокурора просила задовольнити, проти позову ОСОБА_3 заперечувала. Надала суду пояснення про те, що у квітні 2008 року в раду звернулася баба ОСОБА_3 - ОСОБА_8 з приводу того, що онука знущається над нею та над дитиною, б’є їх, її гроші тратить на себе. Разом з дільничим  інспектором вона прийшла додому до ОСОБА_3. Дитина тоді була у ОСОБА_3. Будинок був в антисанітарному стані, не були створені умови для дитини. Дитина була недоглянута. Мати та баба ОСОБА_3 були залякані і з ними не говорили. ОСОБА_3 вела себе грубо, непристойно. На ОСОБА_3 надходив протокол про зайняття проституцією. ОСОБА_3 дитиною не займалася. Дитину виховує сім*я ОСОБА_5.

    Представник служби у справах дітей Лутугинської районної державної адміністрації позов прокурора підтримала та просила його задовольнити. Позов ОСОБА_3 не визнала. Надала суду пояснення про те, що ОСОБА_3 вихованням дитини не займалася. У березні 2008 року у службу надійшла заява від матері ОСОБА_7  про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_9, так як вона дитину не виховує, залишає її на бабу, не ночує вдома, жорстоко відноситься до дитини. Вони виїздили до них додому, та склали акт. ОСОБА_10 вела себе негарно, весь час перебивала. Потім приїхала ОСОБА_7 і просила не розглядати її заву. Проте вважають в інтересах дитини позбавити ОСОБА_3 батьківських прав, так як дитину вона не виховувала, матеріально не утримувала., жорстоко поводилася з нею.

    ОСОБА_4 позов прокурора просив задовольнити, в задоволенні позову ОСОБА_3 просив відмовити. Суду надав пояснення про те, що він є батьком ОСОБА_2. З січня 2009 року проживає з дитиною. Йому відомо, що ОСОБА_3 дочку не виховувала, залишала її на свою 80-річну бабусю, погано себе поводила  в побуті, займалася проституцією.

    Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріли справи, суд вважає позов прокурора Лутугинського району обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_3 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір’ю малолітньої ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серії 1-ЕД № 116496 від 10 вересня 2008 року /а.с.17/.

    Батьком малолітньої ОСОБА_2 є ОСОБА_4, що підтверджується рішенням Лутугинського районного суду від 4 лютого 2009 року /а.с.158/.

    Стаття 150 Сімейного Кодексу України передбачає, що батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров*я дитини, її фізичний, духовний та моральний розбиток; батьки зобов’язані поважати дитину; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

    Проте, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 вихованням своєї дочки ОСОБА_9 не займалася, не піклувалася про її здоров*я та розвиток, застосовувала насильство щодо дитини.

    Так, свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що вона є тіткою ОСОБА_2. Про це їй стало відомо в січня 2008 року, коли вона приїхала до батьків – подружжя ОСОБА_4. В лютому 2008 року дитина була у батьків в гостях. Дитини була неохайно одіта, недоглянута, після чого вона купила необхідний одяг та речі. У березні 2008 року мати ОСОБА_3 захворіла і попросила, щоб дитина була у них, так як ОСОБА_3 дитиною не займається, грошей у них немає, в будинку холодно та немає достатньо їжі. Дитина була у батьків. ОСОБА_3 потім дочку забрала і кудись повезла. Дома їх не було 2 дні. Потім ОСОБА_2 привели додому дві жінки. ОСОБА_9 захворіла та її поклали в лікарню. ОСОБА_3 спочатку лягла в лікарню з дитиною. Через 3 дні вони прийшли в лікарню і їм стало відомо, що ОСОБА_3 залишила дитину та пішла з лікарні. Після цього з дитиною лежала в лікарні ОСОБА_5 Це було у

квітні 2008 року. ОСОБА_3 дитину не відвідувала та не цікавилася її здоров*ям. І з того часу дитина знаходиться постійно у ОСОБА_5.

    Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона є бабою ОСОБА_3 Вони часто сварилися, з приводу чого вона зверталася до депутата Успенської селищної ради. Був випадок, що онука віднесла ОСОБА_8 до подруги та дитину довго не приводили. Вона ходила три рази до подруги та не могла найти ОСОБА_8. Потім дитину привели якісь подруги. Вона просила ОСОБА_5, щоб вони не залишали ОСОБА_8 в біді.

    Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що вона живе з ОСОБА_3 по сусідству. Мати та баба ОСОБА_3 приходили до неї, як до депутата та скаржилися, вона жбурляє в них ножами, сокирами. Після цього вона приходила до ОСОБА_3 4-5 разів. В хаті був безлад, дитина була недоглянута, іграшок було 2-3, не було їжі. Вона зробила зауваження, щоб ОСОБА_3 прибрала в хаті. Прийшла вдруге – порядку не було. Змін в поведінці ОСОБА_3 не було, вона жорстока до дитини та рідних, погана матір, вихованням дитини не займалася, матір її боїться, не відповідає за свої вчинки. Про її поведінку вона повідомила КМДН Лутугинського РО ГУМВД. Під час розгляду справи в суді вона дійсно написала позитивно характеристику. Але потім їй стало відомо, що ОСОБА_3 її обманула, скарг від рідних не було, так як в той час були у від’їзді. Сім*ю ОСОБА_5 взнала тільки після суду. Це гарні люди. Бачила їх з ОСОБА_8, дитина була весела і жвава.

    Згідно з довідками Лутугинського РТМО ОСОБА_5 знаходилася в стаціонарі під час лікування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в дитячому відділенні з 17 квітня 2008 року по 7 травня 2008 року та з 30 липня 2008 року по 13 липня 2008 року /а.с.186-187/.

    Як вбачається з постанови Лутугинського районного суду від 11 квітня 2008 року ОСОБА_3 притягувалася до адміністративної відповідальності за ст..173-2 ч.1 КУпАП  за жорстоку поведінку відносно ОСОБА_8 та своєї малолітньої дочки ОСОБА_2, погрожує їм, ображає. /а.с.171/.

    Згідно з постановою адміністративної комісії Успенської селищної ради № 53 від 31 липня 2008 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст..181-1 КУпАП за зайняття проституцією./ а.с.74/.

    Посилання відповідача та її представника на те, що вказані постанови не можуть бути прийняті до уваги, так як з часу притягнення до адміністративної відповідальності пройшло понад рік суд вважає необґрунтованим, оскільки характеризують відповідача, як людину, та в той час, коли малолітня ОСОБА_2 проживала з відповідачем, вона вчинила відносно дитини насильство.

    Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні, про те, що її дочка ОСОБА_3 поводила себе з дочкою добре, піклувалася про неї, доглядала, жорстоко з дитиною не поводилася, так як вона сама зверталася до служби у справах дітей Лутугинської районної державної адміністрації про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_9, за те, що остання вихованням дитини не займається, постійно залишає дитину на 82-річну бабу, гроші на утримання дитини не дає, припускає жорстокої поведінки відносно дитини, погрожувала вбити дитину, про що свідчить її заява від 3 квітня 2008 року /а.с.71/.

    Відповідно до ч.1 ст.164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляється від своїх обов’язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною

    Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 з лютого 2008 року ухиляється від обов’язків по вихованню дитини, життям та здоров*ям дитини не цікавилася, матеріально не забезпечувала, припускала насильство щодо малолітньої дитини, що підтверджується вищенаведеними доказами.

    Згідно и висновком служби у справах дітей Лутугинської районної державної адміністрації № 925 від 23 вересня 2008 року /а.с.2/, рішення виконавчого комітету Успенської селищної ради № 97 від 21 серпня 2008 року /а.с.6/ відповідач ОСОБА_3 вихованням дочки ОСОБА_9 не займається, у зв’язку з чим клопочуть про позбавлення її батьківських прав.

    За таких обставин суд вважає в інтересах неповнолітньої дитини позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_9.

    У відповідності до ст..163 Сімейного Кодексу України батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини, від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і передати батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.

    В судовому засіданні встановлено, що малолітня ОСОБА_2 проживає в сім’ї батька –ОСОБА_4 з лютого 2008 року, який має право на те, щоб дитина проживала з ними, ОСОБА_3 позбавляється батьківських прав відносно дочки, а тому суд вважає в інтересах дитини відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову про відібрання дитини.

    Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про відібрання дитини після того, як було пред’явлено позов про позбавлення її батьківських прав, до цього часу в органи опіки та піклування з приводу цього не зверталася, що свідчить по те, що її влаштовувало те, що дитина проживає не з нею та знаходиться на вихованні у ОСОБА_4, а тому суд вважає, що звернення до суду з позовом про відібрання дитини є вимушеним та не відображає волевиявлення ОСОБА_3        

    На підставі наведеного, керуючись ст..ст.150,155, 163,164 Сімейного Кодексу України, ст..ст.10, 60,11,209, 212-215,218 ЦПК України, суд

                                                               В И Р І Ш И В :

    Позовну заяву прокурора Лутугинського району в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – Успенська селищна рада, служба у справах дітей Лутугинської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських правв задовольнити.

    Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи - Успенська селищна рада, служба у справах дітей Лутугинської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 про відібрання дитини за необґрунтованістю.    

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.    

                                                                Суддя :